Питання. Механізм адміністративно-правового регулювання, його складові частини

Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин - це сукупність адміністративно-правових засобів, за допомогою яких справляється вплив на відносини, що виникають в процесі здійснення виконавчої влади.

До структури механізму адміністративно-правового регулювання входять такі елементи:

1) норми адміністративного права;

2) адміністративно-правові відносини;

3) акти тлумачення норм адміністративного права;

4) акти реалізації адміністративно-правових норм і відносин.

Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини (елементи)

В умовах становлення правової Української держави одне з провідних місць посідає адміністративне право. На нього поклада­ється вирішення проблем досить складних управлінських відно­син, що виникають у сфері виконавчої влади. Основне місце в реа­лізації правового регулювання суспільних відносин у сфері адміні­стративного права посідає явище, яке в теорії права, юридичній науці та адміністративному праві має назву механізму адмініст­ративно-правового регулювання. Саме за рахунок останнього та його складових частин досягається мета якісної регламентації суспільних відносин, то входять до предмета адміністративного права.

Слід зазначити, що сама категорія «механізм правового регу­лювання» виникла в рамках загальної теорії права для відобра­ження руху, функціонування правової форми. У подальшому ця ідеологія розвинулася, знайшла нових прихильників, що дало змо­гу визначально науковій проблемі постати у 80-х роках XX ст. одним із питань навчального курсу теорії держави і права. Своєю чергою, базуючись, як і інші галузеві дисципліни, на принципах і засадах загальної теорії права, адміністративне право теж певним чином реагує на формулювання нових теоретичних аспектів, які стосуються до проблеми правового регулювання. Вказане дає мож­ливість зазначити, що сьогодні механізм адміністративно-право­вого регулювання суспільних відносин уявляється як категорія, що виражає процес переведення нормативності права в упорядкованість суспільних відносин, що нормами цієї галузі права регулю­ються. Іншими словами, правові норми, які використовуються в адміністративному праві, самі по собі статичні, а в рух вони при­водяться саме за допомоги механізму адміністративно-правового регулювання. Також із деякою мірою умовності можна припустити, що норми адміністративного права - це статика, а механізм адміністративно-правового регулювання - динаміка.

Базуючись на зазначених вище теоретичних засадах, доцільно дати таке визначення. Механізм адміністративно-правового ре­гулювання (МАПР) - це сукупність правових засобів, за допо­моги яких здійснюється правове регулювання суспільних від­носин у сфері адміністративного права. Аналізуючи це визна­чення, слід зазначити, що початково може скластися враження про схожість цього явища з розглянутою раніше категорією «метод адміністративного права». Справді, даючи визначення і висвітлю­ючи метод адміністративного права, було вказано, що це - сукуп­ність правових засобів і способів, за допомоги яких здійснюєть­ся адміністративно-правове регулювання відповідних суспільних відносин. Тобто, йшлося про те, як адміністративне право регулює відповідні суспільні відносини.

Виходячи з цього доцільно вказати певні відмінності між кате­горіями «метод адміністративного права» та «механізм адміністра­тивно-правового регулювання». Вони торкаються двох аспектів.

Метод адміністративного права - сукупність способів пра­вового регулювання, а механізм адміністративно-правового регу­лювання - сукупність правових засобів. Незважаючи на лінгвіс­тичну схожість, під кутом зору права це - різні терміни, оскільки способи правового регулювання - це: а) приписи; б) заборони; в) дозволи. Водночас правові засоби - це норми права, правові відносини, акти реалізації прав та обов'язків.

Якщо метод адміністративного права — зовнішня характе­ристика того, як адміністративне право регулює відповідні су­спільні відносини (імперативно, диспозитивно, шляхом суборди­нації, координації, реординації, адміністративного договору), то механізм адміністративно-правового регулювання являє собою внутрішню характеристику цього процесу, де стає зрозумілим, яким чином норма адміністративного права приводиться в рух, починає регулювати суспільні відносини, яким чином суб'єкти адміністративного права можуть впливати на процес правового регулювання.

Говорячи про те, що МАПР - це сукупність правових засобів, доцільно показати, про які саме правові засоби йдеться. Існують декілька варіантів, які відображають позиції певних науковців сто­совно складових елементів механізму адміністративно-правово­го регулювання. Водночас доцільною уявляється така структура МАПР (рис. 3.1).

Дамо певні пояснення. Органічними складовими частинами МАПР можуть уважатися ті, що визначають суть самого явища МАПР, тобто без яких не може відбуватися сам механізм адміні­стративно-правового регулювання. Своєю чергою, функціональ­ними складовими частинами МАПР можуть уважатися ті, які значною мірою впливають на МАПР, на його вираженість та ефективність, водночас вони не є обов'язковими елементами. Тобто, функціональні складові мають можливість якісно змінити механізм адміністративно-правового регулювання, вони суттєво впливають на його надійність (наприклад, що вище рівень правосвідомості суб'єктів адміністративно-правових відносин, що надійніше діє МАПР), але сам по собі МАПР може існувати (здійс­нюватися, втілюватись у життя) без функціональних складових частин.

Органічні складові частини МАПР:

Норми права - загальнообов'язкові правила поведінки, встановлені з метою регулювання суспільних відносин.

Акти реалізації норм права - процес фактичного втілення в життя приписів правових норм через поведінку суб'єктів адміністративного права.

