Особливості формування та розвитку ринків землі і не­рухомості в постсоціалістичних країнах

3.

Таким чином, фондовий ринок України та інших пострадянсь­ких країн, які перебувають у процесі трансформації до ринкових відносин, на початку XXI ст. характеризується низьким рівнем прозорості та ліквідності, через що він ще не став фінансовим ін­струментом перерозподілу ресурсів тією мірою, якою потребує розвиток економіки. Ринок акцій не став тим фінансовим механіз­мом, який формує фонди для реальних інвестицій. Нерозвине­ність вторинного ринку цінних паперів зменшує таку важливу рису цінних паперів (передусім акцій), як ліквідність. Це у свою чергу зумовлює незначну участь цінних паперів у переливанні та перерозподілі фінансових ресурсів у державі, у залученні необ­хідних для розвитку економки інвестиційних ресурсів.

Характерні риси українського фондового ринку на початку XXI століття

2.

1. Широко розвинута практика нових випусків акцій підприємствами з метою об'єднання кількох підприємств, погли­нання підприємств, перерозподілу прав власності між засновника­ми

2. Практика залучення коштів у корпоративний сектор за допомогою боргових зобов'язань в Україні майже не викори­стовується; ринок облігацій значно відстає у своєму розвитку від ринку акцій

3. Існує важлива проблема залучення реальних дов­гострокових інвестицій

4. Фіктивний капітал (а саме акціонерний капітал) відіграв важливу роль у встановленні приватно-державними власниками контролю над економічним потенціалом країни

Приватно-державні влас­ники - це новий клас власників, політико-державна номенкла­тура, яка привласнила через акціонування, володіння фіктивним капіталом державні ресурси і національний потенціал.

Фіктивний капітал -капітал, утілений у цінних паперах (акціях, об­лігаціях, заставних листах), який дає змогу їх власникам привласнювати частину прибутку у формі дивіденду або відсотка.

5. Низький рівень прозорості фондового ринку, що ускладнює певні взаємовідносини в середині компанії та за їх межами

6. Відсутність стимулюючої системи оподаткування кор­поративних цінних паперів, що не сприяє залученню додаткових ін­вестицій

7. Низь­кий ступінь капіталізації акцій, що пов'язано з недосконалим процесом приватизації, з низьким рівнем рентабельності підпри­ємств, з небажанням інвесторів вкладати гроші в цінні папери національних підприємств тощо.

Ринок землі та нерухомості - це важливий сегмент національ­ного ринку, що має свою внутрішню структуру (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Структура ринку землі та нерухомості

1. Становлення ринків землі та нерухомості відбувалося в специфічних умовах переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, тому супроводжувалось суперечностями, неузгодженостями, помилками

2. Ринки землі та нерухомості розвиваються від державних до приватних форм власності, а на початкових етапах при­ватизації держава прак­тично безоплатно передала нежитлову і житлову нерухомість на первинний ринок

3. Приватизація нерухомості є найважливішим підґрун­тям нагромадження та подальшого зростання капіталів у окремих власників

4. Через порушення у процесі привати­зації нерухомості об'єкти нерухомо­сті продавалися й купувалися без права власності на землю, тому окрема купівля-продаж землі власниками не­рухомості була з додатковою платою за неї

5. Було багато порушень і недоліків у правовому механізмі приватизації державної нерухомості, одним із яких було недосконале ціноутворення

6. Найважчим і повільним виявився процес становлення ринку зем­лі, оскільки земля завжди розглядалася як власність тільки держави і дуже повільно земля включається в ринкові відносини, що пе­вною мірою гальмує процеси на ринку нерухомості, тому ринки зем­лі та нерухомості розвиваються нерівномірно.

Отже, на сучасному етапі трансформа­цій актуальним є завдання розвитку ринку землі з метою реалізації важливих соціально-економічних процесів в Україні.

Дата добавления: 2015-05-26