Формування портфелю фінансових інвестицій

Політика управління фінансовими інвестиціями.

Особливості і форми здійснення фінансових інвестицій.

Тема 8. Управління фінансовими інвестиціями ПІДПРИЄМСТВА

1. Особливості і форми здійснення фінансових інвестицій

Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств, що не є інституціональними інвесторами, визначає як пріоритетну форму здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємства виправдані здійснення і фінансових інвестицій. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, сформованих до початку здійснення реального інвестування по відібраних інвестиційних проектах; у випадках, коли, кон'юнктура фінансового (у першу чергу фондового) ринку дозволяє одержати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках, що «затухають»; при наявності тимчасово вільних грошових активів, пов'язаних із сезонною діяльністю підприємства; у випадках наміченого «захоплення» інших підприємств шляхом вкладення капіталу в їхні статутні фонди (чи придбання контрольного пакета їхніх акцій) і в ряді інших аналогічних випадках. Тому фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу чи як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов'язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством у наступних основних формах.

1. Вкладення капіталу в статутні фонди інших (спільних) підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільше тісний зв'язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їхньому статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладенні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції чи проникнення на інші регіональні ринки (шляхом вкладення капіталу в статутні фонди підприємств торгівлі); різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності й інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування багато в чому підмінює реальне інвестування, будучи при цьому менш капіталомісткою і більш оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки одержання високого інвестиційного прибутку (хоча мінімально необхідний її рівень повинен бути забезпечений), скільки установлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу і її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

Купівля-продаж іноземної валюти. Головне завдання інвестора в даному випадку полягає в тому, щоб спрогнозувати інвестиційну привабливість валюти (зростання курсу). Найбільш привабливими є долар, євро, фунт стерлінгів (англійська валюта), «екзотичною» валютою є китайський юань, найбільш стабільною – швейцарський франк.

Вкладення коштів у золото підходить під час кризових ситуацій в країні. Золото в даному випадку найбільш стабільний інструмент. Золото в інвестиційному портфелі може мати захисну функцію. Дорогоцінний метал більш стійкий до інфляції, політичних та економічних криз. Існує три способи: купити злитки; покупка золотих монет; відкрити металевий рахунок в банку.

3. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку: акції, облігації, векселі, ощадні сертифікати та ін. Використання цієї форми фінансового інвестування пов'язано із широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його термінах; більш високим рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативно наданої інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку в розрізі окремих його сегментів і інших факторів. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для установлення форм фінансового впливу на окремі компанії при рішенні стратегічних задач (шляхом придбання контрольного чи достатнього вагомого пакета акцій).

Здійснення фінансових інвестицій характеризується рядом особливостей, основними з який є:

- фінансові інвестиції є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки. Ця незалежність виявляється як стосовно операційної діяльності таких підприємств, так і стосовно процесу їхнього реального інвестування. Стратегічні операційні задачі розвитку таких підприємств фінансові інвестиції вирішують лише в обмежених формах (шляхом вкладення капіталу в статутні фонди і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств).

- фінансові інвестиції є основним засобом здійснення підприємством зовнішнього інвестування. Усі основні форми й інструменти фінансових інвестицій мають зовнішню спрямованість інвестованого капіталу, що виходить за рамки відтворювальних процесів свого підприємства. За допомогою фінансових інвестицій підприємства мають можливість здійснювати зовнішнє інвестування як у межах своєї країни, так і за кордоном.

У системі сукупних інвестиційних потреб підприємства реального сектора економіки фінансові інвестиції формують інвестиційні потреби другого рівня (другої черги). Вони здійснюються такими підприємствами звичайно після того, як задоволені його потреби в реальному інвестуванні капіталу. У зв'язку з цією особливістю фінансові інвестиції, як правило, не здійснюються на таких ранніх стадіях життєвого циклу підприємства, як «народження», «дитинство» і «юність». Можливість задоволення потреби у фінансових інвестиціях з'являється в підприємства, як правило, лише на стадії «рання зрілість».

- стратегічні фінансові інвестиції підприємства дозволяють йому реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидким і легшим шляхом. Так, при галузевій чи регіональній диверсифікації операційної діяльності, нарощенні обсягів виробництва і реалізації продукції шляхом «захоплення» підприємств-конкурентів у своєму сегменті ринку й інших аналогічних випадків замість придбання цілісних майнових комплексів чи будівництва нових об'єктів, підприємство шляхом відповідних форм фінансового інвестування може придбати контрольний пакет акцій (контрольну частку статутного фонду). У процесі стратегічного фінансового інвестування підприємства звичайно не переслідують мети максимізації поточного інвестиційного прибутку; більш того, окремі стратегічні фінансові інвестиції можуть здійснюватися підприємством і при негативному значенні поточного інвестиційного прибутку в розрахунку на забезпечення довгострокового приросту капіталу.

- портфельні фінансові інвестиції використовуються підприємством реального сектора економіки в основному з метою: одержання додаткового інвестиційного прибутку в процесі використання вільних грошових активів і їх протиінфляційного захисту. Цілеспрямоване формування інвестиційних ресурсів для здійснення портфельних фінансових інвестицій такі підприємства, як правило, не здійснюють. І хоча звичайно фінансові інвестиції забезпечують більш низький рівень прибутку, ніж функціонуючі операційні активи підприємства, вони формують додатковий його приплив у періоди, коли тимчасово вільний капітал не може бути ефективно використаний для розширення операційної діяльності.

- фінансові інвестиції надають підприємству найбільш широкий діапазон вибору інструментів інвестування по шкалі «дохідність-ризик». У порівнянні з реальним інвестуванням ця шкала значно ширше – вона включає групу як безризикових, так і високоризикових (спекулятивних) інструментів інвестування, дозволяючи інвестору здійснювати свою інвестиційну політику в широкому діапазоні: від украй консервативної до вкрай агресивної.

- фінансові інвестиції надають підприємству достатньо широкий діапазон вибору інструментів інвестування і по шкалі «дохідність-ліквідність». Хоча в порівнянні з реальними інвестиціями вони характеризуються більш високим рівнем ліквідності, цей рівень варіює в дуже широких межах.

- процес обґрунтування управлінських рішень, пов'язаних зі здійсненням фінансових інвестицій, є більш простим і менш трудомістким. Він не пов'язаний з істотними передінвестиційними витратами фінансових коштів, аналогічними підготовці реальних інвестиційних проектів; алгоритми оцінки ефективності фінансових інвестицій носять більш диференційований характер стосовно об'єктів інвестування, що підвищує надійність здійснення такої оцінки; реалізація прийнятих управлінських рішень у сфері фінансового інвестування займає мінімум часу.

- високе коливання кон'юнктури фінансового ринку в порівнянні з товарним визначає необхідність здійснення більш активного моніторингу в процесі фінансового інвестування. Відповідно й управлінські рішення, зв'язані зі здійсненням фінансового інвестування, носять більш оперативний характер.

Дата добавления: 2015-05-26