Судова практика 3 страница

50. Стахівський С.М. Об’єктивна істина та її характер у кримінальному судочинстві // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених. Науково–практичний збірник. – 2004. – № 31. – С. 26–28.

51. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. Навч. посібник.– К.: Олан, 2002. – 95 с.

52. Стахівський С.М. Прийняття процесуального рішення та його мотивація як самостійний елемент процесу доказування // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених. Науково–практичний збірник. № 42. – 2005. – С. 21–22.

53. Стахівський С.М. Суб’єкти та межі доказування у кримінальному процесі // Науковий вісник Національної академії ДПС України. – Ірпінь, 2005. – №1 (28). – С. 228–233.

54. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування. Монографія. - К., 2005. - 272 с.

55. Стахівський С.М. Щодо поняття і суті доказування у кримінальному судочинстві // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 4. – С. 107–109.

56. Строгович М.С. Теория судебых доказательств.– М.: Наука,– 1991.– 265 с.

57. Теория доказательств в советском уголовном процессе [Текст] / отв. ред. Н. В. Жогин. - 2-е изд., доп. - М.: Юрид. лит, 1973. - 736 с.

58. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая – М.: Юр. Лит. 1966–583с.

59. Тертишник В. М. Верховенство права та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України [Текст]: монографія / В. М. Тертишник; Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. - Д.: Ліра ЛТД, 2009. - 404 с.

60. Тертишник В.М. Доказательство и доказывание в советском уголовном процессе: Фондовая лекция. – ХИВД МВД Украины, Видавництво: РИО ХИВД МВД Украины, Харьков, 1992, - 80c.

61. Тертишник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств.– Харьков: РИФ "Арсис" ЛТД, 1998.– 255 с.

62. Тертышник В.М. Нетрадиционные способы и формы собирания и исследования доказательств при расследовании преступлений. – Х.: Изд–во Хар. инст–та внут. дел, 1994. – 55 с.

63. Треушников М.К. Судебные доказательства: Изд. 2–е, доп. – М.: Городец, 1998. – 285 с.

64. Трусов А.И. Основы теории судебных доказательств. (Краткий очерк). – М.: Госюриздат, 1960. – 176 с.

65. Уваров В.Г. Проблемні аспекти доказів у кримінальному процесі // Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян: Матеріали наук.- практ. конф., 26 листопада 2004 р., Донецьк: ДЮІ МВС при Дон.НУ, 2005. – С. 52-60.

66. Удалова Л.Д. Деякі проблемні питання збирання доказів // Вісник Одеського інститут внутрішніх справ. – №4. – 2002. – С. 108–111.

67. Удалова, Лариса Давидівна. Теорія та практика отримання вербальної інформації у кримінальному процесі України [Текст]: монографія / Л. Д. Удалова. - К.: Видавництво Паливода А.В., 2005. - 324 с.

68. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. – Изд 2–е доп. – Казань: Изд–во Казанского ун–та., 1976. – 207 с.

69. Хмыров А.А. Косвенные доказательства. – М.: Юрид. лит., 1979. – 183 с.

70. Чельцов–Бебутов М.А. Обвиняемый и его показания в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. изд–во, 1947. – 274 с.

71. Шейфер С. А. Доказательства и доказывание по уголовным делам: проблемы теории и правового регулирования [Текст] / С. А. Шейфер. - М.: Норма, 2009. - 240 с.

72. Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе: методологические и правовые проблемы. Издательство Саратовского университета. 1986. – 169 с.

73. Шульга А.О. Особливості доказування вбивств на замовлення в стадії досудового слідства: Навч. посібник. – ДІВС, Донецьк, 2001, – 104 c.

ДО ТЕМИ 7. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ СЛІДЧОГО. ОБЛІКОВО-СТАТИСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА В ОВС.

1. Альшевский Т.В. Процессуальные документы уголовного судопроизводства: Учеб. Пособие. – М.: Акад. МВД СССР, 1983. – 72 с.

2. Басиста І.В. Прийняття та виконання рішень слдічого на стадії досудового розсілдування: монографія.-Івано-Франківськ.: Тіповіт,2011-500 с.

