Видова характеристика бірж

На етапі формування ринкових відносин важливою їх умовою є створення економічного механізму, який забезпечував би нормальне функціонування всього народного господарства країни. Важливою складовою цього механізму є сфера обігу. Остання повинна спиратися на відповідну інфраструктуру, однією з важливих ланок якої є розвинений біржовий ринок, як ефективний механізм стримувань і противаг, що виконує роль “завжди відкритих дверей” для продажу товарів усіма виробниками за реальними ринковими цінами, встановленими на основі реального балансу попиту й пропозиції.

Біржа є вищою формою оптового ринку, що має специфічні особливості:

- наявність певної системи постійно діючих органів і правил, що дозволяє вважатися організованим оптовим ринком;

- регулярність поновлення торгів;

- біржа є барометром цін, оскільки на ній у результаті сформованого співвідношення пропозиції та попиту формуються реальні ринкові рівноважні ціни;

- біржа є об’єднанням торговців і біржових посередників, які спільно оплачують витрати щодо організації торгів, установлюють правила торгів, установлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення.

Як свідчить багатовіковий досвід ринкових відносин, біржі є ключовими економічними інструментами, що забезпечують прозорість і відкритість товарних ринків та середовище конкуренції й вільного пересування товарів і послуг. Сьогодні біржі в країнах з розвиненим ринком, як нами наголошувалось виконують такі основоположні для економіки функції, як забезпечення прозорого ціноутворення, страхування цінових ризиків, трансферт товарних і фінансових потоків, забезпечення прогнозування та планування виробничої діяльності, отримання прибутків, стабілізації економіки на макроекономічному рівні.

Класичний зразок ринкової товарної біржі полягає у тому, що це неприбуткова організація, яка обслуговує професійних брокерів, що представляють на ній інтереси товаровиробників і переробників, отримуючи за свої послуги невеликі відсотки. Брокери працюють у середовищі відкритих, прозорих торгів, і тому не мають можливості приховати реальну ринкову ціну.

Завдяки системі біржової торгівлі будь-який товаровиробник отримує можливість продати свій товар за реальну ринкову й максимально можливу ціну, а також спланувати своє виробництво, адже торги на біржах проводяться в термін до 15-ти місяців до можливого постачання товару, що створює можливість прогнозування ситуації на ринку. Тож, наприклад, сільгоспвиробник, залежний від багатьох факторів ризику, отримує реальну картину того, що йому вигідно вирощувати й виробляти та в яких саме обсягах.

У створенні цивілізованого біржового ринку України ми орієнтуємося на досвід країн, які успішно пройшли цей етап та мають розвинену й ефективну систему бірж.

В Україні практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж (табл.?):

- універсальні;

- товарні і товарно-сировинні;

- агропромислові;

- фондові;

- біржі праці.

Таблиця. _.

Структура бірж в Україні, що здійснювали практичну діяльність у 2004-2007 рр.

Роки	01.01.04р.	01.01.05р.	01.01.06р.	01.01.07р.
Всього зареєстровано
Універсальні
Товарні і товарно-сировинні
Агропромислові
Фондові біржі та їх філії
Інші

Як бачимо, в Україні кількість бірж сьогодні вже сягнула рекордної цифри – 479, і значно перевищила навіть їхню чисельність у світі. Переважна більшість створених бірж не відповідає критеріям біржового інституту, оскільки вони діють як звичайні комерційні фірми, які просто містять у своєму найменуванні слово “біржа”, хоча, насправді, не мають відношення до загальноприйнятих у світі принципів біржової торгівлі.

Такі “біржо-фірми”, як правило, мають по дві брокерські контори, не здійснюють відкритих торгових операцій, не можуть визначити поточної реальної ринкової вартості товару та його дійсної вартості у майбутньому, не дають можливості здійснювати хеджування і т.д. Тобто, незважаючи на рекордну кількість підприємницьких організацій з назвою “біржа”, в Україні відсутній поки що такий сегмент біржового ринку, який виконував би притаманні йому важливі ринкові функції.

Для кращого розуміння особливостей функціонування вітчизняних бірж їх необхідно класифікувати, тобто об’єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об’єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

До ознак класифікації бірж належать:

- вид біржового товару;

- принцип організації (роль держави в організації біржі);

- правове становище (статус біржі);

- форма участі відвідувачів у біржових торгах;

- номенклатура товарів, що є об’єктом біржового торгу;

- місце і роль у світовій торгівлі;

- сфера діяльності;

- переважаючий вид біржових угод;

- характер діяльності.

