КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу 3 страница
Для відповідальності за ст. 354 КК незаконна винагорода має бути одержана в значному розмірі, яким згідно з Приміткою до цієї статті визнається незаконна винагорода, яка в два і більше рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Об'єктивна сторона виявляється в одержанні шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру в значному розмірі за виконання або невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі або організації. Під вимаганням незаконної винагороди слід розуміти пряму вимогу працівника державного підприємства, установи або організації передати йому незаконну винагороду, поєднану з погрозою вчинення або невчинення з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи в організації, дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає винагороду, а також умисне створення таким працівником умов, за яких особа вимушена дати винагороду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Моментом закінчення злочину є одержання вказаною особою незаконної винагороди в значному розмірі за виконання або невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке вона займає на підприємстві, в установі або організації. Фактичне виконання або невиконання таких дій, а також час передачі винагороди (до чи після виконання або невиконання дій) на кваліфікацію злочину не впливає. Суб'єктивна сторона — прямий умисел та корисливий мотив. Суб 'єкт — працівник державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою (працівники державних медичних
Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого... установ, державних закладів освіти, секретарі, консультанти органів державної влади та управління, судів, правоохоронних органів тощо). Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК). Стаття 355 КК встановлює відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання. Об'єктивна сторона має вираз у вчиненні двох взаємопов'язаних дій: 1) вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання; 2) погроза насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна (ч. 1), погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, фактичним застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2), застосування насильства, що є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого (ч. 3). Обов'язковою умовою кваліфікації за цією статтею є наявність цивільно-правового зобов'язання, за яким одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК). Моментом закінчення злочину є пред'явлення вимоги виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання, поєднаної із зазначеними у ст. 355 КК погрозами або насильством, незалежно від її фактичного виконання потерпілим.
Суб 'єктивна сторона — вина у формі прямого умислу. Для кваліфікації цього злочину слід встановити відсутність умислу на вчинення вимагання, тобто на протиправне заволодіння майном потерпілого, правом на майно або вчинення їм на користь винного дій майнового характеру. Суб'єкт — загальний. Вчинення аналогічних дій службовою особою кваліфікується як перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), а службовою особою юридичної особи приватного права - як перевищення повноважень (ст. 2352 КК). У частині 2 ст. 355 КК передбачена відповідальність за вчинення зазначеного злочину повторно або за попередньою змовою групою Розділ XVII осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна. У частині 3 ст. 355 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що завдали великої шкоди чи спричинили інші тяжкі наслідки. Умисне вбивство, а також спричинення тяжких тілесних ушкоджень не охоплюється ст. 355 КК і вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК. Питання про визнання шкоди великою вирішується виходячи з фактичних обставин справи, залежно від вартості знищеного і витрат на відновлення пошкодженого майна, його історичної або культурної цінності, значення для потерпілого, розміру упущеної вигоди тощо. Іншими тяжкими слідками можуть бути самогубство потерпілого; завдання тяжкої ші, ди здоров'ю і власності третіх осіб у результаті дій, спрямованих на знищення майна загальнонебезпечним способом; банкрутство юридичної особи, власником якої є потерпілий або потерпілі тощо. Самоправство (ст. 356 КК). Стаття 356 КК передбачає відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
З об'єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч установленому порядку, вчиненням будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією; 2) наслідками — заподіянням значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника; 3) наявністю причинного зв'язку між вчиненням указаних дій та настанням наслідків. Самовільне вчинення будь-яких дій — це вчинення особою всупереч установленому законом порядку дій, на які, на думку цієї особи, вона має право (наприклад, проникнення в житло боржника та вилучення майна в рахунок сплати боргу, розпорядження без згоди одним із подружжя майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, самовільне зайняття земельної ділянки або житла, які, на думку особи, мають бути їй передані тощо). Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого... Оспорюваність дій особи означає, що інша фізична або юридична особа вважає такі дії неправомірними, вчиненими всупереч закону. Заподіяння самоправними діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника може мати вираз у заподіянні їм матеріальної або моральної шкоди. Питання про те, чи є заподіяна шкода значною, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Суб 'єктивна сторона самоправства характеризується прямим або непрямим умислом. Суб 'єкт — загальний. Вчинення таких дій службовою особою кваліфікується за ст. 365 КК як перевищення влади або службових повноважень, а службовою особою юридичної особи приватного права - як перевищення повноважень (ст. 2352 КК). Контрольні запитання 1. Назвіть систему та види злочинів проти авторитету органів 2. Розкрийте зміст поняття зборів, мітингів, вуличних походів
3. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 341 КК? 4. Хто може бути потерпілим від злочину, передбаченого ст. 342 5. Які насильницькі злочини проти авторитету органів держав 6. Визначте коло потерпілих від злочинів, передбачених стат 7. Що слід розуміти під посяганням на життя осіб, зазначених 8. У чому полягає самовільне присвоєння владних повноважень 9. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 357 КК? 10. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, 11. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, Розділ XVII 12. Як слід кваліфікувати використання особою документа, який 13. У чому відмінність предметів злочинів, передбачених стат 14. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, 15. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, 16. У чому відмінність одержання незаконної винагороди пра 17. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, 18. У чому відмінність примушування до виконання чи неви 19. Які об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину,
Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 293; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |