Злочини проти безпеки виробництва 4 страница

Об 'єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і на­слідками.

Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки руху або експлуатації транспорту.

Порушення правил безпеки руху може полягати в перевищенні швидкості, порушенні правил обгону, об'їзду перешкод, проїзду пере­хресть, користування світловими приладами, буксирування, а також їзди з причепом і т.д. Порушення правил експлуатації може полягати в недотриманні водієм технічних умов експлуатації, у порушенні по­рядку перевезення пасажирів, у неправильному завантаженні, укла­данні і закріпленні вантажів. За статтею 286 КК кваліфікуються лише такі порушення правил експлуатації, які пов'язані з безпекою руху

¹ Див. п. 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міні­стрів України від 10.10.2001 р. № 1306.

транспортних засобів. Тому не можуть кваліфікуватися за цією статтею порушення таких правил експлуатації, що не пов'язані з безпекою руху. Це, наприклад, порушення термінів технічного обслуговування тран­спорту або недотримання вимог при застосуванні видів паливно-мастильних та інших матеріалів тощо. Порушення вимог законодавства про охорону праці, а також порушення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних, сільськогосподарських, будівельних та інших робіт не підпадає під ознаки ст. 286 КК.

Потрібно розрізняти транспортні засоби, які призначені тільки для перевезення вантажів і пасажирів від інших самохідних машин (трак­тори, комбайни, бульдозери, грейдери і т.п.). Перші завжди рухаються згідно з Правилами дорожнього руху. Інші самохідні машини можуть використовуватися для перевезення вантажів, а також для виконання різних робіт (сільськогосподарських, дорожніх, будівельних та ін.). Якщо такі машини перебувають у транспортному стані, їхній рух здій­снюється відповідно до Правил дорожнього руху. Виконання такими машинами інших робіт у процесі руху регламентується іншими пра­вилами та інструкціями, порушення яких при певних умовах може кваліфікуватися за іншими статтями КК.

Відповідальність за ст. 286 КК диференційована залежно від тяжко­сті наслідків, які настали. У частині 1 йдеться про середньої тяжкості тілесні ушкодження, у ч. 2 — про тяжкі тілесні ушкодження або за­гибель потерпілого, у ч. З — про загибель декількох осіб.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали, є обо­в'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Суб 'єктивна сторона даного злочину визначається складністю об'єктивної сторони. У зв'язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього по­рушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. До наслідків ставлення може бути тіль­ки необережним (злочинна самовпевненість або недбалість).

Суб 'єктом злочину є особа, яка керує транспортним засобом і яка Досягла 16-річного віку. Під час навчальної їзди в автомобілях з по­двійним керуванням суб'єктом злочину може бути визнаний інструк­тор, який навчає курсанта.

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних за­собів або інше порушення правил їх експлуатації (ст. 287 КК). У Диспозиції статті описані ознаки об 'єктивної сторони складу зло-

Розділ XIII

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

чину: випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспорт­них засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть.

У КК законодавець назвав види транспортних засобів, на яких може вчинятися цей злочин (примітка до ст. 286 КК).

Об 'єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і на­слідками.

Діяння (дія або бездіяльність) характеризується випуском в екс­плуатацію технічно несправних транспортних засобів, тобто дозволом на виїзд у рейс чи поїздку транспортного засобу, що має несправності гальмової системи, кермового керування, зовнішніх світлових приладів, склоочисників, коліс тощо.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Керу­вання — це безпосереднє виконання особою функцій водія під час руху, тобто коли особа, сівши за кермо, приводить транспортний засіб у рух.

Для кваліфікації злочину не має значення місце керування тран­спортним засобом — це може бути шлях, вулиця, місце стоянки авто­мобіля, двір, територія підприємства і т. д.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування, має місце тоді, коли така особа взагалі не має по­свідчення водія, або позбавлена прав водія, або не має відповідного дозволу (категорії) для керування певним видом транспорту.

Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту може ви­ражатися в порушенні режиму роботи водіїв, у невиконанні інших вимог, які забезпечують безпеку експлуатації транспорту, у випуску в рейс із тяжкими умовами руху водіїв, кваліфікація яких не відповідає підвищеним вимогам, у невиконанні вимог щодо регулярного медич­ного огляду водіїв.

