Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та генезис митого права ЄС




МИТНЕ ПРАВО

Артем Горев

Искренне ваш

 

Митне право є однією з найдавніших галузей права ЄС, оскільки саме економічне об’єднання через створення митного союзу, спочатку для декількох видів товарів, а згодом і загального стало основою європейських інтеграційних процесів та основою першої з трьох «опор» сьогоднішнього Європейського Союзу.

Так, основою першого з європейських співтовариств – Європейського об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС) було саме створення зони вільної торгівлі щодо двох видів товарів – вугілля та сталі. Нормами ст. 4а Паризького договору 1951 р. визначалося, що «товарообіг вугілля та сталі між країнами, що об’єднуються, буде негайно звільнено від усіх митних зборів»[1]. А створений у відповідності до Римського договору митний союз в рамках ЄЕС фактично став ключовим у формуванні того інтеграційного об’єднання, яким на сьогоднішній день є Європейський Союз.

Розглядаючи генезис митного права ЄС, необхідно назвати два міжнародних переговорних процеси кінця 40-х рр.. минулого століття, результати яких багато в чому визначили зміст та принципи формування митних відносин в рамках ЄС.

По-перше, слід відзначити процес створення багатосторонньої торгівельної системи, що існує на сьогодні в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Західноєвропейські країни були активними учасницями всіх етапів створення цієї системи, включаючи тарифні переговори 1945 р., Гаванську конференцію 1947 р., наступні раунди багатосторонніх переговорів в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) тощо. Підписання ГАТТ у 1947 р. фактично визначило більшість сучасних міжнародно-правових стандартів митного регулювання міжнародної торгівлі, а її положення стали невід’ємною частиною митного законодавства ЄС. Прийняті за результати переговорів в рамках ГАТТ/СОТ тарифні поступки є основою при формуванні ставок Єдиного митного тарифу ЄС. На сьогоднішній день норми угод СОТ мають пряму дію або є тісно інтегрованими у вторинне право ЄС.

Іншим таким визначальним переговорним процесом був, так і нереалізований, проект зі створення європейського митного союзу у 1947 – 1949 рр. Розроблені в рамках даного переговорного процесу проекти конвенцій,які стали основою для створення у 1952 р. Ради Митного Співробітництва (нині Всесвітня Митна Організація), про що є пряме зазначення у пункті (d) ст. 3 Конвенції про створення РМС[2]. Згодом положення конвенцій ВМО широко використовувалися у правовому регулюванні митних відносин ЄС, варто лише зазначити, що саме конвенціями ВМО визначаються номенклатура Єдиного митного тарифу ЄС, співробітництво у боротьбі з порушеннями митних правил, цілий ряд митних режимів тощо.

Але безпосередньо митне право ЄС за своїми цілями і завданнями істотно відрізняється від права вищезазначених міжнародних міжурядових організацій. Наприклад, якщо звернутися до діяльності Всесвітньої Митної Організації, то її функції, як зазначено у ст. 3 вищезгаданої Конвенції про заснування РМС, характеризуються наступними завданнями: вивчати та досліджувати різні аспекти митного співробітництва, готувати проекти конвенцій, робити рекомендації щодо єдиного застосування конвенцій тощо. Тобто, мова йде суто про питання співробітництва між державами та встановлення загально прийнятних стандартів митних процедур.

Аналогічно не виходить за рамки звичайного розуміння міжнародного публічного права і найбільш успішний багатосторонній проект ХХ ст. – багатостороння торгівельна система СОТ. Так, згідно ч. 1 ст. 2 Угоди про заснувТрирічний строк Плану було подовжено з тим, щоби згодом замінити новим подібним документом[3] (про новий документ див. нижче)

ання СОТ, ця організація повинна забезпечити «загальну інституціональну основу для здійснення торгівельних відносин між її членами з питань, що відносяться до угод та пов’язаних з ними юридичних документів, включених до додатків до цієї Угоди»[4].