Види бірж можна подати таким чином:

Таблиця _.

Видова характеристика бірж.

№ п/п	Ознака класифікації	Види бірж	Різновидності бірж
	Види біржового товару     Роль держави в організації біржі   Правове становище (статус біржі)   Форма участі відвідувачів у біржових торгах     Номенклатура товарів, які є об’єктом біржових торгів     Місце і роль у світовій торгівлі   Сфера діяльності   Переважаючий вид біржових угод   Характер діяльності	Фондові Товарні Валютні Біржі праці   Публічно-правові (державні) Приватно-правові (приватні)   Акціонерні товариства Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне (індивідуальне) підприємство Некомерційна асоціація   Відкриті   Закриті   Універсальні (загального виду) Спеціалізовані     Національні Міжнародні   Центральні (столичні) Міжрегіональні Регіональні (локальні)   Біржі реального товару Ф’ючерсні Опціонні Змішані   Прибуткові (комерційні) Неприбуткові (некомерційні)	Товарно-сировинні Товарно-фондові   Чисто (“ідеально”) відкриті біржі Відкриті Змішаного типу     Вузької спеціалізації Широкої спеціалізації

1. У світовій практиці залежно від виду біржового товару прийнято виділяти товарні і товарно-сировинні, фондові, валютні біржі і біржі праці. У відповідності із Законом України “Про товарну біржу”, “ під товарною біржею розуміється організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій”.

На товарних біржах можуть укладатися угоди з виробленими товарами (промисловими, сільськогосподарськими), вторинними ресурсами, сировиною, відходами виробництва. У свою чергу, товарні біржі мають певну спе­ціалізацію: одні обслуговують торгові зв’язки сільськогосподарських підприємств з промисловими, інші підприємства однієї галузі господарства з підприємствами іншої. Можлива і предметна спеціалізація: є біржі, які сприяють укладанню угод з металопродукцією, нафтопродуктами, цукром, виробничим устаткуванням тощо. І нарешті, існують універсальні товарні біржі, які сприяють укладанню угод з будь-якими товарами.

Створення акціонерних товариств, збільшення випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів для довгострокового інвестування і фінансування державних програм і боргу призводять до появи ринку цінних паперів, що інтенсивно розширяється, і викликають необхідність регулювання їх обігу з боку держави. У міру формування ринку цінних паперів виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі покликані замінити громіздку, витратну і неефективну ієрархічну, вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фондова біржа являє собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довгостроковому інвестуванні державних програм і боргу.

Потрібно зазначити, що за кордоном сучасні фондові біржі перетворилися не тільки в органи, які регулюють національні фінансові ринки країни, але й в організації, що визначають форми, напрями і характер розвитку міжнародних господарських зв’язків.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються спеціальні валютні біржі. Валютні біржі внаслідок своєї специфіки і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Нацбанку України) на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена від торгівлі цінними паперами, що вже власне спостерігається до певної мірі і в Україні.

Основна кількість бірж, що виникли в Україні 1990 -1991 рр., припадає на товарні і товарно-фондові. Чисто фондових і валютних бірж практично не було.

У перші роки діяльності в нашій країні був відсутній законодавчий поділ бірж на товарні, фондові і валютні, оскільки товарні біржі торгували як товарами, так і цінними паперами, а фондові – спеціалізувалися тільки на цінних паперах. У даний час товарні біржі мають право торгувати цінними паперами тільки при наявності спеціального фондового відділу і відповідної ліцензії на торгівлю цінними паперами.

Поява змішаних товарно-фондових бірж в українській економіці пов’язана з тим, що сучасним посередникам (торговцям) вигідніше працювати на одному ринку одночасно як з товарами, так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає від продавця не тільки додаткового часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах.

Слід розуміти, що подальший розвиток ринку і посилення конкурентної боротьби в економіці України зажадає спеціалізації бірж. Це буде результатом розвитку самого ринку незалежно від втручання держави в ринкові відносини.

2.За принципом організації (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два види бірж:

- публічно-правові (державні біржі);

- приватно-правові (приватні біржі).

Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про відповідні біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, занесений до торгового реєстру і який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).

Біржі, що мають приватно-правовий характер, функціонують в Англії, США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять в біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі цього виду є пайовими товариствами. Їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

Історично біржі в Україні мали статус публічно-правового інституту, що знаходиться під контролем або в безпосередньому підпорядкуванні спеціальних державних органів управління. Такий статус українських бірж зумовлювався нерозвиненістю торгово-посередницької діяльності в нашій країні і недоліком великих приватних капіталів, здатних забезпечити нормальне їх функціонування.

Під час організації бірж в Україні в 1990-1991 рр. була зроблена спроба надання їм статусу приватно-правового інституту, в діяльності якого велика роль належить самоорганізації і самоврядуванню біржового співтовариства. Принаймні біржі створювалися не як державні організації, що займають певне місце в ієрархії державного управління на зразок органів колишнього Держпостачу, а як акціонерні товариства.

Дехто з економістів відносить українські біржі до приватних торгових асоціацій, які керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування. Вони вважають, що на приватний характер біржі вказує не тільки внутрішній статут, який регламентує її діяльність, але й обов’язок Біржової ради (комітету) звітувати тільки перед Загальними зборами її членів, відсутність офіційного призначення на посаду в керівництві біржі (в тому числі й на посаду маклера).

3.Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що не ставлять за мету отримання прибутку і діють на принципах господарської самостійності, з правами юридичної особи.

В Україні, особливо на периферії, біржі засновувалися як товариства з обмеженою відповідальністю, що пояснювалося рівнем ділової та економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволяло виробити такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою їх задовольняє. Засновників приваблювало і те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади.

У зв’язку з тим, що держава зобов’язана сприяти розвитку бірж, які орієнтовані на некомерційний характер діяльності, з 1993р. біржі починають перетворюватися в некомерційні інститути. Крім того, організаційно-правова форма біржі у формі товариства відповідає як Закону України “Про товарну біржу”, так і Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” і сприяє більш ефективній структурі її управління.

4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути закритими і відкритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь її постійні члени або біржові брокери, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий. Для закритих бірж характерною ознакою є наявність спеціалізованої системи органів збору і добіржової обробки замовлень, тобто існування периферійних служб біржі.

Сучасні товарні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки організація біржової торгівлі вимагає досить високого професіоналізму.

У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі, заплативши певний внесок за право брати участь у торгах протягом певного періоду або разове відвідування. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

- чисто (“ідеально”) відкриті біржі, на яких контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників. Їх навіть взагалі може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і замовників-покупців (клієнт у такому випадку втілює пропозицію, а замовник – попит). Таким чином, чисто відкриті біржі характеризуються прямими зв’язками виробників і споживачів;

- відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо з продавцями і покупцями співпрацюють дві групи посередників:

- брокери, що працюють від імені і за кошти клієнта;

- дилери, що укладають угоди на біржі від свого імені і за свої кошти.

Відповідно до статутів, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими, хоча для збільшення біржового обороту іноді залучаються до торгів і безпосередні клієнти (продавці або покупці) шляхом наділення їх статусом разового або постійного відвідувача для укладання угод в операційному залі.

Ступінь відкритості біржових торгів безпосередньо пов’язана з торговою стратегією біржі, частіше всього відкритість біржі використовується з рекламною метою або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна пояснити нерозвиненістю біржового механізму, що дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учасникам біржового ринку. Удосконалення біржової торгівлі призводить до більш закритого характеру діяльності, орієнтує на зростання професіоналізму, формування ділових стосунків на основі взаємної довіри між учасниками торгів, для чого необхідні обмеження кількості випадкових відвідувачів і постійна спільна робота на біржі.

Крім того, закритий характер біржі відповідає самій її концепції як торговельній організації (асоціація), що створюється для забезпечення і задоволення їх інтересів, а не для залучення й інвестування капіталу. Тому для біржі, яка покликана захищати інтереси торгівлі, закритий характер більш доречний.

5.За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, вони по­діляються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані.

На універсальних біржах ведуться торги з широким колом різних товарів.

Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

При створенні товарних бірж мала місце тенденція до їх спеціалізації, що було особливо характерно для бірж, які створюються в місцях найбільшої концентрації промислового виробництва.

Суть спеціалізації полягає в тому, що до акціонерів (членів) біржі або її спеціалізованої секції залучаються безпосередні виробники тієї чи іншої товарної групи. Таким чином досягається високий ступінь концентрації відповідного товару на біржі і збільшується біржовий торговий оборот.