3. Басков В.И. Процессуальные акты уголовного судопроизводства: (Образцы док.): Учеб.–практ. пособие для студентов юрид. вузов и фак. – М.: Бек, 1996. – 147 с.

4. Бацько І. М. Морально–етичні правила і процесуальна регламентація протоколювання слідчих дій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – № 2, 2001. – С.233.

5. Бацько І.М. Процесуальні правила, що регулюють участь державних посадових осіб у складанні протоколів слідчих дій // Науковий вісник Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. – 1999. – без номера. – С. 221–227.

6. Берназ В. Д. Тактичне рішення слідчого в умовах протидії розслідуванню: криміналістичні та психологічні проблеми дослідження // Право і безпека. – № 3 (1), 2004. – С.45–47.

7. Берназ В.Д., Смоков С.М. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти) /. – О.: Одеський юридичний ін–т Національного ун–ту внутрішніх справ, 2005. – 152с.

8. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Х.: Вища школа, 1979. – 144 с.

9. Гулкевич З. Класифікація протоколів слідчих дій // Вісник Львівського університету (випуск 34) 1999. – С. 213–220.

10. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: Правовые и орг. пробл. – К.: Наукова думка, 1984. – 182 с.

11. Куницын А.Р. Образцы судебных документов/Отв. Ред. Ю.Д. Северин: – Юр. Лит., 1987–336с

12. Лобойко Л.М. Черненко А.П. Поняття кримінально-процесуальної дії // Вісник Запорізького юридичного інституту: –2004. – Вип.1(26). – С. 208–219.

13. Лупинская П.А. Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве. – М.: Изд–во ВЮЗИ, 1972.–79с.

14. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы. – М.: Юрид. лит., 1976. – 168 с.

15. Михайленко О. Момент, як окрема одиниця в часових параметрах кримінального процесу України // Вісник прокуратури. – 2001. – №1. – С.49–54.

16. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри в кримінальному процесі України: Навч. посіб. – К., 2000. – 40 с.

17. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України. Атіка, К., 2003, 176c.

18. Омельченко О. Подання слідчого як засіб усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 92 – 95.

19. Перепадя О. Про відшкодування судових витрат у кримінальному процесі: (Порівняльний аналіз законодавства України і ФРН) // Право України. – 2001. – № 1. – С. 100 – 104.

20. Прокофьев Ю.Н. Процессуальная форма документов на стадии возбуждения уголовного дела // Проблемы совершенствования государства и права: Сб. ст. Выпуск 9. – Иркутск: Изд-во Иркут. Юр. инст-та, 1975. – С. 126–128.

21. Процесуальные документы и деловые бумаги следователя // Уч.пособие – Волгоград, 1973 – 239с.

22. Рожнова В. Бланки процесуальних документів: переваги та недоліки використання // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 159 – 161.

23. Рожнова В.Складання протоколів слідчих дій: питання, структура та зміст // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №5. – С.142 – 147.

24. Рубан Н. Принятие процессуальных решений // Законность. –2003. – №8. – С.19–21.

25. Смирнов А.В. Достаточность фактических оснований уголовно–процессуальных решений // Правоведение. – 1983. – №5. – С. 83–64.

26. Терентійов В.О. Конституційні засади прийняття процесуальних рішень у кримінальному судочинстві // Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян: Матеріали наук.- практ. конф., 26 листопада 2004 р., Донецьк: ДЮІ МВС при Дон.НУ, 2005. – С. 205-210.

27. Токарева М.Е. Процессуальные сроки при расследовании преступлений. – М., 1976. – 70 с.

28. Хохрина Т.В. К вопросу о протоколах следственных действий в процессуальном праве // Актуальные проблемы совершенствования производства следственных действий. – Ташкент, 1982. – С. 69–76.

29. Черненко А.П., Лобойко Л.М. Поняття кримінально-процесуальної дії // Вісник Луганської акад. внутр. справ МВС імені 10–річчя незалежності України. – 2003.– № 2.– С. 266–278.

30. Чорнобук В.І. Законність та обґрунтованість процесуальних рішень суддів порядку судового контролю в досудових стадіях кримінального процесу: Монографія. -Х.: Право, 2008.-184 с.

31. Шумило М.Є. Поняття, сутність і критерії незаконних процесуальних дій і рішень // Науковий вісник НАВСУ: –2001. – Вип.1. – С.39–49.

32. Якупов Р.Х. Исчесление процессуальных строков в советском уголовном процессе: Уч.пособие – М.: МССШМ МВД СССР, 1990 – 36с.

ДО ТЕМИ 8. ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.

1. Ангеленюк А.–М. Затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину в рамках дотримання прав людини // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХI регіональної наук.-практ. конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка, 2005. – С. 370–371.

2. Ахпанов А.Н. Меры процессуального принуждения: социальная ценность, теория и социальная практика применения. – КВШ, Караганда, 1989, – 94c.

3. Батюк В.Н. Задержание и заключение под стражу в стадии предварительного расследования: Учебное пособие. – К.: КВШ им. Ф.Е. Дзержинского, 1990. – 90 с.

4. Білоусов О.І. Смоков С. М. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України: Монографія. - Одеса, 2009.- 112 с.

5. Борисов В.І., Глинська Н.В., Зеленецький В.С., Шило О.Г. Проблеми затримання та взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі. – Х., 2005. – 352с.

6. Галаган В.І. Застосування деяких заходів процесуального примусу у світлі додержання конституційних прав і свобод людини // Вісник Верховного Суду України: –2002. – №1. – С.59–63.

7. Гель А., Колос С. Строки тримання під вартою на стадії досудового розслідування: проблемні питання // Підприємництво, господарство і право: –2005. – №4. – С.139–143.

8. Громов Н.А., Киева Г.Ф., Лисоволенко В.В. Меры пресечения в уголовном процессе. – Саратов, 1997. – 148 с.

9. Данченко Т.В. Проблема застосування застави в кримінальному судочинстві // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – № 1, 2000. – С.42.

10. Донченко Т.В. Процесуальні гарантії застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі України // Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян: Матеріали наук.- практ. конф., 26 листопада 2004 р., Донецьк: ДЮІ МВС при Дон.НУ, 2005. – С. 140-152.

11. Донченко Ю. Визначення розміру запобіжного заходу застави // Матеріали регіональної наук.-практ. конф. “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Львів: Юрид. фак-т Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 481–483.

12. Донченко Ю. Застава як запобіжний захід за кримінальним судочинством України // Матеріали регіональної наук.-практ. конф. “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Львів: Юрид. фак-т Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2002. – С. 302–305.

13. Донченко Ю. Питання вдосконалення кримінально-процесуального інституту запобіжних заходів // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – № 35. – С.463.

14. Донченко Ю.В. Актуальні проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді застави // Право України. – 1999. – №3. – С. 61–64.

15. Донченко Ю.В. Деякі аспекти процедури застосування застави у кримінальному судочинстві України // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Випуск 3. – Чернівці: Рута, 2002. – С.167–168.

16. Донченко Ю.В. Застава як запобіжний захід // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (13–14 лютого 2002 р.): матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, юридичний факультет, 2002. – С.302–305.

17. Донченко Ю.В. Інститут запобіжних заходів у праві України // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб–к наук. праць. Вип. 75: Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – С. 98–100.

18. Донченко Ю.В. Правовий статус заставодавця у кримінальному процесі України // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Випуск 36. – С.555–561.

19. Дубинский А.Я., Сербулов А.М. Меры пресечения в советском уголовном процессе: Учебное пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1983. – 52 с.

20. Еникеев З.Д. Меры процессуального принуждения в системе средств обеспечения обвинения и защиты. – Уфа. – Изд–во Башкирского ун–та, 1978. – 98 с.

21. Еникеев З.Д. Применение мер пресечения по уголовным делам. – Уфа, 1988. – – 104 с.

