Изучение методов и средств измерения

В рамках Європейського Союзу, в грудні 2006 р., було прийнято постанову (ЄС) № 1875/2006, яке передбачає ряд заходів, спрямованих на підвищення безпеки партій вантажів, що прямують до ЄС або відправляються звідти.Крім того, воно було спрямоване на практичну реалізацію постанови (ЄС) № 648/2005, згідно з якою концепція УЕО була вперше включена до Митного кодексу Співтовариства. Постанова (ЄС) № 1875/2006 містить докладні правила, що стосуються реалізації програми УЕО, і передбачає, що надійні економічні оператори, які відповідають умовам і критеріям, встановленим для визнання статусу УЕО, можуть отримати свідоцтво УЕО починаючи з 1.01.2008 р.

У 2007 р. були опубліковані дві доповіді, озаглавлені «Доповідь ВМО про тенденції та підходах: оцінка потреб у зміцненні потенціалу» («WCO trendsand patterns report - a capacity-building estimate») і їх новий випуск, який вийшов в червні 2008 р.

У першій доповіді, присвяченій результатам здійснення першого етапу, який полягає в оцінці потреб, було встановлено, що митні адміністрації-члени розуміють нові завдання, але потребують підтримки для розвитку ділових навичок, необхідних для практичної реалізації Рамкових стандартів. Хоча більшість учасників програми «Колумб» мають належне митне законодавство, яке передбачає повноваження, необхідні для здійснення головних функцій митних служб, а саме для здійснення загального контролю за переміщенням товарів та людей через кордони, у багатьох випадках відсутнє основне законодавство і похідні правові норми, які стосуються, зокрема, концепції УЕО. Тому для сприяння розробці програм у галузі УЕО пропонувалося забезпечити більш тісну співпрацю між митними адміністраціями та діловими партнерами країн-учасниць.

Слід зазначити, що «економічний оператор» визначається як «особа, яка в ході своєї діяльності бере участь в операціях, які охоплюються митним законодавством» (статтю 1.12 директиви (ЄЕС) № 2454/93 з поправками, у статті директиви (ЄС) № 1875/2006). Це визначення охоплює, наприклад, підприємства, які виробляють товари на експорт, але не постачальника сировини, яке вже знаходиться у вільному обігу, або транспортного оператора, який здійснює перевезення тільки товарів, які перебувають у вільному обігу, в межах митної території Європейського співтовариства. За даними Європейської комісії, в лютому 2008 р. було представлено 266 заявок на отримання статусу УЕО від всіх суб’єктів, що беруть участь в ланцюжку поставок товарів, в створену Співтовариством для цієї мети систему ІКТ.

Компанії, які мають намір отримати статус УЕО, повинні задовольняти таким критеріям, як:

- наявність автоматизованої системи управління даними про торгівлю і перевезення;

- перевірена платоспроможність (за останні три роки);

- застосування належних стандартів у галузі безпеки та охорони (фізична безпека, контроль за доступом, підготовка кадрів і т.д.).

Заяви можуть бути подані для отримання наступних трьох типів свідоцтв:

- про спрощення митних процедур (на УЕО поширюються певні спрощені процедури, передбачені митними правилами);

- безпеку й охорону (на УЕО поширюються спрощені процедури митного контролю щодо безпеки та охорони при ввезенні товарів на митну територію Співтовариства або їх вивезенні з цієї території);

- про спрощення митних процедур і одночасно про безпеку й охорону (на УЕО поширюються пільги, згадані в попередніх двох підпунктах).

Європейська комісія підготувала низку керівних документів та інструкцій, включаючи докладні керівні принципи УЕО, опубліковані в червні 2007 р.; загальний рамковий документ для оцінки ризиків економічними операторами (COMPACT), опублікований в червні 2006 р.; інструментарій для самооцінки УЕО і електронний інструментарій для навчання УЕО. ЄС проводить також постійні переговори з питань вдосконалення і взаємного визнання програм для ділових кіл (УЕО і аналогічних суб’єктів) зі своїми основними торговими партнерами, такими як Сполучені Штати, Канада, Японія та Китай, а також з сусідніми країнами (Швейцарією і Норвегією).

Україна також приєдналася. Так, в новому МКУ (згідно статті 12) уповноважений економічний оператор - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим та має право користуватися спеціальними спрощеннями.

Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею шляхом видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів.

Підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:

1) на спрощення митних процедур;

2) щодо надійності і безпеки;

3) на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

Статус уповноваженого економічного оператора визнається на всій митній території України.

Ст. 12 нового МКУ визначає, що Уповноважений економічний оператор це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим ст. 14 цього Кодексу, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу. Якщо дотримуватися логіки Рамкових стандартів, то ст. 14 МКУ мала встановити умови відповідності УЕО «нормам ВМО і стандартам забезпечення безпеки мережі поставок товарів». Фактично, ст. 14 МКУ визначає умови, яким повинно відповідати підприємство для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора. До таких умов зараховують:

1) здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом не менше трьох років;

2) відсутність невиконаного зобов’язання зі сплати митних платежів та пені;

3) відсутність заборгованості відповідно до податкового законодавства;

4) відсутність протягом трьох років до дня звернення до митниці фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (недекларування товарів, переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем, з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення чи придбання товарів, увезених поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, ухилення від їх сплати);

5) наявність такої системи обліку товарів, яка дає змогу порівнювати документи і відомості, що подаються митним органам під час митного контролю та митного оформлення, з документами і відомостями про провадження господарської діяльності;

6) відсутність суми непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Взаємовідносини уповноваженого економічного оператора з митним органом визначаються погодженою керівником митного органу та уповноваженим економічним оператором процедурою, що встановлює:

1) регламент інформаційного обміну між митним органом та уповноваженим економічним оператором;

2) порядок обліку, зберігання та перевірки митного забезпечення, знятого з товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

3) особливості виконання митних формальностей під час застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору відповідно до цього Кодексу

Дата добавления: 2015-05-29