Товарні біржі, що відроджуються в Україні, є переважно універсальними. Це об’єктивно пов’язано з необхідністю максимальної концентрації товарів в умовах обмеженого ринкового обсягу товарних ресурсів. Однак, як вже зазначалося, спеціалізація товарних бірж вже має місце. При цьому спеціалізація бірж залежить від певних факторів:

- місця виникнення біржі. Цілком зрозуміло, що Українська аграрна біржа спеціалізується на торгівлі сільськогосподарською продукцією;

- засновників і членів біржі, а також взаємозв’язків між ними.

Згідно з джерелами Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2007 р. 23,8% бірж від їх загальної кількості є універсальними, які базуються на широкому спектрі продукції і товарів.

Як показує світова практика, перевагами спеціалізованих бірж є:

- зниження витрат торгівлі;

- послаблення тиску монополізованих виробників;

- виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і покупці (виробники і споживачі);

- кваліфікована обробка біржового стандарту, а потім ф’ючерсного контракту на продукт спеціалізації біржі.

6. Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, функцій, що їх виконують, і орієнтації на ринок їх поділяють на міжнародні і національні.

Міжнародні біржі являють собою особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює декілька держав, на якому укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. У роботі таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Відмінними особливостями міжнародних бірж є забезпечення вільного переказу прибутку, що отримується від біржових операцій, а також укладання спекулятивних (арбітражних) угод, які дають можливість отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.

Країни, де функціонують міжнародні біржі, повинні дотримуватися відповідного валютного, торгового і податкового режимів, що забезпечують їх діяльність. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові і валютні.

Міжнародні товарні біржі зосереджені у трьох країнах: Англії, США і Японії. На частку цих країн до 90-х років припадало 98% всього міжнародного біржового обороту. До міжнародних товарних бірж належать: в Англії – Лондонська біржа ФОКС (Ф’ючерс енд Опшнс ексчейндж), Лондонська біржа металів; в США – біржі, розташовані в Нью-Йорку і Чикаго; в Японії – біржі, де укладають угоди з товарами, що знаходяться в обігу на світовому ринку. Міжнародними товарними біржами вважають і деякі біржі, які обслуговують регіональні ринки, на яких укладаються угоди з окремих видів товарів, наприклад, Вінніпезька (США), Паризька, Сіднейська біржі.

Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу і споживання матеріальних ресурсів, які властиві певній країні. Валютний, податковий і торговий режими даної країни перешкоджають проведенню арбітражних угод і участі в біржовій торгівлі осіб і фірм – нерезидентів країни місцезнаходження біржі.

7.Залежно від сфери діяльності, біржі можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).

Українські біржі, їх розміщення і характер діяльності майже не орієнтуються на регіональні особливості товарних ринків та економічне районування країни. Географічне розміщення бірж швидше відповідає адміністративно-територіальному розподілу колишніх територіальних органів Держпостачу СРСР або розміщенню оптових баз і управлінь Міністерства торгівлі. Слід зазначити, що територіальне розміщення бірж країни повинно відповідати центрам торгових зв’язків і транспортних шляхів, як це має місце в світовій практиці. Наприклад, Гамбурзька біржа кофе або Міжнародна Нью-Йоркська біржа кофе, цукру і какао розташовані не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі.

Разом з тим, розвитку біржової торгівлі в Україні сприяло формуванню центральних бірж, які зосереджені у Києві і залучають до участі в біржових торгах продавців і покупців з різних регіонів України.

8. За характером операцій світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж:

- реального товару;

- ф’ючерсні;

- опціонні;

- змішані.

Біржа реального товару характерна для початкового етапу розвитку біржової торгівлі, її відмінними ознаками вважають регулярність поновлення торгів, приуроченість торгівлі до певного місця і підпорядкування певним чином встановленим правилам, торгівлю однорідними товарами, що однакові за якістю, окремі партії яких взаємозамінні. На біржах реального товару укладення угод здійснюється при відсутності товару, як такого, на основі його описової характеристики. При цьому мають місце зустрічні пропозиції покупців і продавців. Найбільш суттєвою ознакою біржі з реальним товаром є обов’язковий продаж і поставка товару після проведення торгів.

Нині за кордоном біржі реального товару збереглися лише у деяких країнах і мають незначні обороти. Вони являють собою, як правило, одну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою концентрацією виробництва, збуту і споживання або створюються у країнах, які розвиваються, з метою захисту національних інтересів при експорті найважливіших для цих країн товарів. Вважають, що в розвинутих капіталістичних країнах бірж реального товару майже не залишилося, хоча у всіх західноєвропейських державах до цих пір існують товарні біржі, що об’єднують торговців, маклерів, транспортні і переробні фірми. Сьогодні ці біржі займаються в основному розробкою типових контрактів, а також збором інформації про ринки таких сільськогосподарських товарів, як зерно, олія, бавовна тощо. Торгові операції на цих біржах становлять всього 10-15% від загального біржового обороту.

