Завдання, принципи та форми пропагандистської діяльності

План.

Тема №7. Пропаганда та реклама оздоровчої фізичної культури.

1. Завдання, принципи та форми пропагандистської діяльності.
2. Реклама фізкультурно-оздоровчих послуг.
3. Засоби розповсюдження реклами.

Ефективні пропаганда та реклама є запорукою масового залучення населен­ня до фізкультурно-оздоровчих занять. Зазначена діяльність входить до функціо­нальних обов'язків фахівців, які обіймають різні посади в системі фізкультурного руху. Саме тому важливо знати принципи пропаганди та реклами, їх форми та види.

Пропаганда фізкультурно-оздоровчої діяльності - цілеспрямоване розпов­сюдження та популяризація фізкультурних знань з метою переконання населення в необхідності систематичних фізкультурних занять.

Пропаганда являє собою безперервний освітньо-виховний процес, який можна умовно поділити на чотири етапи:

1. Переконання в необхідності оздоровчих занять. Тематика пропаганди даного етапу може бути така: вплив фізкультурних занять на стан здоров'я, трива­лість життя, підвищення рівня працездатності, гармонійний розвиток, вирішення соціальних проблем (корисне дозвілля, підтримання правопорядку тощо).

2. Підвищення рівня фізкультурної грамотності. На даному етапі пропаган­дистського впливу до відома населення доводяться основи методики фізкультур­них занять, засоби оздоровлення, напрями фізкультурно-оздоровчої діяльності та ін.

3. Залучення населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять. Третій етап передбачає вплив на свідомість людей, які вже переконані в необхід­ності оздоровчих занять і мають відповідний рівень фізкультурних знань. Саме тому настає черга інформації про доступність, можливості та зміст занять у реально існуючих фізкультурно-оздоровчих групах, умови прийому до них. До пропагандистської тематики можуть також включатися матеріали про організа­цію нових фізкультурно-оздоровчих груп, проведення масових заходів змагальної спрямованості й туристських рекреаційних заходів. Послідовність проведення пропагандистської роботи дає змогу переходити до наступного етапу.

4. Підтримка, подальше підвищення фізкультурної активності та ефектив­ності фізкультурно-оздоровчих занять. Даний етап передбачає пропагування передового досвіду оздоровчої роботи, нових досягнень науки, методичних засо­бів, раціональних оздоровчих технологій, програм та комплексів для групових і самостійних фізкультурних занять, рекомендацій щодо використання тренажер-них пристроїв, проведення самоконтролю, самомасажу, аутотренінгу тощо.

Залежно від етапу проведення пропагандистська діяльність розв'язує такі

завдання:

• формування свідомого ставлення населення до занять фізичною культу­рою та спортом;

• інформування населення про раціональні форми й методи занять фізич­ними вправами;

• розповсюдження передового досвіду роботи тренерів, інструкторів, вик­ладачів фізичної культури та інших спеціалістів;

• інформування населення про найбільш яскраві події спортивного життя в нашій країні та за її межами.

Ефективність пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від дотримання принципів її проведення. Одним із них є науковість та вірогід­ність усієї пропагандистської інформації. Він передбачає, відповідність змісту всіх, без винятку, методичних рекомендацій, порад, ідей, фактів сучасним науко­вим досягненням, вимогам вірогідності. Принцип стосується не тільки змісту матеріалу, а також організації пропаганди, розробки найбільш ефективних засобів, форм, прийомів пропагандистського впливу, методики проведення різнома­нітних форм та жанрів пропаганди.

Наступний принцип - диференційованість і конкретність - необхідна умова доступності та впливовості пропагандистської роботи. Він означає, що, використовуючи арсенал методів та засобів пропаганди, необхідно враховувати соціальне-демографічні особливості населення: професійні, вікові, освітні, стате­ві, національні. Аргументуючи ті чи інші положення, необхідно зосередити увагу на конкретних, простих фактах, які близькі та зрозумілі конкретній групі людей, аудиторії слухачів або глядачів. Поради та методичні рекомендації фізкультурно-оздоровчої діяльності повинні враховувати рівень фізичної підготовки та індивідуальну психологію. Не досягають мети узагальнені, розраховані одночас­но на всіх, заклики до фізкультурно-оздоровчих занять. Лише конкретний досвід, методика конкретних занять та вправ, конкретні поради справляють ефективний пропагандистський вплив.

Головною метою пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності є переко­нання населення в її користі та повсякденній необхідності. Дотримання вищеза­значених принципів - запорука успіху в досягненні цієї мети.

Основними формами пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності є усна, друкована, наочна. Кожна з них має свої специфічні засоби впливу.

Усна форма пропаганди. Основними її засобами є лекції, доповіді, бесіди, диспути, дискусії.

Лекцією називають виступи спеціаліста за визначеною темою. Оптимальна тривалість такого виступу - 40-50 хв. Підготовка до лекції включає: вибір теми, який відповідає завданням та етапу проведення пропаганди; розробку плану лекції; залучення необхідного матеріалу, вивчення інформації про місце прове­дення, контингент слухачів; підготовку тексту або тез лекції.

Організація лекції передбачає визначення місця та часу її проведення, порядок інформування, залучення слухачів, підготовку та обладнання приміщен­ня; узгодження дій лектора з діями відповідальних за організацію лекції.

Іншим засобом усної пропаганди виступають доповіді - фіксовані повідомлення з окремих питань тієї чи іншої теми. Такі доповіді можуть бути ' присвячені висвітленню наукових положень, теорій, передового досвіду оздоров­чої діяльності в Україні та за її межами.