Правові відносини - вольові суспільні відносини, що вини­кають на основі норм права.

Зазначені органічні складові частини МАПР докладніше буде висвітлено у відповідних параграфах цієї теми. Функціональні складові частини МАПР:

1. Юридичний факт - це конкретні життєві обставини, з якими пов'язані виникнення, зміна та припинення адміністративно-правових відносин. Самі по собі норми адміністративного права не діють, вони активізуються лише тоді, коли настають необхідні для їхньої дії життєві обставини. Наприклад, згідно зі ст. 308 Кодексу України про адміністративні праворушення (Примусове виконання постанови про стягнення штрафу), у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Справа йде про те, що у цьому випадку юридичним фактом є несплата правопорушником штрафу.

Своєю чергою, фактичний склад - це сукупність двох або кіль­кох юридичних фактів. Наприклад, для набуття права керування транспортним засобом є необхідною наявність таких юридичних фактів:

настання відповідного віку;

відсутність медичних протипоказань;

одержання посвідчення про здачу відповідних іспитів.

2. Правова свідомість суб'єктів адміністративно-правового ре­гулювання - система відображення правової дійсності у поглядах, почуттях, уявленнях людей про право. Правова свідомість складається з: а) правової ідеології; б) правової психології; в) правової поведінки.

Правова культура суб'єктів адміністративно-правового регу­лювання - система правових цінностей, завдяки яким правильно розуміються та виконуються приписи норм адміністративного права. Належні рівні правової культури та правової свідомості значною мірою впливають на МАПР, оскільки створюють своєрід­ну основу правового регулювання.

Законність - правовий режим суспільного життя, який ха­рактеризується неухильним дотриманням норм права всіма суб'єк­тами правових відносин. Як функціональна складова МАПР, законність затребувана суспільним середовищем, державою, окре­мими громадянами. Законність сприяє якісному здійсненню дер­жавного управління. Для громадян законність являє собою засіб, за допомоги якого вони захищаються від порушення своїх прав, свобод і законних інтересів.

Акти тлумачення норм права - процес, спрямований на встановлення змісту норм права з метою їх правильної реалізації. Слід зазначити, що важливість тлумачення норм права як функціо­нальної складової частини механізму адміністративно-правового регулювання не можна перебільшити. Об'єктивно необхідно вка­зати, що потреба у тлумаченні норм адміністративного права ви­никає нерідко через вади суб'єкта правотворчості. Як офіційне (які зайняті спеціально уповноважені державою органи) так і неофі­ційне тлумачення норм права (що його може здійснювати будь-яка людина) значною мірою впливає на функціонування МАПР, оскіль­ки належне тлумачення - одна з умов правильної реалізації норм права, яка, своєю чергою, приводить до регулювання відповідних суспільних відносин.

Акти застосування норм права - прояв владного веління компетентних державних органів, спрямований на забезпечення умов для реалізації суб'єктивних прав та обов'язків учасників ад­міністративно-правових відносин. Застосування можна сприймати як один із варіантів реалізації норм права, однак реалізовувати його мають право лише компетентні державні органи. Результат процесу застосування норм права - акт застосування права, що являє собою результат вирішення конкретної юридичної справи.

Стадії механізму адміністративно-правового регулювання. У площині функціонування МАПР - процес, що складається з певних стадій.

І. Регламентація суспільних відносин (розробка та прийняття правових норм, які формулюють правила поведінки для учасників суспільних відносин). На цій стадії відбувається правотворча дія­льність компетентних державних органів зі створення правових норм і нормативно-правових актів.

Скажімо, прийняття Закону України від 2 жовтня 1996 р. «Про звернення громадян» - це прояв правотворчої діяльності Верхов­ної Ради України, видання Указу Президента України від 12 січня 2007 року № 14/2007 «Про зупинення дії постанов Кабінету Мініст­рів України від 10 січня 2007 р. № 8 і № 9» - це прояв правотвор­чої діяльності Президента України, а видання Кабінетом Міністрів України постанови від 24 січня 2007 р. № 37 «Про утворення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України» - це прояв правотвор­чої діяльності Кабінету Міністрів України.

II. Виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Тут відбувається процес переходу від загального до конкретного, від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки того чи іншого суб'єкта адміністративного права. «Пусковим мо­ментом» у цьому випадку є юридичний факт (фактичний склад). У рамках цієї стадії відбувається деталізація, уточнення загальних правил поведінки відповідно до конкретної ситуації.

III. Реалізація (фактичне використання) суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. На цій стадії фактично втілюються в життя приписи норм адміністративного права в реальну поведінку того чи іншого суб'єкта адміністративного права. Детально способи реалізації адміністративно-правових норм буде розглянуто далі в рамках відповідного параграфа.

Проводячи паралелі між стадіями механізму адміністративно-правового регулювання та його органічними складовими частина­ми (норми права, акти реалізації норм права, адміністративно-правові відносини), необхідно зазначити таке. Спершу виникає норма адміністративного права, яка встановлює певне правило поведінки, далі суб'єкт адміністративного права реалізує вказа­ну норму права (через дотримання, виконання, використання чи застосування), і, насамкінець, виникають відповідні правові від­носини.(Стеценко С. Г. / Адміністративне право України Навчальний посібник-К Атіка, 2007 - 624 с)

Дата добавления: 2015-05-31