Рішення. Ситуація, що аналізується, врегульована нормами сімейного права (інститут майнових прав подружжя) та цивільного права (інститут договірних зобов’язань та

Ситуація, що аналізується, врегульована нормами сімейного права (інститут майнових прав подружжя) та цивільного права (інститут договірних зобов’язань та інститут правових наслідків порушення зобов’язання, відповідальності за порушення зобов’язання). Нормативно-правовими актами, які стосуються цієї ситуації є Сімейний кодекс України (далі – СКУ, статті 57, 64, 70, 73) та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ, статті 605, 610 - 612, 623 – 625, 1046 - 1053). Уклавши шлюб із Маргаритою, Гнат вступив із нею у сімейно – правові відносини. За змістом прав та обов’язків суб’єктів сімейних правовідносин вони є шлюбними; за підставами виникнення вони є позадоговірними, оскільки виникли у зв’язку з укладенням шлюбу (стан шлюбу став підставою для виникнення права спільної сумісної власності подружжя); за тривалістю часу вони є триваючими, оскільки повинні тривати до тих пір, поки подружжя перебуватиме в шлюбі; залежно від характеру обов’язків вони є активними у тому сенсі, що покладають на подружжя взаємні обов’язки, наприклад обов’язок матеріально підтримувати одне одного та пасивними у тому сенсі, що подружжя має утриматися від посягання на права одне одного, які гарантуються подружжю нормами сімейного права; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації правовідносини між Гнатом і Маргаритою щодо їх спільного майна є відносними, бо обидві сторони правовідносин є чітко визначеними, кожен із подружжя зобов’язаний володіти, користуватися та розпоряджатися спільним майном не порушуючи прав іншого з подружжя (однак при цьому слід зазначити, що ці правовідносини мають абсолютний характер захисту, тобто всі і кожен повинні утримуватися від порушення права спільної сумісної власності подружжя); за об’єктом правовідносин (стосовно права спільної сумісної власності) вони є майновими, оскільки у цих правовідносинах об’єктом є майнові блага (речі); залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є двосторонніми, оскільки кожна із сторін наділена як правами так і обов’язками; за функціональним призначенням вони є регулятивними, оскільки виникають відповідно до норм права, тобто із фактів правомірної поведінки суб’єктів; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про сімейне право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини. Суб’єктами цих правовідносин є подружжя. Зміст цих правовідносин становлять взаємні особисті та майнові права і обов’язки подружжя.

Уклавши договір позики із Миколою, Гнат вступив із ним у договірні цивільні правовідносини. За тривалістю часу вони є триваючими, оскільки мають тривати весь час до моменту повернення боргу, тобто один рік; залежно від характеру обов’язків вони є активними у тому сенсі, що на боржника покладається обов’язок повернення боргу; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації правовідносини між Гнатом і Миколою є відносними, бо обидві сторони правовідносин є чітко визначеними; за об’єктом правовідносин вони є зобов’язальними, оскільки у цих правовідносинах об’єктом є дії по поверненню боргу; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошових коштів, тобто з моменту укладення договору у боржника є тільки обов’язок, а у кредитора – тільки право; за функціональним призначенням вони є регулятивними, оскільки виникають відповідно до норм права, тобто із фактів правомірної поведінки суб’єктів; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про цивільне право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини. Суб’єктами цих правовідносин є кредитор (позикодавець) (Микола) та боржник (позичальник) (Гнат). Зміст цих правовідносин становить право кредитора вимагати повернення боргу і обов’язок боржника цей борг повернути.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Отже, скрутне матеріальне становище про яке заявив Гнат не звільняє його від обов’язку повернути борг. Разом з тим слід зазначити, що згідно ст. 605 ЦКУ зобов’язання може припинятися внаслідок укладення такого одностороннього правочину укладеного кредитором, як прощення боргу. Однак укладення такого правочину є правом кредитора, а не його обов’язком. Не виконання боржником своїх обов’язків за договором позики дає право кредитору звернутися за захистом свого порушеного права до загального суду першої інстанції з позовом про примусове виконання обов’язку в натурі (з вимогою про повернення коштів одержаних за договором позики). Позивач вправі просити суд також про відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦКУ) та сплати боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СКУ дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СКУ при поділі майна подружжя їхні частки не обов’язково повинні бути рівними. Встановлення договором про поділ майна подружжя нерівних часток не може бути підставою для визнання його недійсним. Однак, якщо такий договір було укладено для того, щоб уникнути звернення стягнення на майно одного з подружжя його кредиторами, то останні вправі оспорити його. Таке оспорення матиме сенс тільки у тому випадку, якщо договір позики був укладений Гнатом у своїх особистих інтересах, а не в інтересах сім’ї. Це пояснюється тим, що у випадку, якщо судом буде встановлено, що кошти одержані за договором позики було використано на потреби сім’ї, стягнення може бути накладено на все майно подружжя, яке стало об’єктом права їхньої особистої приватної власності після поділу майна, яке раніше належало подружжю на праві спільної сумісної власності.

