Юридичні особи в римському приватному праві

У римському праві не розроблено поняття юридичної особи як особливого суб'єкта права, протиставленого фізичній особі. У Зако­нах XII Таблиць перші юридичні особи визначені як професійні об'­єднання ремісників та релігійні корпорації. В праві ранньої Республі­ки не було поняття майна корпорації, існувала спільна власність чле­нів корпорації. У разі припинення діяльності такої корпорації все майно ділилося пропорційно між її членами. У римському праві ви­значається, що певне майно може належати організації в цілому, а не окремим її членам. Наприклад, у власності міської общини можуть перебувати бані, копальні тощо. Якщо община має раба, це не озна­чає, що кожен член общини має на нього якісь права. Згодом вирізня­ються два типи юридичних осіб: корпорації та товариства.

В корпоративному об'єднанні немає значення, чи залишаються в ньому одні й ті ж члени, чи тільки частина, чи навіть усі замінені но­вими; борги корпорації не є боргами її членів, а права такого об'єд­нання не належать окремим його членам (Ульпіан). Прикладом кор­порації може служити міська община - навіть фізична смерть усіх її членів протягом якогось періоду, притягнення нових членів (народження, надання громадянства тощо) не має жодного впливу на майно общини і її цивільно-правові відносини. Вихід з общини її

члена не супроводжується виділенням частки майна і т.д. Юрист Гай (друга пол. II ст.) так формулює статус корпорації: а) в сфері цивіль­но-правових відносин вона прирівнюється до фізичних осіб; б) вихід зі складу членів корпорації окремих осіб не впливає на її становище; в) майно корпорації відособлене від майнових прав її членів; г) корпо­рація має право вступати у майнові відносини від свого імені, але че­рез представництво окремих осіб.

У товаристві у кожного члена є певна частка майна, яка при ви­бутті йому виділяється. Смерть чи вихід одного або кількох членів тягне за собою припинення договору товариства. Навіть якщо воно продовжує свою діяльність (місце померлого займає його спадко­ємець), таке продовження прирівнюється до укладення нового дого­вору. Закони XII Таблиць дозволяли створення будь-якого товариства з довільним статутом, аби лиш у своїй діяльності воно не порушувало діючих законів. В епоху Імперії влада з недовір'ям ставиться до будь-яких громадських об'єднань, включаючи й товариства. Юлій Цезар розпустив усі корпорації, крім найдавніших, Август заборонив ство­рення нових корпорацій без дозволу сенату та санкції імператора. Для створення юридичної особи вимагалося: а) дозвіл властей; б) ви­ділення самостійного майна; в) наявність установчого акту із зазна­ченням мети діяльності. Припинення діяльності юридичної особи від­бувалося у разі: а) досягнення мети діяльності; б) розпаду особового складу (мінімальна кількість членів - 3); в) протизаконного характеру діяльності; г) повної втрати майна.

Правоздатність юридичної особи дещо відрізняється від право­здатності особи фізичної - вона не має права на успадкування майна. Дієздатність юридичної особи відсутня, вона компенсується представни­цтвом фізичних осіб.

Висновки до теми. Характерною рисою римського приватного права було те, що головним суб'єктом приватноправових відносин був римський громадянин, насамперед захищалися його інтереси, вони ставилися вище державних. Правовий статус римського грома­дянина визначався його майновим станом.

Завдання для самоконтролю

1. Хто такий суб'єкт права та від чого такий статус залежить?

2. Чи були раби суб'єктами цивільного права?

3. З чого складалася повна правоздатність, хто її мав та що він міг
робити?

4. Якими саме цивільними правами могли бути наділені громадяни
Римської держави?

5. З яких трьох статусів складалася повна цивільна правоздатність
римського фомадянина? Чи були в принципі можливими зміни у
цих трьох статусах в бік підвищення? Пониження?

6. Як виникала та припинялася правоздатність?

7. Які особи визнавалися безчесними та обмежувалися у правах?

8. Що таке дієздатність? Як це питання трактувалося у римському
приватному праві?

9. Чи мали жінки в Римі однакову право- і дієздатність з чоловіками?
В чому полягала різниця?

10. Кому і у якому порядку призначалися опікуни? В чому полягали
обов'язки опікунства?

11 Як набувалося і втрачалося громадянство Риму?

12. Чи дійсно громадяни Риму були рівні між собою у своїх цивіль­
них правах? Назвіть приклади нерівності.

13. Хто такі латини? В чому полягали відмінності в правовому стано­
вищі латинів різних категорій?

14. Хто такі перефіни? Якими правами вони користувалися? Чи мог­
ли перефіни стати фомадянами Риму?

15. Яким був юридичний статус рабів?

16. Що таке рабський пекулій та чому він виник?

17. Що могло стати підставою для відпуску раба на волю? Чи мав
вільновідпущеник рівні права з вільнонародженими? Чим був
зобов'язаний вільновідпущеник своєму колишньому господарю
та його сім'ї?

18. Чи була можливість у Стародавньому Римі просування плебеїв по
суспільній драбині?

19. Хто такі колони? Як і чому відбувалося прикріплення колонів до
землі?

20. Якими були перші юридичні особи?

21. Чому виникла потреба придумати юридичні особи?

22. Які особливості мають корпоративні об'єднання?

23. Вкажіть два типи юридичних осіб в римському праві. Як виника­
ли і припиняли свою діяльність юридичні особи?

24. Надайте правову характеристику договору товариства?

25. Які вимоги до створення та припинення корпорацій встановив
Август?

26. Як здійснювалася дієздатність юридичної особи?

Основна рекомендована література

1. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. - М., 1979.

2. Кочергина Е. Организационно-правовая форма юридических лиц:
генезис доктрин и подходов // Підприємництво, господарство та
право. - 2003. - № 1. - С. 36-39.

Дата добавления: 2015-05-31