Загальна характеристика громадянських та політичних прав і свобод людини і громадянина

Особисті права і свободи людини. Особисті права і свободи людини безпосередньо пов'язані із самою сутністю людини як фізич­ної особи.

До особистих прав людини належать:

- право на вільний розви­ток своєї особистості (ст. 23);

- невід'ємне право на життя (ст. 27);

- право на повагу до її гідності (ст. 28);

- право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);

- право на недоторканність житла (ст. 30);

- право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої

- кореспонденції (ст. 31);

- право на не­втручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);

- право на свободу пересування (ст. 33);

- право вільного вибору місця проживання (ст. 33);

- право вільно залишати територію України (ст. 33);

- право на свободу думки і слова (ст. 34);

- право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати

- інформацію (ст. 34);

- право на свободу світогляду і віро­сповідання (ст. 35).

Невід'ємне право кожної людини на життя є правом, яке закріплене в усіх міжна­родних правових актах. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань Охорона життя людини - один з основних обов'язків держави.

Право людини на повагу до її гідності. Повага до гідності людини є обов'язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Право на свободу та особисту недоторканність. Це право як загаль­ний принцип встановлює межу, яку співробітники правоохоронних та інших державних органів мо­жуть переступити лише у випадках, прямо передбачених законом (затримання особи, яка вчинила злочин, здійснення примусового лікування за визначених законом обставин тощо). Лише суд своїм умотивованим рішенням і тільки на підставі чинного законодав­ства може дати дозвіл на арешт людини і утримання її під вартою.

Право на недоторканність житла полягає в тому, що без підстав, передбачених законом, ніхто не вправі увійти до житла проти волі осіб, які в ньому проживають.

Принцип недоторканності житла поширюється не тільки на місце постійного проживання особи, а й на місця її тимчасового мешкання у готелях, санаторіях, будинках відпочинку тощо.

Право на таємницю листування, телефонних розмов, теле­графної та іншої кореспонденції. Винятки з цього права можуть бути вста­новлені лише судом у випадках, передбачених законом.

Право на невтручання в особисте і сімейне життя є одним із суб'єктивних прав людини, пов'язаних із гаран­туванням її свободи. Воно передбачає захист від свавільного втручання в спосіб життя особи та сім’ї, будь яких сторонніх осіб, збереження в таємниці інформації щодо особи та сімейних стосунків.

Право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання. Право вільно обирати місце проживання, свободу пересу­вання, право вільного покидання території України та повернення в Україну в будь-який час є правом кожної людини, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу думки і слова. Свобода думки взагалі не може бути обмежена, оскільки заборонити можна лише вис­ловлювання певних думок, їх оприлюднення.

Визнаючи право на свободу думки і слова, демократичні дер­жави, в тому числі й Україна, обмежують його, забороняючи пропа­гувати погляди, що протирічать національній безпеці, територіальній цілісності держави, провокують заворушення чи злочини тощо.

Право на свободу світогляду і віросповідання було визнане світовим демократичним співтовариством у результаті його тривалої, багатовікової боротьби з реакційними силами - як світської, так і церковної влади.

Політичні права і свободи. Політичні права і свободи – це гарантовані державою права особи брати участь у державному і суспільно – політичному житті. Особливість політичних прав і свободполягає насамперед у тому, що їх носіями, суб'єктами є лише громадяни України, а не всі особи, які проживають на її те­риторії.

До політичних прав громадян належать права:

- право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36)

- право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих

референдумах (ст. 38);

- право вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого

самоврядування (ст. 38);

- право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого

самоврядування (ст. 38);

- право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги походи і демонстрації (ст.39);

- право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто

звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і

службових осіб цих органів. (ст. 40);

Право громадян на свободу об'єднанняу політичні партії та громадські організації дає можливість громадянам брати активну участь у політичному житті суспільства. З метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів громадяни мають право на участь у профе­сійних спілках. На відміну від політичних партій професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі віль­ного вибору їх членів.

Право брати участь в управлінні державними справами означає гарантовану громадянам України можливість висловлювати власну думку, виражати волю з усіх питань життя держави і суспільс­тва, сприяти їх втіленню та здійснювати контроль за їх виконанням. Кожен громадянин України має можливість реа­лізувати це право спільно з іншими громадянами.

Право брати участь в управлінні державними справамиздійснюється громадянами України як безпосеред­ньо, так і через представників, якими, наприклад, є депутати пред­ставницьких органів державної влади.

Право вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Дане право забезпечується можливістю вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місце­вого самоврядування

Право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. Конституція надає право кож­ному громадянину України, який має право голосу, користу­ватися рівним правом обіймати державні посади, а також посади в органах місцевого самоврядування.

Право на мирні збори та маніфестації є можливості завдяки яким гро­мадяни можуть вільно обговорювати актуальні питання держав­ного і суспільного розвитку, протестувати проти будь-яких обме­жень демократії або тих чи інших негативних проявів у політиці, проти порушення їх прав тощо.

Право на звернення. Це право передбачає можливість звернення осіб в індивідуальному чи колективному порядку до будь якого органу державної влади чи місцевого самоврядування, а також до їхніх посадових та службових. Недодержання посадовими особами вимог закону надає громадянину право звертатися до суду щодо захисту. Здійснення права громадян на звернення регулюється За­коном України від 2 жовтня 1996 р. "Про звернення громадян".

Дата добавления: 2015-05-31