Система контролю знань

Вступ

Навчальна дисципліна «Римське право» (лат. – jus romanum) є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» галузі знань 0304 «Право» з напряму підготовки 6.030401 «Правознавство». Дана навчальна дисципліна є нормативною для студентів юридичного факультету.

Нормативна дисципліна «Римське право» викладається студентам першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в другому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 108 годин учбових занять (3 кредити ECTS). З них на лекції відведено – 36 годин, на семінарські заняття – 15 годин, на самостійну роботу – 57 годин. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з двох змістових модулів. та двох модульних контрольних робіт. Перший змістовий модуль складають теми 1-8, другий – теми 9-16. Формою контролю є іспит.

Мета дисципліни Навчальна нормативна дисципліна «Римське право» передбачає можливість ознайомлення з античною правовою культурою Стародавнього Риму, її впливом на розвиток в цілому сучасної юриспруденції та цивілістики зокрема, ставить за мету підготувати студентів до вивчення ряду основних та спеціальних цивілістичних дисциплін.

Завдання дисципліни Вивчення дисципліни передбачає набуттястудентами необхідних історико-теоретичних і загально-цивілістичних знань, що є основоположними в сфері приватного права.

Предметом вивчення дисципліни « Римське право» є: історія та система римського права; особливості феномену рецепції римського права та правового регулювання публічних і приватно-правових відносин; основні конструкційно-догматичні проблеми цивільного права, що зберігають своє науково-практичне значення в сучасних умовах праворозуміння. У процесі вивчення дисципліни студент має знати: основні принципи, доктринальні засади, правові джерела, окремі поняття, терміни, визначення, дефініції, юридичні категорії та інститути римської держави та права, а також вміти: розрізняти методи правового регулювання та методи викладання римського права; аналізувати окремі цивілістичні інститути; розв’язувати цивілістичні казуси, оперувати приватно-правовими категоріями; надавати правову характеристику класичним договірним конструкціям; застосовувати латинсько-мовні терміни та дефініції.

Місце дисципліни В системі підготовки фахівців у сфері правознавства навчальна дисципліна «Римське право» є однією із ключових складових комплексної підготовки бакалаврів.

Зв’язок з іншими дисциплінами Навчальна дисципліна «Римське право» закладає базові знання з основних положень, принципів, правових категорій, понять та термінів, що застосовуються в циклі дисциплін професійної та практичної підготовки, зокрема «Цивільне право», «Міжнародне приватне право», «Сімейне право», «Житлове право», «Трудове право», «Господарське право» тощо.

Структура курсу Перший змістовий модуль (ЗМ 1) містить знання з наступних питань: правова культура Риму; поняття приватного права; джерела римського права; судова система; позови; особи; сімейні правовідносини; спадкове право. У другому змістовому модулі (ЗМ 2) вивчають питання: поняття та види речового права; володіння та його види; право власності; права на чужі речі; вчення про зобов’язання; договірні зобов’язання; окремі види договорів; позадоговірні зобов’язання;

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарських заняттях оцінюється викладачем самостійно. Завершується вивчення дисципліни «Римське право» проведенням письмового іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістові модулі.

Навчальна нормативна дисципліна «Римське право» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання ЗМ студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за іспит (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом підсумкова оцінка (СК)
Оцінка в балах	0 - 20	0 - 20	0 - 60	0 - 100

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 бал;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- розв’язання казусу – до 5;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота – до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

Мінімальний бал, який може бути отриманий студентом за відповідними формами контролю складає один бал.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті з поважних причин, він може відпрацювати пропущене заняття в поза аудиторний час (час консультацій викладача), шляхом усного опитування, написання реферату на тему, задану викладачем тощо. Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За шкалою університету 100-бальна система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно
75 – 89	добре
60 – 74	задовільно
0 – 59	незадовільно

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

18 балів (ЗМ 1) + 15 балів (ЗМ 2) + 59 балів (КПМ) = 92 бали – оцінка знань студента за семестр. За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – «відмінно».

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1.

Дата добавления: 2015-05-31