Білет №3

1.єгиптяни називали свою батьківщину та-кимет що означає а)чорна земля б)родюча земля в) зрошувані землі г)червона земля

2.давногрецький евпатриде це а) знать "діти бллагородних батьків" б)раби в)нижчі посадові особи г)землевласники (на противагу орендарям)

3 в найбільших містах індії дравідійського періоду проживали а) до 20тис.чол б)до 100тис. чол. в)до 300тис. чол. г) до 500 тис чол

4. римський сенат первісно складався з а)виборних представників кожної з 30курій б)старійшин патриціанських родів в) старійшин патриціанських та плебейських родів г)усіх названих категорій разом узятих

5. римські колони це а)раби вільновідпущеники б)залежні селяни в)привілейована верхівка провінційних міст г) представники підкорених римом народів

6. що ви знаєте про імперію карла великого

Найвідомішим представником династії Каролінгів став син Піпіна Короткого Карл Великий (768–814 рр.) – один із найбільш знаних європейських монархів. Метою Карла Великого, як вважав він сам, було захист християнської віри і відродження Західної Римської імперії. У цих справах він не знав спочинку – більшу частину правління Карл Великий невтомно воював, не злазячи з коня – здійснив 53 великі походи, особисто очолював 27 таких операцій. Причому всі завойовані народи й племена перетворював на папських слуг, тобто насильно хрестив. Так він розширював державу франків і не забував прославляти царство Боже, наприклад, у кінці VIII cт. за його вказівкою збудували відомий Ахенський собор.

Першим походом правителя франків була Аквітанська війна в 769 р., коли проти нього виступив із заколотом Гунольд. Далі, у 773–774 рр. Карл підкорив Ланґобардське королівство і прибрав до рук Північну Італію, поваливши короля Дезитерія. 778 р. – початок виснажливої війни за Іспанію з арабами. Цей похід увінчався успіхом аж у 801 р. Войовничий король вступив у Барселону й побудував прикордонне укріплення – такі споруди називали "марками". Майже у цей же період Карл Великий воював із германськими племенами саксів та баварів. Прагнув підкорити і слов’ян, та згодом домовився з ними воювати проти Аварського каганату, який у 788 р. наважився напасти на франків. У 803 році приєднав землі аварців до своїх територій. Свідчення про війни Карла Великого збереглися, зокрема, у всесвітньо відомому епосі "Пісня про Роланда" – цей твір розповідає про одного із його полководців.

У могутній Франкській імперії жили десятки народів. За сорок років свого правління, сильний і завзятий Карл удвічі збільшив державу, яка йому дісталася у 26-річному віці від батька Піпіна Короткого. Проте називатися імператором він не міг, поки найвища посадова особа церкви – Папа, не увінчає його імператорською короною. Згадаймо, що життя у Середні віки не мислилось без активного і безпосереднього керівництва церкви. І на Різдво 800 р. Папа надав йому титул імператора. Карл, ставши на коліно, склав присягу під вигуки: "Хай живе й перемагає Карл Август, Богом вінчаний великий та миротворний римський імператор!" Церемонія клятви на вірність потім стала обов’язковою для всіх підданих імператора. У 814 р. Карл Великий, виконавши свою місію, як він її бачив – відновлення Західної Римської імперії, помер, розділивши Франкську державу між синами. Це спричинило відверті сутички не лише між ними, а й між онуками, які остаточно згубили досягнення Карла. У 843 р. у м. Верден імперію поділили між собою Карл Лисий, Людовік Німецький і Лотар. Відповідно кожному дісталися території, які згодом перетворились на сучасні Німеччину, Францію та Італію.

Історики називають Карла Великого "батьком Європи". Він був не лише військовим, а й державним діячем, зумівши навести лад в управлінні величезною державою - двічі на рік проводив рейхстаги (з’їзди) з обговоренням проблем та прийняття законів, провів реформу письма, створив школи (майбутні університети)… Навіть ім’я Карла стало загальною назвою монарха – "король".

7. у чому полягає основна різниця між таліоном і кровною помстою

Кровна помста передбачає помсту за вбивство в тій же мірі або навіть більшій, немає чіткої регламентації кому можна а кому ні, в якій мірі і т.д..
Таліон передбачає чітку регламентацію хто і кого має право вбити за завдане вбивство в своїй сімї.

8.реставрація монархії в англії. оцінка умов бредської декларації 1660рік

У вересні 1658 помер правитель («Лорд-протектор») Англії Олівер Кромвель. До того часу Шотландія та Ірландія, які раніше вважалися окремими державами, були приєднані до Англійської республіки. Англія була втягнута в тривалу і руйнівну війну з Іспанією. Економічний стан країни значно погіршився, число прихильників відновлення монархії швидко зростало. Ще в 1649, відразу після страти Карла I, його син принц Карл, який втік у Голландію, оголосив себе законним королем Англії. Кромвель зумів придушити опір роялістів лише в 1651.

Після смерті Кромвеля влада в країні перейшла спочатку до його сина Річарда, а через півроку (6 травня 1659) - до групи генералів. Популярний в армії генерал Джордж Монк, командувач збройними силами в Шотландії і не включений в правлячу групу, в кінці 1659 повів свою армію на Лондон. Він не зустрів серйозного опору і без зусиль здійснив державний переворот. Помірні депутати палати громад, на початку революції вигнані з парламенту («Прайдова чистка»), були відновлені в депутатських правах.

Дата добавления: 2015-05-31