Виходячи з того, що Гнат через тиждень після укладення договору позики, уклав договір із дружиною про поділ майна, яке було об’єктом права спільної сумісної власності, цілком можна припустити, що він зробив це з метою уникнення звернення стягнення на значну частину свого майна після настання строку виконання зобов’язання. Можна припустити також, що Гнат, укладаючи договір позики, із самого початку прийняв рішення не повертати борг. Якби ця обставина була доведена, то діяння Гната підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 190 ККУ (шахрайство вчинене в особливо великих розмірах). Кваліфікація діяння за ч. 4 ст. 190 ККУ пояснюється тим, що Гнат вчинив злочин на суму, яка більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто суму у 10200 грн.). Скоївши кримінальний злочин Гнат вступив у кримінально-правові відносини з державою і у цивільно-правові відносини із Миколою, як із особою, якій було завдано шкоди злочином. Ці кримінально-правові відносини за підставами виникнення є охоронними, оскільки виникли із злочину; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є в ідносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є пасивними, оскільки на винних у цій ситуації покладається обов’язок пасивної поведінки – утримання від протиправного діяння; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки одній стороні (державі) належить тільки право (притягнення винних до кримінальної відповідальності), а друга сторона (Гнат) зобов’язана понести кримінальну відповідальність, тобто права вона не має, а тільки обов’язок; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про кримінальне та цивільне право); за кількістю суб’єктів вони є складними, оскільки виникли між трьома суб’єктами (держава Україна, суб’єкт злочину і потерпілий від злочину як учасник цивільно-правових відносин). Безпосереднім об'єктом цих правовідносин (об'єктом скоєного злочину) є право власності. Предметом злочинного посягання є майно (грошові кошти у сумі 55000 грн.). Зміст цих правовідносин, як уже зазначалося вище, полягає з одного боку в тому, що держава має право притягнути Гната до кримінальної відповідальності, а він у свою чергу зобов'язаний понести кримінальну відповідальність перед державою, а з другого боку потерпілий вправі вимагати від злочинця відшкодування шкоди завданої злочином, а той у свою чергу цю шкоду зобов’язаний відшкодувати. З об'єктивної сторони злочин передбачений ч. 4 ст. 190 ККУ характеризується протиправним заволодінням майном шляхом обману потерпілого. Із суб'єктивної сторони злочин передбачений ч. 4 ст. 190 ККУ характеризується умисною формою вини у виді прямого умислу, оскільки винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння та бажає його вчинити. Мотив злочину є корисливим, а мета злочину полягає у протиправному заволодінні чужим майном. Суб'єктом цього злочину є осудна особа, яка до часу вчинення злочину досягла шістнадцятирічного віку. У випадку, якщо Гната буде засуджено за шахрайство, то потерпілий від злочину Микола може подати цивільний позов у кримінальній справі і вимагати відшкодування шкоди завданої злочином.

Правила оцінювання задачі № 3:

Задача оцінюється у 17 балів. 1 бал необхідно виставити за визначення галузей права, внутрігалузевих інститутів та джерел права, які стосуються даної ситуації. 4 бали необхідно виставити за характеристику правовідносин, які виникли між Гнатом і Маргаритою у зв’язку з укладенням ними шлюбу. 3 бали необхідно виставити за характеристику правовідносин, які виникли між Гнатом і Миколою у зв’язку з укладанням між ними договору позики. 1 бал необхідно виставити за вказівку на те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і що зобов’язання може припинятися внаслідок укладення такого одностороннього правочину укладеного кредитором, як прощення боргу. 1 бал необхідно виставити за визначення учасником олімпіади способу захисту кредитором свого майнового права. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде вказано на наявність права у подружжя на поділ майна у тому числі на нерівні частки. 1 бал необхідно виставити за вказівку на те, що якщо такий договір було укладено для того, щоб уникнути звернення стягнення на майно одного з подружжя його кредиторами, то останні вправі оспорити його і що таке оспорення матиме сенс тільки у тому випадку, якщо договір позики був укладений Гнатом у своїх особистих інтересах, а не в інтересах сім’ї. 1 бал необхідно виставити за пояснення того, чому має значення з’ясування судом питання про те, в чиїх інтересах було укладено договір позики. 4 бали необхідно виставити за характеристику кримінальних правовідносин і розкриття складу шахрайства.

Дата добавления: 2015-05-26