Санкція) — заходи примусу, під які підпадали порушники закону

У середині V ст. до н. е. на основі всіх звичаїв і законів в Римі були створені Закони XII таблиць. В 451 р. до н. е. була призначена законодавча комісія з 10 мудрих мужів, які розробили перші 10 таблиць, в 450 — дві останні.

Вважається, що Закони XII таблиць є найдавнішою кодифікацією звичаїв, можливо, з деякими запозиченнями з грецького права. Ці Закони мали велике значення в історії римського права періоду республіки і високо цінувалися римлянами. На основі цих законів набуває подальшого розвитку система національно-римських правових норм. Право розвивалося двома шляхами: 1) шляхом практичного тлумачення Законів XII таблиць; 2) шляхом створення нового законодавства.

Постанови народних зборів. Народні збори вважались найважливішими державними органами у Стародавньому Римі. Вони приймали чи скасовували закони, оголошували війну та укладали мир, були верховною інстанцією, що розглядала апеляції та протести на рішення судових органів. Народні збори обирали всіх посадових осіб, в руках яких зосереджувалася виконавча влада. Існувало три види народних зборів: куріатні, центуріатні і трибутні коміції. Найдавніша форма народних зборів — куріатні коміції. Це — замкнуті об'єднання патриціїв. Внаслідок боротьби плебеїв з патриціями у V—IV ст. до н. е. були створені так звані центуріатні коміції, в яких брали участь як патриції, так і плебеї. Плебейська частина римського народу проводила свої збори на територіальних округах — трибах. Рішення трибутних плебейських коміцій отримали назву рІеЬезсішт і були обов'язковими і для патриціїв.

Плебісци́т (лат. plebiscitum, буквально — рішення народу) — це всенародне голосування з питання державної приналежності певної території або політичної долі держави. Хоча в деяких країнах (Бразилія, Пакистан) плебісцитом називають будь-який обов’язковий референдум.

Плебісцит був уперше проведений у період Великої французької революції 1789—1794 р., згодом він став широко визнаним інститутом міжнародного права. В 1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла з Датського королівства й стала незалежною республікою; в 1945 р. у Монгольській Народній Республіці був проведений плебісцит, у ході якого народ цієї держави виразив свою волю зберегти незалежність від Китаю; в 1993 р. провінція Ерітрея за допомогою плебісциту виразила своє рішення відділитися від Ефіопії

У внутрішньодержавній і міжнародній практиці замість терміна «плебісцит» іноді використовується термін «референдум». Істотної різниці між цими поняттями немає. Однак плебісцит проводиться найчастіше для рішення територіальних питань, а референдум — з питань прийняття, зміни або скасування внутрішніх законів, конституції й т.п.

· в Стародавньому Римі рішення плебейських народних зборів.

· форма загального голосування, різновид референдуму.

12. Роль римського приватного права та його значення для сучасної цивілістики.

В країнах, що відносяться до романо-германської правової системи Римське приватне право визнається найголовнішим джерелом Цивільного права. Не винятком стала і Україна. Тому вивчити достатньо глибоко сучасне цивільне право, не знаючи права римського, неможливо. Сутність багатьох традиційних інститутів сучасного цивільного права легше зрозуміти, простеживши витоки цих понять за римським правом.

Суттєві перетворення у соціально-політичній та економічній царинах суспільного буття України, що відбулися після проголошення її незалежності та прийняття нової Конституції, обумовили принципові зміни у цивільно-правовій сфері й викликали необхідність закріплення нових засад правового регулювання відносин за участю фізичних та юридичних осіб на основі загальновизнаних у світі засад приватного права: неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією та законом; свободи договору; свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судового захисту цивільного права та інтересу; справедливості, добросовісності й розумності. Це принципово важливо, бо приватне (цивільне) право становить основу, є стрижнем правопорядку, що ґрунтується на ринковій організації суспільства.

Новий ЦК має традиційну для України пандектну систему і складається із 6 книг: кн. 1 — Загальні положення; кн. 2 — Особисті немайнові і майнові права фізичної особи; кн. З — Право власності та інші речові права; кн. 4 — Право інтелектуальної власності; кн. 5 — Зобов'язальне право; кн. 6 — Спадкове право'.

13. Кодифікація Юстиніана.

Дата добавления: 2015-05-31