22. Еникеев З.Д. Проблемы эффективности мер уголовно–процессуального пресечения. – Казань: Изд–во Казанского ун–та, 1982. – 104 с.

23. Застосовування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту у кримінальному судочинстві України: посібник викладача /авт.кол. Н.Ахтрська, та ін.- К.: Конус-Ю,- 2009.- 236 с.

24. Затримання та взяття під варту: рекомендації, практика застосовування та досвід /За ред. Н.О.Верещінської, А.Г.Алєксєєва.- К., -216 с.

25. Зинатуллин З.З. Уголовно–процессуальное принуждение и его эффективность. – Казань: Изд–во Казан. ун–та, 1981. – 136 с.

26. Ігнатенко Ю. Проблеми обрання судом запобіжних заходів // Вісник прокуратури: –2002. – №4. – С.125–126.

27. Ілюк А. Кримінально–процесуальне затримання та взяття під варту за Конституцією України 1996 р. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – № 35, 2000. – С.481.

28. Кітура А. Взяття під аврту та продовження строків тримання під вартою // Вісник прокуратури. –2002. – №5. – С.59–61.

29. Клочков В. Проблема обчислення строків тримання під вартою і додержання конституційного права громадян на свободу та особисту недоторканість // Право України. – 1998. – №3. – С. 33–34.

30. Клюков Е.М. Меры процессуального принуждения. – Казань: Изд–во Казан. гос. ун–та, 1974. – 192 с.

31. Коваленко Е. Запобіжні заходи у кримінальному судочинстві: особливості та підстави застосування // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10. – С. 146 –152.

32. Козловський С. Проблеми питання затримання та взяття під варту осіб у ході реалізації норм Конституції України// Право України.– 2000.– №4.– С.57–59.

33. Колб О., Батюк О. Актуальні питання правової природи і підстав застосування попереднього ув’язнення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХI регіональної наук.-практ. конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка, 2005. – С. 409–411.

34. Корнуков В.М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве. – Саратов: Изд–во Сарат. юрид. ин–та. – 1978. – 137 с.

35. Короткий Н.Н. Задержание лица, подозреваемого в совершении преступления. – Киев: МВД УССР, 1977. – 48 с.

36. Кудин Ф.М. Принуждение в уголовном судопроизводстве. – Красноярск: Изд–во Красноярского ун–та, 1985. – 135 с.

37. Ляш А.О. Застосовування примусу підчас провадження слідчих дій: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /А.А.Благодир, А.О. Ляш.-К.: Освіта України, 2010- 190с.

38. Михайлов В.А. Залог – мера пресечения в уголовном судопроизводстве. – М.: Академия МВД РФ. – 1993. – 59 с.

39. Міщенко С.М. Солоткий С.А. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства // Вісник Верховного Суду України: –2003. – №5. – С.43–48.

40. Москвін Ю., Строков І. Моральні основи примусових заходів у кримінальному процесі // Право України. – № 8, 1998. – С.86–89.

41. Озерський І., Горбатенко Т. До питання застосування деяких запобіжних заходів у кримінальному процесі України // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – № 3. – С.32.

42. Погорецкий М.А. Використання матеріалів ОРД як підстав для затримання підозрюваного // Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян: Матеріали наук.-практ. конф., 26 листопада 2004 р., Донецьк: ДЮІ МВС при Дон.НУ, 2005. – С. 9-13.

43. Приміч І. Запобіжний захід – взяття під варту // Прокуратура. Людина. Держава. –2004. – №6. – С.66–70.

44. Рожнова В Ліпкан В. Концептуальні засади побудови системи запобіжних заходів // Право України. –2002. – №5. – С.21–26.

45. Рожнова В. В. Переконання і примус як форми взаємопорозуміння та взаємодії державних органів з населенням під час розслідування кримінальних справ // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2000. – № 2. – С.205.

46. Рожнова В. Щодо поняття "затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину" // Право України. –2001. – №8. – С.86–89.

47. Рожнова В.В. Заходи процесуального примусу в механізмі забезпечення кримінально–процесуальних норм // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2000.– № 3. – С.127.