Розширення біржової торгівлі призвело до створення бірж нового типу – ф’ючерсних. Їх створення відображає перетворення біржі з ринку реального товару до ринку прав на товар.

Ф’ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, які обслуговують торгівлю. Частіше всього вони створюються в місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів, тобто у великих фінансових центрах.

Без банківського кредитування, достатньої маси вільних грошових коштів ф’ючерсна торгівля неможлива.

Перетворення товарної біржі з ринку товарів в ринок прав на товари, з ринку реального товару в ринок фіктивного товарного капіталу – це невід’ємна частина процесу посилення фінансового капіталу.

Будучи специфічним фінансовим інститутом, який обслуговує потреби товарних ринків, ф’ючерсна біржа одночасно являє собою ринок цін відповідних товарів й істотно впливає на біржові котирування, фактичні ціни конкретних угод з реальним товаром (через хеджування) і зрештою на конкурентоспроможність фірм.

Ф’ючерсна біржа як фінансовий інститут доповнює банківське кредитування фірм на стадії реалізації і подальшого зберігання товару.

Опціонні біржі відіграють також велику роль у світовій економіці. Вони використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки при укладенні біржових угод.

Більшість бірж світу сьогодні торгують ф’ючерсними й опційними контрактами, що забезпечує для виробників і споживачів страхування цінових ризиків, диверсифікацію фінансування, відкриває доступ до кредитних ресурсів та можливостей стійкого розвитку. Проте перехід до торгівлі за такими видами контрактів у країнах з ринковою економікою забезпечив високорозвинений біржовий ринок спотових та форвардних контрактів, дієве і системне законодавство, ефективні клірингово-розрахункові системи.

Якщо ф’ючерсні біржі виникли вже давно (в США активно функціонують з 1848 р.), то опціонні біржі з’явилися зовсім недавно (у 80-х роках XX ст.). Тому на багатьох біржах можуть укладатися як ф’ючерсні, так і опціонні угоди (Лондонська біржа ФОКС). Для українських бірж характерне укладання на одній біржі всіх видів угод: з реальним товаром, ф’ючерсних і опціонних. Тому їх можна віднести до змішаних бірж.

9. Залежно від характеру діяльності виділяються біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).

Оскільки біржі організовуються за рахунок об’єднання капіталів (грошей) відносно невеликої кількості акціонерів-інвесторів, вони згідно з пайовим внеском до статутного капіталу очікують отримати певний прибуток у вигляді дивідендів. У більшості випадків біржа створюється як об’єднання продавців для спрощення їх операцій на ринку. Тому одержання прибутку від функціонування самої біржі спочатку не передбачається. Прибуток з’являється у кожного окремого учасника від здійснення торгових операцій на самій біржі. Необхідність у комерційній діяльності біржі полягає в забезпеченні дивідендами своїх членів.

У розвиненій ринковій економіці біржі являють собою неприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку.

Основними джерелами їх прибутку є:

- податок на прибуток, що мав би сплачуватись до бюджету, однак в силу неприбуткового статусу біржі, залишається в її розпорядженні;

- плата корпорацій за внесення їх акцій до біржового списку (для фондових бірж);

- щорічні внески компаній, що витрачаються біржею на підтримку їх лістингу на високому рівні (для фондових бірж);

- плата компаній за зміни в лістингу, зокрема, пов’язані із змінами у структурі капіталу;

- епізодичні внески біржових фірм на відшкодування поточних збитків або створення необхідних резервів;

- вступні внески нових членів;

Однак варто ще раз наголосити, що біржа – це некомерційна організація, вона створюється засновниками і членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів в купівлі-продажу). Ефект від організації біржі полягає в зниженні витрат у її засновників і членів при проведенні комерційних операцій. Грошові кошти засновників і членів біржі, отримані за контракти, що укладені на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних з функціонуванням біржі, стимулювання створення або оновлення обладнання і технологічного процесу підприємств-засновників членів біржі, підвищення якості продукції, що випускається, відродження і розвиток конкурентної боротьби, комерційної етики і почуття власної гідності підприємців.

Дата добавления: 2015-05-31