Дієвим засобом пропаганди фізкультурно-оздоровчої роботи є бесіди, за участю одного або декількох фахівців. Упродовж бесіди компетентні особи від­повідають на запитання присутніх, висловлюють свою точку зору з тих чи інших проблем. У практиці фізкультурно-оздоровчої діяльності доцільно організовувати бесіди, у яких одночасно беруть участь тренери (інструктори), які ведуть заняття; члени фізкультурно-оздоровчих осередків; лікарі; працівники-організатори.

Значну пропагандистську ефективність мають диспути за умови їх старан­ної підготовки. До участі в диспутах можуть залучатися всі, хто бажає висловити свою думку з приводу заданої теми, поділитися особистим досвідом, ознайомити присутніх зі своїм баченням проблеми, своєю точкою зору на питання, які

обговорюються.

Усна пропаганда може проводитись у формі лекторіїв, де читаються цикли або окремі лекції; конференцій, на яких представлені доповіді ч наукових та методичних проблем, обміну досвідом оздоровчої діяльності; тематичних вечо­рів, під час яких застосовуються різні форми усної пропаганди.

Значну роль в активізації проведення усної пропаганди відіграє радіо, яке має величезну аудиторію слухачів різних соціально-вікових верств населення.

Друкована форма пропаганди. В Україні видаються спеціалізовані часописи: "Спортивна газета", "Україна туристична", "Український футбол", "Коман­да" та журнали: "Старт", "Олімпійська арена", "Фізичне виховання в школі",

"Туристичні новини".

Розміщують на своїх сторінках фізкультурну інформацію газети "Ваше здоров'я", "Краєзнавство та шкільний туризм", "Освіта України", "Патріот Украї­ни". Поради з фізкультурно-оздоровчої діяльності розміщують журнали "Академія", "Академія здоров'я", "Будьмо здорові", "Дошкільне виховання", "Туризм сільський зелений" та ін.

Спеціальну літературу зі спортивної та фізкультурно-оздоровчої тематики випускають видавництва "Здоров'я", "Олімпійська література", "Вища школа". Книжкова палата України видає "Літопис книг України", у якому міститься пере­лік літератури, яка випускається в Україні впродовж року.

Друкована форма пропаганди здебільшого обирається та використовується самостійно. Одначе фізкультурно-оздоровчий осередок спроможний формувати інтереси та потреби своїх членів у друкованих виданнях.

Друкована форма пропаганди, що може застосовуватись у фізкультурно-оздоровчому осередку, включає розташування на спеціальних стендах спортив­них газет, формування бібліотечки рекомендованої літератури, організацію випу­ску власної стінної газети.

Періодичне оформлення стінної газети може відіграти активну пропаган­дистську роль. Викликати зацікавленість читачів здатна стінна газета, у якій передбачені такі розділи:

1. Фізкультурно-оздоровча інформація. Розділ передбачає висвітлення ціка­вих подій, відомості про наявність у продажу та якість інвентарю, обладнання, одягу, анотації фахових видань.

2. Методика самостійних оздоровчих занять. У розділі вміщено поради лі­карів, фахівців початківцям та досвідченим членам оздоровчих секцій і груп про • зміст занять, реакцію організму на навантаження, загартування, режим харчува­ння тощо.

3. Життя фізкультурно-оздоровчого клубу (осередку). У розділі система­тично висвітлюється досвід роботи клубу, розповідається про здобутки його членів, перемоги на змаганнях тощо.

Наочна форма пропаганди є достатньо розповсюдженою у фізкультурно-оздоровчій сфері, її засобами виступають стенди, вітрини, плакати, фотоальбоми та ін.

Стендами називають стаціонарні форми пропаганди, які містять інформа­цію тривалого використання: плани роботи, таблиці досягнень, графіки, схеми, діаграми, які супроводжуються текстовим матеріалом агітаційного та програмно-методичного характеру. На вітринах може бути розміщена виставка газет, книг, грамот, дипломів, вимпелів, призів, фотографій тощо. Комплексна інформація з тих чи інших питань фізкультурно-оздоровчої роботи може бути подана у вигляді * плакатів. Як правило, на них розміщується декілька взаємопов'язаних нарисів, які я висвітлюють ту чи іншу подію, фотоматеріали. Доступною формою наочної пропаганди можуть виступати фотоальбоми, які розповідають про яскраві події з _; життя фізкультурно-оздоровчого осередку: змагання, тренування, заходи різного змісту. Фотоальбоми завжди цікаві для ветеранів клубу і для молоді. Вони сприя­ють збереженню та зміцненню найкращих традицій.

Значне місце в наочній пропаганді посідає телебачення. У його програмах можна виділити декілька функціонально-жанрових груп передач оздоровчої

спрямованості:

• інформаційні (трансляція змагань, "Проспорт" новини, спортивні огля­ди);

• пізнавально-агітаційні передачі ("Планета здоров'я", "Бувайте здорові"

та ін.);

• трансляції розважально-змагальних заходів ("Веселі старти", "Мрії

збуваються", "Ключі від форту Буаяр" та ін.);

• передачі практичного змісту (ранкова гімнастика, шейпінг, аеробіка,

уроки плавання та ін.);

• телевізійні фільми (художні, хронікально-документальні, навчально-методичні).

Показ тих чи інших фізкультурних заходів, різноманітних форм занять у супроводі відповідних професійних коментарів, бесід із лікарями, тренерами-інструкторами допомагає залученню населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять.

Успіх пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від комп­лексного активного використання всіх її форм.

Дата добавления: 2015-05-29