48. Рожнова В.В. Співвідношення примусу, відповідальності та санкцій у сфері кримінального судочинства // Право України. – 2000. – №11. – С. 106–109.

49. Слінько С. Затримання особи, яка підозрюється в скоєнні злочину // Вісник прокуратури. –2003. – №4. – С.67–69.

50. Смирнов В.В. Арест как мера пресечения, применяемая следователем ОВД. – Хабаровск, 1987. – 96 с.

51. Строков І., Москвін Ю. Моральні основи примусових заходів // Право України. – 1998. – №8. – С.86–89.

52. Тертишник В. Проблеми процесуальної форми затримання особи у кримінальному процесі // Підприємництво, господарство і право. –2003. – №8. – С.99–103.

53. Трунов И.Л., Трунова Л. К. Меры пресечения в уголовном процессе. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 356 с.

54. Уголовно–процессуальное принуждение и ответственность, их место в решении задач предварительного расследования // СНТ – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987 – 116с.

55. Узагальнення практики розгляду місцевими судами Львівської області справ про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. – Львів: Архів Апеляційного суду Львівської області, 2001. – 14 с.

56. Франк Л.В. Задержание и арест подозреваемого в советском уголовном процессе. – Душанбе, 1963. – 234 с.

57. Фулей Т.І. Затримання та взяття під варту: особливості застосовування: навч.-методич. посібник / Т.І. Фулкй, М.В. Сіроткіна.- К., АДЕФ- Україна, 2011.- 160 с.

58. Чабанюк В. Кримінально – процесуальні правопорушення при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 145 – 149.

59. Черненко А. П. Кримінально–процесуальне затримання особи: слідча дія чи запобіжний захід? // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні. Конфер. – №, 2003. – С.125.

60. Чистякова В.С. Законность и обоснованность применения мер уголовно–процессуального принуждения. – М.: ВЮЗИ, 1978.– 94 с.

61. Эффективность применения мер уголовно–процессуального принуждения органами предварительного расследования в системе МВД СССР: Учеб. пособие // КВШ МВД СССР; В.Н.Батюк, Б.Б.Булатов, А.И.Галаган и др.; Отв. ред. А.Я.Дубинский. – Киев: 1985 р.– 108 с.

ДО ТЕМА 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС ЩОДО РЕАГУВАННЯ НА ЗАЯВИ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИНИ.

1. Авсюк А.В. Процессуальные и тактические особенности проверки показаний на месте. – Минск: Минская высшая школа МВД СССР, 1990. – 35 с.

2. Альперт С. А., Стремовский В.А. Возбуждение уголовного дела органами милиции. – Х., 1957. – 27 с.

3. Белозеров Ю.Н., Марфицин П.Г. Обеспечение прав и законных интересов личности в стадии возбуждения уголовного дела: Учеб. пособие. – М.: Учеб.–метод. центр при ГУК МВД РФ, 1994. – 75 с.

4. Белозеров Ю.Н., Рябоконь В.В. Законность и обоснованность возбуждения уголовных дел органами внутренних дел. – М.: Юр. литература, 1988. – 48 с.

5. Белозеров Ю.Н., Чувилев А.А. Проблемы обеспечения законности и обоснованности возбуждения уголовного дела. – М.,1977. – 69 с.

6. Бесчастний В.М. Конституційні права та обов’язки осіб, що залучаються під час дослідчої перевірки заяв і повідомлень про злочини // Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян: Матеріали наук.- практ. конф., 26 листопада 2004 р., Донецьк: ДЮІ МВС при Дон.НУ, 2005. – С. 3-8.

7. Бородин С.В. Разрешение вопроса о возбуждении уголовного дела. – М.: Изд–во ВНИИ МВД СССР, 1970. –120с.

8. Бородин С.В., Перлов И.Д. Советский уголовный процесс. Возбуждение уголовного дела и предварительное расследование. – М., 1968. – 304 с.

9. Быков Л.А., Маслов Н.В., Ремнев В.И. Законность возбуждения уголовного дела. – М., 1967. – 55 с.