Наслідками злочину є середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкоджен­ня загибель однієї і більше осіб. Встановлення причинного зв 'язку в цьому злочині має деяку складність, оскільки має опосередкований характер. Шкідливі наслідки спричиняються не безпосередньо винним, а діянням іншої особи — водієм транспортного засобу.

Суб 'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини. Завідомість, яка зазначена в диспозиції статті стосовно діяння, означає, що особі відомо про безумовну, явну технічну несправність транспортного засобу, про інші грубі порушення правил експлуатації, які забезпечують безпеку руху. Усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своєї поведінки і діючи таким чином, винний бажає вчинити вказане у статті діяння.

Психічне ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків виражається в необережності (злочинна самовпевненість або недба­лість).

Суб 'єктом злочину є службові особи підприємств і організацій, які відповідають за технічний стан і експлуатацію транспортних засобів (головний інженер, інженер з безпеки руху транспорту, начальник колони, механік гаража або маршруту), водії, за якими закріплений транспортний засіб, що належить різним організаціям чи фізичним особам, а також власники транспортних засобів.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпе­чення дорожнього руху (ст. 288 КК). У диспозиції статті злочин ви­кладено як порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убез­печення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівни­цтво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть.

З об'єктивної сторони злочин характеризується трьома ознаками: а) діянням (дія або бездіяльність); б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння полягає в порушенні правил, норм і стандартів при будів­ництві, реконструкції, ремонті або утримуванні автомобільних доріг. Наслідками даного злочину можуть бути середньої тяжкості тілесні Ушкодження, тяжке тілесне ушкодження, смерть потерпілого.

Причинний зв'язок у цьому злочині має, як правило, опосередко­ваний характер.

Розділ XIII

Суб 'єктивна сторона розглянутого злочину визначається склад­ністю його об'єктивної сторони. Вина до порушення правил, норм і стандартів може бути як умисною (прямий умисел), так і необереж­ною (злочинна недбалість). Психічне ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків може виражатися тільки в необережності (зло­чинна самовпевненість або недбалість).

Суб 'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку, відповідаль­на за будівництво, реконструкцію, ремонт, утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів та інших дорожніх споруд, а також особа, яка виконує такі роботи.

Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК). Стаття містить чотири частини і примітку. У частині 1 ст. 289 КК зло­чин визначено як незаконне заволодіння транспортним засобом. Пере­лік транспортних засобів, які є предметом злочину, подано в примітці до ст. 286 КК.

Відповідно до примітки ст. 289 КК під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Вилучення транспортного засобу може здійснюватися шляхом за­пуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб.

Заволодіння може здійснюватися таємно або відкрито, шляхом об­ману або зловживання довірою. Воно може мати місце під час руху транспортного засобу, коли винний установлює контроль і примушує водія виконувати його розпорядження і рухатися в зазначеному на­прямку. Заволодіння має протиправний характер. Це означає, що вин­ний не має права на використання транспортного засобу для поїздки на ньому. Протиправність відсутня у випадках, коли поїздка на тран­спортному засобі відбувається в стані крайньої необхідності, напри­клад, для доставки важкохворого в лікарню або для усунення небез­пеки, яка виникла внаслідок пожежі, повені і т, ін.

Закінченим злочин визнається з моменту запуску двигуна і почат­ку руху або після початку буксирування без запуску двигуна. Проник­нення в гараж чи у транспортний засіб, спроба запустити двигун по­винні розглядатися як замах на заволодіння транспортним засобом. Якщо заволодіння транспортним засобом вчинюється під час руху, то закінченим цей злочин є з моменту встановлення контролю над тран­спортним засобом.

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Суб 'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умис­лі, Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою: для привласнен­ня транспортного засобу, для доставки вантажу, для того щоб доїхати до певного місця або просто покататися і т. п.

Суб 'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК, є особа, яка до­сягла 16-річного віку, а злочинів, передбачених частинами 2 та 3 цієї статті, — 14-річного віку. Судова практика не визнає суб'єктом цього злочину членів сім'ї власника транспортного засобу, водіїв, за якими такий засіб закріплений, а також службових осіб, наділених повнова­женнями щодо користування чи експлуатації транспортних засобів.

У частині 2 ст. 289 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або по­єднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчи­нені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому.

Відповідно до другого абзацу примітки ст. 289 КК під повтор­ністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчини­ла незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, перед­бачений статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 410 КК. Не має зна­чення, чи були ці злочини закінченими, чи один з них був замахом або готуванням до злочину, притягувалася ця особа до кримінальної відповідальності за перший злочин чи ні. Неодноразові спроби вчинити цей злочин, якщо це відбувається в одному місці з невели­ким проміжком часу між спробами, не є повторним заволодінням транспортним засобом.

Заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у тих випадках, коли дві і більше особи заздалегідь до­мовились про спільне його вчинення незалежно від того, хто з них керував транспортним засобом. Домовленість повинна бути до почат­ку вилучення транспортного засобу. Особи, які беруть участь у вчи­ненні цього злочину, повинні визнаватися співвиконавцями, тобто вони спільним діянням заволодівають транспортним засобом. Не підлягають кримінальній відповідальності особи, які не брали участі у вилученні транспортного засобу, але після заволодіння ним здійснювали поїздку на цьому транспортному засобі.

•2 Кр„„

Характеристику насильства або погрози його застосування подано ^в § 1 даного розділу.

інальне право України. Особлива частина

Розділ ХЩ

Заволодіння транспортним засобом із проникненням у приміще* ня або інше сховище означає вторгнення в приміщення або інше схо­вище з метою заволодіння транспортним засобом. Воно може здійсню­ватися таємно, відкрито, з подоланням перешкод чи опору потерпіло­го, шляхом обману або підкупу людей усупереч волі особи, яка охоро­няє транспортні засоби.

Приміщення — це різного роду будівлі, споруди, призначені для розміщення транспортних засобів або іншого майна. Інше сховище — це призначені для постійного або тимчасового збереження (стоянки) транспортних засобів ділянки території, які обладнані огорожею, на­вісом, іншими технічними засобами чи забезпечені охороною.

Дії, які завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, перед­бачені ч. 2 ст. 289 КК як кваліфікуюча ознака. Відповідно до п. З при­мітки до цієї статті, матеріальну шкоду слід визнавати значною в разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України за­конодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожньог руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні праве порушення на транспорті», реальними збитками є втрати, яких осоЄ зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втра ти, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого пор> шеного права.

Частина 3 ст. 289 КК встановлює більш сувору відповідальність за заволодіння транспортним засобом організованою групою, або яке поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпі­лого, або з погрозою застосування такого насильства (див. § 1 цього розділу), або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди. Що сто­сується останньої обставини, то відповідно до п. З примітки до цієї статті — це заподіяння реальних збитків на суму понад 250 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 4 цієї статті передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила дії, пере,д бачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіш транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до пс терпілого чи погрозою застосування такого насильства). При цьому особа повинна добровільно заявити про це правоохоронним органам,

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

повернути транспортний засіб власнику та повністю відшкодувати завдані збитки. Таке звільнення може здійснювати тільки суд.

Знищення, підробка або заміна номерів, вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст. 290 КК). У диспозиції статті об 'єктивна сторона описана як знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу від­повідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером тран­спортного засобу.

Безпосереднім об 'єктом цього злочину є суспільні відносини, які забезпечують порядок реєстрації транспортних засобів, вірогідність номерів їхніх основних частин і агрегатів. Предметом є двигун, кузов, шасі чи номерна панель, на яких заводським способом позначені но­мери. При реєстрації транспортних засобів ці номери заносяться у тех­нічний паспорт, завдяки чому цей засіб може бути ідентифіковано. При знищенні номерів прибираються всі цифри чи букви з агрегату, а при підробці змінюється одна чи кілька цифр або букв.

Суб 'єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі.

Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16 років.

§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). У дис­позиції ст. 291 КК злочин визначено як порушення чинних на тран­спорті правил, що убезпечують рух, а також правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо Це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Злочин може мати місце на всіх видах механічного транспорту. Об 'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між ними.

Діяння. Порушення чинних на транспорті правил визначається Умовами роботи даного виду транспорту. Воно може вчинюватися при використанні гужового транспорту, прогоні худоби через заліз­ничні колії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, у переході вулиці, дороги У невстановленому місці або на заборонений сигнал світлофора тощо. Шляхом дії або бездіяльності можуть бути також порушені правила,

'2* 355

Розділ ХІЦ

і_лочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

норми і стандарти виготовлення, переобладнання, ремонту транспорт­них засобів.

Наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння хоча б одному потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або двом чи більше потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень; це також можуть бути випадки спричинення великої матеріальної шкоди. Для встановлення причинного зв'язку в суді нерідко призначаються екс­пертизи.