В той же час, ст. 2 Договору про Європейське Співтовариство (тут і надалі нумерація статей згідно Амстердамського договору) вказує, що ЄС «має виконувати своє завдання через заснування єдиного ринку, економічного та валютного союзів, та через запровадження єдиної політики»[5]. Таким чином, на відміну від права ВМО та СОТ, покликаних врегулювати співробітництво між державами з митних питань та пов’язаних з ними питань регулювання міжнародної торгівлі, концепція митного права ЄС побудована на відносинах інтеграції та координації дій держав-членів ЄС.

На сьогоднішній день для характеристики змісту і сутності митного права ЄС застосовується концепція автономії правового порядку ЄС, яка полягає в тому, що створенням ЄС держави-члени обмежили свій суверенітет щодо законотворення, і таким чином створили самодостатню правову систему, яка пов’язує держави-члени, їх громадян та їх судові органи[6].

Особливості предмету регулювання митного права ЄС визначаються цією автономією правового порядку, що обумовлює його відмінності як від національного, так і від міжнародного митного права.

Національне митне право, як відомо, насамперед спрямоване на регулювання суспільних відносин, що виникають з приводу переміщення товарів через митний кордон держави. Міжнародне митне право – регулює відносини, що виникають між суверенними державами та окремими митними територіями з питань співробітництва в митній сфері.

Що ж стосується предмету правового регулювання митного права ЄС, то він охоплює цілу низку суспільних відносин, як виникають щодо митних питань як на рівні ЄС в цілому, так і на рівні окремих країн-учасниць.

Митне право ЄС, по-перше, виступає основою існування самого ЄС в цілому. Згідно ч.1 ст. 23 Договору про Європейське Співтовариство, «Співтовариство базується на митному союзі, якій охоплює всю торгівлю товарами та який включає заборону між країнами-учасницями мит на імпорт та експорт та всіх зборів, які мають еквівалентний ефект, та на прийнятті єдиного митного тарифу в їх відносинах з третіми країнами».

Згідно положень ст. 1 Митного кодексу ЄС 2008 р. (МКЄС)[7], який є ключовим актом вторинного права ЄС в митній сфері, встановлюється, що цей Кодекс визначає основні правила та процедури, що застосовуються до товарів що ввозяться або вивозяться з митної території ЄС.

Ще одним аспектом, що розкриває предмет правового регулювання митного права ЄС та основні принципи цього регулювання, є так звана місія (завдання) митних органів, тобто основні функції та завдання митних органів країн-членів ЄС щодо реалізації спільної митної політики.

Згідно положень ст. 2 МКЄС митні органи відповідають за нагляд за міжнародною торгівлею ЄС, сприяння чесній та відкритій торгівлі, імплементацію зовнішніх аспектів внутрішнього ринку ЄС, спільної митної політики та інших спільних політик в сфері міжнародної торгівлі, безпеку ланцюга постачання товарів тощо.

До основних завдань, на вирішення яких спрямована діяльність митних органів країн-членів ЄС, зокрема, відносяться:

- захист фінансових інтересів ЄС та держав-членів;

- захист ЄС від недобросовісної та протиправної торгівлі з одночасною підтримкою законної ділової активності;

- забезпечення безпеки ЄС та його резидентів, захист навколишнього середовища у співробітництві з іншими органами влади;

- підтримання належного балансу між митним контролем та сприянням міжнародній торгівлі.

Дія норм митного права ЄС у просторі визначається МКЄС (ст.1) таким чином:

1) Кодекс однаковим чином застосовується на всій митній території ЄС;

2) окремі норми митного законодавства можуть застосовуватися за межами митної території ЄС в рамках законодавства, що регулює окремі сфери діяльності або міжнародних конвенцій;

3) окремі норми митного законодавства, включаючи встановлені ними пільги, застосовуються до торгівлі товарами між частинами митної території ЄС.

Таким чином, митне право ЄС являє собою сукупність регіональних правових норм, які регулюють:

1) відносини щодо функціонування митного союзу ЄС;

2) відносини щодо торгівлі товарами між ЄС та третіми країнами;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 1588; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.