Додаткові юридичні визначення, терміни і поняття

Тема 7. Спадкове право – 2 години

1. Поняття спадкового права, склад спадкових правовідносин

2. Спадкодавець і спадкоємці

3. Універ­сальне і сингулярне спадкоємство

4. Спадкування за заповітом (testamentum)

5. Право на обов'язкову частку. Коло осіб, що мають право на обов'язкову частку

6. Спадкування за законом. Випадки спадкування за законом

7. Коло спадкоємців за законом

8. Спадкування за правом представлення та за спадковою трансмісією

9. Час та місце відкриття спадщини

10. Необхідні дії для прийняття спад­щини

11. Поняття і види легатів

12. Поняття фідеїкомісу

13. Захист спадкових прав

Юридичні визначення та терміни:

1. В здоровому тілі здоровий дух – Mens sana in corpore sano.

2. В силу закону – Ipso jure.

3. Виморочна спадщина – Bona vacancia.

4. Встановлення спадкоємця — суть і основа заповіту – Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitur totius testamenti.

5. Вступ і прийняття спадщини – Hereditas aditio.

6. Жодного дня без рядка – Nula dies sine linea.

7. Заповіт – Testamentum

8. Лежача спадщина – Hereditas facens

9. Не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і по заповіту, і по закону – Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest.

10. Нехай візьме господарство – Familiam habeto.

11. Пізніше складений заповіт відміняє попередній – Testamentum posterior derogat testamenti priori.

12. Пока живу, надіюсь – Dum spiro, spero.

13. Спадкоємець – завжди спадкоємець – Semel heres semper heres

14. Спадщина продовжує особистість померлого, тобто спадкоємець зобов’язаний виконати зобов’язання особи, яка залишила спадщину – Hereditas personam defuncti sustinet.

15. Спадкування є наступництво в усіх правах, якими володіє померлий – Hereditas est successio in universum jus quod defunctus habuit.

1. Будь-яке право встановлюється в інтересах людей – Omne jus hominum causa constitutum est (ОМНЕ ЮС ХОМІНУМ КАУЗА КОНСТІТУТУМ ЕСТ).

2. В здоровому розумі – Compos mentis (КОМПОС МЕНТІС).

3. В кожному окремому випадку (ситуації) – In concreto (ІН КОНКРЕТО).

4. Вбивство не може бути виправдане настільки легко, як вчинено – Non tam facile parricidium excusari potest, quam fieri (НОН ТАМ ФАСІЛЕ ПАРІЦІДІУМ ЕКСКУЗАРІ ПОТЕСТ, КВАМ ФІЄРІ).

5. Взаємна угода створює шлюб – Nuptias consensus facit (НУПТІУС КОНСЕНСУС ФАЦІТ).

6. Виклик до суду – In jus vocatio (ІН ЮС ВОКАЦІО).

7. Випадок правопорушення – Casus delicti (КАЗУС ДЕЛИКТІ).

8. Відповідно до звичаю – Ex more (ЕКС МОРЕ).

9. Відповідно до посадових повноважень – Ex officio (ЕКС ОФІЦІО).

10. Відповідно до самого права – Ipso jure (ІПСО ЮРЕ).

11. Вічний Закон; моральний Закон; природний Закон – Lex alterna.

12. До неможливого нікого не зобов’язують – Ad impossibilia nemo obligatur — (АД ІМПОССІБІЛІА НЕМО ОБЛІГАТУР).

13. Дух, смисл закону – Mens legis (МЕНС ЛЕГІС).

14. З точки зору законодавчого припущення – De lege ferenda (ДЕ ЛЕГЕ ФЕРЕНДА).

15. З точки зору діючого закону – De lege lata (ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА).

16. За законом, згідно закону – Ex legibus (ЕКС ЛЕГІБУС).

17. За правом – Ex jure (ЕКС ЮРЕ).

18. Закони допомагають уважним, а не тим, хто дрімає – Leges vigilantibus, nоn dormientibus factae sunt.

19. Закони, що мають зворотню силу, рідко та з обережністю схвалюються, бо Янусу нема місця в праві – Leges dіаs retrospiciunt rаrо, et magna cum cautione sunt adhibendae neque enim Janus locatur in legibus.

20. Закони повинні зобов'язувати того, хто їх пропонує – Leges suum ligenf latorem.

21. Зі зловмисним наміром – Animo felonico (АНІМО ФЕЛОНІКО).

22. З’ясування справи – Causae cognitio (КАУЗЕ КОГНІЦІО).

23. Іноземці – Peregrini (ПЕРЕГРІНІ).

24. Істина легко сама себе захистить – Facile veritas se ipsa defendet (ФАЦІЛЕ ВЕРІТАС СЕ ІПСЕ ДЕФЕНДЕТ).