10. Гуліна С.М. Доказове значення матеріалів, отриманих на стадії порушення кримінальної справи // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2001. – № 2. – С.243.

11. Гуляев А.П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования. – М.: Юрид. лит., 1976. – 135 с.

12. Гуцуляк Ю.В. Формування процесуальних джерел доказів на стадії порушення кримінальної справи // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – Вип. 1. – 2005. – С. 91–101.

13. Денисюк П. Процесуальний порядок порушення кримінального провадження // Право України. – 2001. – С. 38–40.

14. Ефанова В.А. Возбуждение уголовного дела судом. – Воронеж: Изд–во Воронеж. ун–та., 1988. – 104 с.

15. Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. Возбуждение уголовного дела. – М.: Госюриздат, 1961. – 206с.

16. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. – Харьков: Вища школа, 1979. –143с.

17. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Х.: Крим Арт, 1998. – 340 с.

18. Зеленецкий В.С. Уголовно–правовые проблемы возбуждения уголовного дела. – Харьков: Восточно–региональный центр гуманитарно–образовательных инициатив, 2001. – 108 с.

19. Зеленецький В. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів у діяльності органів дізнання і досудового слідства при прийманні, реєстрації, перевірці й вирішенні заяв і повідомлень про злочин // Прокуратура. Людина. Держава.: –2004. – №10. – С.9–13.

20. Зеленецький В. Лобойко Л. Прокурорський нагляд за виконанням законів при реєстрації джерел інформації про злочин // Вісник прокуратури: –2002. – №6. – С.35–46.

21. Зеленецький В.С. Наслідки порушення кримінальної справи // Вісник академії правових наук України. – 1997. – №3. – Х.: Право. – С.61–69.

22. Зеленский В.С. Правовые последствия принятия решений по заявлениям и сообщениям о преступлениях // Вісник ЛІВС МВС. – 1998. – № 2. – С.123.

23. Карев Д.С., Савгирова Н.М. Возбуждение и расследование уголовных дел. – М., 1967. – 142с.

24. Кирій Л. Правові наслідки процесуального порядку відмови у порушенні кримінальної справи // Підприємництво, господарство і право: –2005. – №3. – С.142–145.

25. Кузнецов Н.П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела. – Воронеж: Изд–во Воронеж. ун–та., 1983. – 117 с.

26. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. – Саратов: Изд–во Сарат. ун–та, 1975. – 150 с.

27. Михеенко М.М. Вопросы доказывания в стадиях возбуждения уголовного дела, предания суду и исполнения приговора // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. – К.: Юрінком Інтер. – 1999. – 239 с.

28. Никифорова Н.А. Проблемы использования доказательств, полученных на стадии возбуждения уголовного дела // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2005. – Спецвип. – Ч.1. – С.72– 77.

29. Николюк В.В., Кальницкий В.В., Шаламов В.Г. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела. – Омск: Высш. шк. милиции МВД СССР, 1990. – 73 с.

30. Павлов Н.Е. Производство по заявлениям, сообщениям о преступлениях. – Волгоград, 1979. – 86 с.

31. Павлова Н.В. Проблеми доказування на стадії порушення кримінальної справи по шахрайствах у житловій сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. – 2005. – Спецвип. – Ч.1. – С. 66– 71.

32. Пилипчук П.П. Розгляд судом скарги на постанову про порушення криміінальної справи (коментар рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р.№3–рп/2003) // Вісник Верховного Суду України: –2003. – №2. – С.59–61.

33. Прохорова Г.Ю. Прекращение уголовного дела с применением мер административного взыскания: Лекция – М.: МВШМ МВД СССР,1986–31с.

34. Рахунов Р.Д. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. – М.: Госюридиздат, 1954. – 88 с.

35. Ревака В. Використання спеціальних знань на стадії порушення кримінальної справи // Прокуратура. Людина. Держава. –2004. – №5. – С.65–69.

36. Савонюк Р. Заявник у кримінальному процесі // Право України: –2004. – №9. – С.97–99.

