Відповідальний за випуск Кушпіт В.П., к.ю.н., асис. Укладачі Кушпіт В.П., к.ю.н., асис

Укладачі Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, Ч.4

Комп’ютерне верстання Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.

Редактор Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.

Укладачі Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо практичних занять та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

дисципліна для базового напрямку 6.030401 «Правознавство»

для спеціальностей 7.(8).03040101 «Правознавство»

щодо написання контрольних робіт студентами заочної форми навчання

дисципліна для базового напрямку 0304 «Право»

для спеціальностей 6.030402 «Правознавство»

Затверджено

На засіданні кафедри кримінального права і процесу

Протокол № від 2012 р.

Львів - 2012

Методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт студентами заочної форми навчання, базового напрямку 0304 «Право», спеціальностей 6.030402 «Правознавство» / Укл.: Кушпіт В.П. –Львів Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012. - 39с.

Рецензенти Гумін О.М., д.ю.н., проф.

Сибірна Р.І., д.ю.н., проф.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

пояснювальна записка

Мета вивчення навчальної дисципліни

Вивчення кримінального права України та, зокрема Особливої частини підпорядковується меті формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального закону, вмінням надати кримінально-правову оцінку діянням особи, розмежовувати суміжні склади злочинів та як наслідок, проводити правильну кримінально-правову кваліфікацію у майбутній практичній діяльності.

Завдання вивчення навчальної дисципліни

За результатами вивчення Особливої частини кримінального права студенти повинні, у обсязі, визначеному цією програмою, знати:

на понятійному рівні систему Особливої частини Кримінального кодексу України та кримінального права України; зміст інститутів Особливої частини кримінального права України та їх взаємозв’язок;

на фундаментальному рівні зміст ознак складів конкретних злочинів відповідальність за вчинення яких передбачена статтями Особливої частини КК; нормативні визначення певних понять, які визначаються в Особливій частині КК України; наукові визначення понять, що вживаються в Особливій частині кримінального права, які не мають нормативного закріплення;

на практично-творчому рівні позицію слідчої та судової практики стосовно питань застосування положень законодавства про відповідальність за конкретні злочини.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні тлумачити положення КК України належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;

на евристичному рівні вирішувати питання про злочинність певних діянь особи; визначати зміст елементів складів конкретних злочинів та ознак що їх характеризують; проводити розмежування суміжних складів злочинів;

на творчому рівні на основі отриманих знать правильно застосувати положення КК вирішуючи конкретні завдання.

Місце дисципліни в навчальному процесі.

Навчальна дисципліна вивчається на основі знань, які студенти отримали на базі вищої освіти, має структурно-логічні зв’язки з такими предметами як «Адміністративне право», «Конституційне право», «Міжнародне право», «Транспортне право» та ін.

Структура дисципліни

Кримінальне право складається з двадцяти двох тем, які охоплюють за своїм змістом поняття, система та значення Особливої частини кримінального права України, основи кримінально-правової кваліфікації, а також злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, у сфері господарської діяльності, проти довкілля, проти громадської безпеки, безпеки виробництва, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, проти громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Злочини проти правосуддя, військові злочини.

Практичні, семінарські заняття проводяться з найважливіших тем «Кримінального права». На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння для застосування кримінального закону.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивчення запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.

Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий та семестровий контроль.

1.2. Перелік навчальних дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу.

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів тем
	Адміністративне право	Весь курс
	Конституційне право	Весь курс

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Критерії оцінювання розроблені за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з урахуванням повноти і правильності виконання завдань та обов’язковим переведенням оцінок у шкалу ECTS і 100-бальну шкалу Університету для оцінювання інтегрованих знань студентів.

При цьому враховується:

- здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;

- вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;

- навики співвідношення причин і наслідків; спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;

- здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).

Оцінка знань студентів повинна відповідати наступним вимогам:

Оцінка “відмінно” - коли студент демонструє знання всього програмного матеріалу; системно, послідовно, і грамотно і логічно його викладає; здатний пов'язати теорію з практикою; правильно відповідає на додаткові запитання в контексті теми заняття; спроможний обґрунтувати, аргументувати власні висновки; проявляє вміння самостійно узагальнювати матеріал.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91 – 100 % завдань.

Оцінка “добре” - коли студент володіє програмним матеріалом; грамотно і по суті викладає його; не допускає суттєвих помилок у відповіді на запитання; правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками з узагальнення й систематизації матеріалу що вивчається.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72 – 90 % завдань.

Оцінка “задовільно” - коли студент засвоїв основний матеріал поверхово, але не знає окремих деталей; допускає неточні відповіді чи недостатньо чіткі формулювання; порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу та має певні труднощі в узагальненні й систематизації матеріалу, що вивчається.

Із загального обсягу студент правильно виконав 53 – 71 % завдань.

Оцінка “незадовільно” - коли студент не знає значної частини програмного матеріалу; допускає суттєві помилки у його викладі; не здатний узагальнити навчальний матеріал.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53 % завдань.

За 100-бальною шкалою Університету	За шкалою ECTS	За національною шкалою
100–88 балів	A	“відмінно”
87–80 балів	B (“дуже добре”)	“добре”
79–71 бал	С (“добре”)
70–61 бал	D (“посередньо”)	“задовільно”
60–50 балів	E (“задовільно”)
49–26 балів	FX (“незадовільно” – з можливістю повторного складання екзамену чи заліку)	“незадовільно”
25–00 балів	F (“незадовільно” – з обов’язковим повторним вивченням модуля)

Якщо студент пропустив практичне (семінарське) заняття з поважних чи не поважних причин, або отримав за відповідь на занятті «незадовільно» – він повинен відпрацювати пропущене заняття (письмово в зошиті для практичних занять розкрити всі питання, які виносились на розгляд та письмові завдання дослідивши джерела рекомендовані у методичних рекомендаціях, подати викладачу, який проводив заняття для перевірки та захистити усно на кафедрі дану тему).

За відпрацювання студент не отримує оцінку, лише у журналі робиться відмітка.

У випадку, коли студент не відпрацює пропущене заняття – він не допускається до екзамену.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ довкілля

Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

Поняття злочинів проти довкілля. Класифікація злочинів, передбачених розділом VІІІ Особливої частини КК України.

Злочини проти екологічної безпеки.

Порушення правил екологічної безпеки. Порушення ветеринарних правил. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення

Злочини проти збереження особливо охоронюваних об’єктів природи.

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.

Злочини проти збереження землі її надр та континентального шельфу.

Забруднення або псування земель. Порушення правил охорони надр. Безгосподарське використання земель.

Порушення законодавства про континентальний шельф України.

Злочини проти збереження водойм та атмосферного повітря.

Забруднення атмосферного повітря.

Порушення правил охорони вод. Забруднення моря.

Злочини проти збереження рослинного світу.

Знищення або пошкодження лісових масивів. Незаконна порубка лісу. Порушення законодавства про захист рослин.

Злочини проти збереження тваринного світу.

Незаконне полювання. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів.

Тема 2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки. Поняття злочинів проти громадської безпеки. Класифікація злочинів, передбачених розділом ІХ Особливої частини КК України.

Злочини проти громадської безпеки, вчинювані злочинними організаціями.

Створення злочинної організації. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Бандитизм. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з тероризмом.

Терористичний акт. Втягнення у вчинення терористичного акту. Публічні заклики до вчинення терористичного акту. Створення терористичної групи чи терористичної організації. Сприяння вчиненню терористичного акту. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

Дата добавления: 2015-05-31