25. Коли створені людиною Закони не дійсні, слід закликати Закон природний – Legibus sumplis desinentibus, lege naturae utendum.

26. Кому це вигідно? – Cui prodest? (КУІ ПРОДЕСТ?).

27. Кому це на користь? – Cui bono? (КУІ БОНО?).

28. Крадіжка – Furtum (ФУРТУМ).

29. Легковажність – Levitas animi (ЛЕВІТАС АНІМІ).

30. Молодь, що бажає вивчати закони – Cupidae legum juventuti (КУПІДЕ ЛЕГУМ ЮВЕНТУТІ).

31. На перший погляд – Prima facie (ПРИМА ФАЦІЄ).

32. Навчання рівнозначне визнанню – Silentium videtur confessio (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО).

33. Незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням – Ignorantia juris nocet, ignoratio facti non nocet (ІГНОРАНЦІА ЮРІС НОЦЕТ, ІНГОРАЦІО ФАКТІ НОН НОСЕТ).

34. Немає злочину без покарання, немає покарання без закону, немає злочину без законного покарання – Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legali (НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПОНА, НУЛЛА ПЕНА СІНЕ ЛЕГЕ, НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПЕНА ЛЕГАЛІ).

35. Немає ні злочину, ні покарання без законних підстав – Nullum crimen, nula poena sine lege (НУЛУМ КРІМЕН, НУЛА ПОЕНА СІНЕ ЛЕГЕ).

36. Неможливе не є обовязковим – Impossibilium nulla obligatio (ІМПОСІБІЛІУМ НУЛА ОБЛІГАЦІО).

37. Непередбачений випадок – Casus improvisus (КАЗУС ІМПРОВІЗУС).

38. Не ризикуючи – Sine periculo (СІНЕ ПЕРІКУЛО).

39. Не слід нам дурно користуватися своїми правами – Male jure nostro uti non debemus (МАЛЕ ЮРЕ НОСТРО УТІ НОН ДЕБЕМУС).

40. Ніхто не карається за чужі злочини – Nemo punitur pro alieno delicto (НЕМО ПУНІТУР ПРО АЛІЕНО ДЕЛІКТО).

41. Ніхто не несе відповідальність за думки – Cogitationis poenam nemo patitur (КОГІТАЦІОНІС ПОНАМ НЕМО ПАТІТУР).

42. Особа, яка добре знає закони – Legis peritus (ЛЕГІС ПЕРІТУС).

43. Повернення до первинного стану – Restitutio in integrum (РЕСТІТУЦІО ІН ІНТЕГРУМ).

44. Покарання не може бути вічним, але вина перебуває вічно – Poena non potest, culpa perennis erit (ПЕНА НОН ПОТЕСТ, КУЛПА ПЕРЕННІС ЕРІТ).

45. По ходу справи – Incidenter (ІНЦІДЕНТЕР).

46. Ризикуючи – Cum periculo (КУМ ПЕРІКУЛО).

47. Сила закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати – Legis virtus haec est: imperare, vetare, permittere, punire (ЛЕГІС ВІРТУС ХЕК ЕСТ: ІМПЕРАРЕ, ВЕТАРЕ, ПЕРМІТТЕРЕ, ПУНІРЕ).

48. Слід вислухати і другу сторону – Audiatur et altera pars (АУДІАТУР ЕТ АЛТЕРА ПАРС).

49. Спільні власники – Condomini (КОНДОМІНІ).

50. Справа не вирішена – Res judicata non est (РЕС ЮДІКАТA НОН ЕСТ)

51. Судові приписи – Brevia judicialia (БРЕВІЯ ЮДІЦІАЛІА).

52. Тлумачити право – Jus dicere (ЮС ДІЦЕРЕ).

53. Той, хто виправдовує винного, погрожує невинним – Minatur innocentibus qui parcit nocentibus (МІНАТУР ІНОЦЕНТІБУС КВІ ПАРЦІТ НОЦЕНТІБУС).

54. Хибне звинувачення – Calumnia (КАЛЮМНІА).

55. Хто? Що? Де? З чією допомогою? Для чого? Яким чином? Коли? – Риторична схема запитань. В риториці ці сім запитань призначені виявляти особу, дії, місце, співучастників, мету, спосіб та час – Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? (КВІС? КВІД? УБІ? КВІБУС АУКСІЛІІС? КУР? КВОМОДО? КВАНДО?).

56. Чого немає в документах, того немає у світі – Quod non est in actis, non est in mundo (КВОД НОН ЕСТ ІН АКТІС, НОН ЕСТ ІН МУНДО).

57. Юридичні акти – Actiones juris (АКЦІОНЕС ЮРІС).

58. Юридичні тонкощі – Apices juris (АПІЦЕС ЮРІС).

Дата добавления: 2015-05-31