Суб 'єктивна сторона даного злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушен­ня може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (зло­чинна недбалість). Що стосується наслідків, то вина щодо них може бути тільки необережною.

Суб'єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипе­дисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які керують гужовим тран­спортом, які досягай 16-річного віку. Це також особи, які при виготов­ленні, переобладнанні, ремонті транспортних засобів порушили від­повідні правила, норми і стандарти.

Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафто-продуктопроводів (ст. 292 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 злочин визначено як пошкодження або руйнування магі­стральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів авто­матики, зв'язку, сигналізації, якщо це спричинило порушення нормаль­ної роботи зазначених трубопроводів або створило небезпеку для життя людей.

Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об'єкти, технологічно пов'язані з трубопроводами, які забезпечу­ють їх нормальне функціонування, а також споруди, засоби зв'язку, сигналізації, автоматики і т. ін.

Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не належать до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні та меліоративні мережі та ін.

Об 'єктивна сторона цього злочину виявляється в діях, наслідках і причинному зв'язку між ними.

Дії особи виражаються у пошкодженні або руйнуванні зазначених у статті предметів.

Пошкодження — це протиправний вплив на предмет, що виводить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв'язку, сигналізації, які забезпечують нормальне функціонування магістраль­ного трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації згідно зі своїм цільовим призначенням.

Руйнування — це протиправний вплив на об'єкт магістрального трубопроводу шляхом порушення його цілості і структури, внаслідок чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими мо­жуть бути лише окремі споруди, агрегати, вузли, які забезпечують нормальне його функціонування.

Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубопроводу, коли він або взагалі не здійснює транспортування нафти, газу чи наф­топродуктів, або хоча і працює, але не на проектну потужність.

Окрім того, у ч. 1 цієї статті наслідком вважається і створення за­грози для життя людей.

Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйнування предмета посягання і створення загрози настання тяжких наслідків.

Причинний зв'язок повинен бути встановлений між діями особи і порушенням нормальної роботи трубопроводів або створенням за­грози для життя людей.

Суб 'єктивна сторона цього злочину визначається його об'єктивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчинено як умис­но, так і необережно. Ставлення до наслідків також може бути умисним або необережним.

Суб 'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку. У частині 2 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загально-небезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення та іншими способами, що значно підвищує суспільну небезпечність злочину.

Частина 3 встановлює відповідальність за пошкодження або руй­нування трубопроводів, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, або вчинені організова­ною групою.

Більшість зазначених ознак уже розглядалися в § 1 цього розділу. Що стосується значного забруднення довкілля, то при його визначенні

Розділ XIII

слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи при­звело забруднення до захворювання людей, до знищення тварин абс рослин, на якій площі відбулося забруднення, зокрема слід враховува­ти збитки, пов'язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідки забруднення.

■ Контрольні запитання

1. Що являє собою система транспортних злочинів?

2. На яких видах транспорту вчиняється злочин, передбачений
ст. 276 КК?

3. У чому полягає діяння в цьому злочині?

4. Які наслідки можуть настати при вчиненні цього злочину?)

5. Хто може бути суб'єктом цього злочину?

6. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 277 КК?

7. У чому виявляється об'єктивна сторона цього злочину?

8. Чим відрізняється порушення правил повітряних польотів
від злочину, передбаченого ст. 276 КК?

9. У чому виявляється об'єктивна сторона порушення праві
використання повітряного простору?

10. Що слід розуміти під транспортними засобами у статтях 286,|
287, 289 і 290 КК?

11. Якими нормативними актами регулюються безпека руху^г
експлуатація автотранспорту та міського електротранспор
ту?

12. Чим характеризується об'єктивна сторона злочину, перед-|
баченого ст. 286 КК?

13. Хто може бути суб'єктом цього злочину?

14. Що таке випуск в експлуатацію технічно несправних тран-|
спортних засобів та інші порушення правил їх експлуата-|
ції?

15. Які особливості причинного зв'язку в цьому злочині та хт
може бути його суб'єктом?

16. У чому виявляється об' єктивна сторона злочину, передбаче­
ного ст. 288 КК?

17. Хто може бути суб'єктом цього злочину?

18. У чому виявляється незаконне заволодіння транспортним
засобом?

19. Які особи не визнаються суб'єктом цього злочину?

20. Які умови звільнення від кримінальної відповідальності за
вчинення цього злочину?

Дата добавления: 2015-05-31