37. Савченко В. Розгляд заяв і повідомлень про злочини органом поліції ФРН // Підприємництво, господарство і право. – 2006.– № 8. – С. 165 – 168.

38. Севастьянова Т.Є. Особливості кримінально-процесуальної процедури закриття та відмови в порушенні кримінальних справ на підставі норми про малозначність діяння // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С.124–125.

39. Сербін М.М. Методика попередньої (дослідчої) перевірки заяв і повідомлень про злочини, вчинені у кримінально–виконавчих установах закритого типу // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. – 2005. – Спецвип. – Ч.1. – С. 142– 146.

40. Сергієнко Л.О. Право потерпілого на стадії порушення кримінальної справи // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2003. – № 1. – С. 300–306.

41. Сердюков П.П. Доказательства в стадии возбуждения уголовного дела. – Иркутск: Изд–во Иркутского гос. ун–та, 1981. – 87 с.

42. Трофименко В. Фомін С. Примирення як підстава закриття кримінальної справи // Вісник прокуратури: –2003. – №2. – С.66–68.

43. Фролов М.Ю. Розгляд заяв та звернень громадян в органи внутрішніх справ в умовах правової реформи в Україні // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2002. – № 3. – С. 11–19.

44. Черненко А.П. Порушення кримінальної справи як підстава до проведення слідчих дій // Вісник Запорізького юрид. ін-ту МВС України. – 2003. – № 4. – С. 222–230.

45. Чорний В.Я., Чорна О.В. Прогалини в кримінально–процесуальному законодавстві, що існують під час вирішення заяв та повідомлень про злочини // Вісник запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 3. – С. 90–105.

46. Шимановский В.В. Возбуждение уголовного дела: Учебное пособие для следователей. – Л., 1974. – 61 с.

ДО ТЕМИ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧО-ОПЕРАТИВНИХ ГРУП.

1. Аленин Ю.П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика: Монография. – Одесса: Юридический институт ОГУ, 1996. – 267 с.

2. Альперт С.А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб’єкти. – Х.: НЮАУ, 1995. – 28с.

3. Бажанов С.В. Групповой метод расследования как способ повышения эффективности предварительного следствия. Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1990. – 20с.

4. Герасун А.А. Бригадный метод расследования в советском уголовном процессе: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1968. – 24с.

5. Гончаров И.Д. Бригадный метод расследования уголовных дел и процессуальное положение следователя // Труды Киевской ВШ МВД СССР. – Вып. 6. – Киев: ВШ МВД СССР. – 1972. – С. 190–201.

6. Гончаров І. Бригадний метод розслідування: теорія, практика, шляхи вдосконалення // Право України. – 1994. – № 5–6. – С. 20–22.

7. Гончаров І. Процесуальне становище слідчого при бригадному методі розслідування // Радянське право. – 1973. – № 10. – С. 74–77.

8. Гордін Л.Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності: Монографія. Харків: Видавництво ФІНН, 2009. 192 с.

9. Гриб В.Г. Бригадный метод борьбы с организованными группами // Сборник МВД СССР. – М., 1991. – (2) 38. – С. 33–35.

10. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ. За ред. П.В.Коляди. – Київ: МВС України, 2001. – 239 с.

11. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ. За ред.. П.В.Коляди. – Київ: «Друкарня МВД України», 2002. – 544 с.

12. Зозулинський О. Теорія і практика бригадного методу розслідування// Рад. право. – 1971.– № 4. – С.37–38.

13. Петелин Б.Я. Следственно-оперативные группы (вопросы организации и деятельности). – М., 1986. – 240 с.

14. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові й організаційні засади: Монографія. – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 204 с.

15. Погорецький М. А. Кримінально–правова оцінка оперативно–розшукової інформації та її значення для кримінального процесу // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2001. – № 2. – С.197.

16. Шумило М.Є., Погорецький М.А. Проблеми використання матеріалів оперативно–розшукової діяльності в доказуванні в кримінальних справах: теоретичний і практичний аспекти // Вісник ЛІВС МВС. – 2001. – № 3. – С.199

Дата добавления: 2015-05-31