Скоригований

План

ТЕМА 2. Корпорація як суб’єкт права

1. Поняття та види господарських товариств.

2. Правове забезпечення діяльності корпорації.

3. Статутний капітал та корпоративні права.

1. Корпоративні утворення створюються на основі договору між юридичними і фізичними особами шляхом об’єднання їх майна і підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Слово «корпорація» походить від латинського corporatio та означає – об’єднання, співтовариство, що створюється на основі професійних або майнових інтересів. Але деякі вчені вважають, що під словом корпорація розуміють акціонерне товариство.

Разом з тим, до корпоративної форми належать і інші форми організації об’єднання капіталу – товариства з обмеженою і необмеженою відповідальністю, що відповідає самому поняттю «корпорація».

Іншими словами, під корпорацією слід розуміти суб’єкт господарювання, який здійснює свою підприємницьку діяльність на основі злиття (об’єднання) капіталу окремих осіб (юридичних і фізичних), що є корпоративними власниками.

Корпорація – це засноване на пайовій участі в капіталі об’єднання, юридичні права якого відособлені від прав і зобов’язань його учасників.

Корпоративна форма організації підприємництва склалася наприкінці ХІХ століття і була зумовлена якісними зрушеннями в продуктивних силах суспільства. Вона стала саме тією формою. Яка з одного боку, розширила базу залучення фінансових коштів, забезпечивши мобілізацію капіталів, а з іншого, - обмежила рівень ризику, що надзвичайно зріс у зв’язку з масштабними фінансовими вкладеннями.

Корпорації сьогодні дають 80-90% господарських оборотів і відіграють у сучасній ринковій економіці провідну роль.

Існують різні види корпоративних об’єднань, а саме:

- акціонерні товариства, найпоширеніша форма, що мобілізує капітал шляхом випуску цінних паперів: акцій та облігацій;

-s-корпорації, що являють собою поєднання якостей корпорації і партнерства. Їх держателі несуть обмежену відповідальність, уникаючи в той же час подвійного оподаткування;

-холдинги – держателі акцій інших корпорацій, виступають своєрідною формою регулювання всього корпоративного співтовариства;

-професійні корпорації – своєрідна форма акціонерного товариства закритого типу.

Законодавством України передбачені такі основні види господарських товариств:

-акціонерне товариство - товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язання тільки майном товариства. Учасники відповідають за зобов’язання товариств тільки в межах належних їм акцій.

- товариства з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

- товариства з додаткової відповідальністю – товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами. Учасники товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

-повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

-командне товариство – товариство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства.

Таким чином, акціонерне товариство - це створений з метою здійснення прибуткової діяльності, яка не суперечить чинному законодавству, кількома особами (або однією особою) суб’єкт господарювання, статутний капітал якого поділений на акції рівного номіналу і який несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном, а власники акцій несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Сьогодні в Україні приблизно створено 34 тис. акціонерних товариств, з яких близько 12 тис. – відкритого типу і понад 22 тис. – закритого.

2. Правові засади фінансів окремих суб’єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України – є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємницької діяльності.

Конституція України формує правовий простір для розвитку вільного підприємництва в країні і водночас створює передумови для використання фінансових можливостей і упав ліня фінансами суб’єктів господарювання в економіці ринкового типу.

Базовим законом в ієрархічній структурі законодавчих актів, є Закон України «Про підприємництво» від 7.02.1991р. Цей закон визначає принципи, суб’єкти, обмеження підприємницької діяльності та відповідальність за їх порушення.

Правові умови фінансово-господарської діяльності підприємств, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, регламентується Законом України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р. Він визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України, що має юридичні права і може здійснювати будь-які види діяльності.

Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств, створених у фори акціонерних товариств, товариств з обмеженою і повною відповідальністю, регламентується Законом України «Про господарські товариства» від 10.09.1991р. Ц ей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, права та обов’язки засновників і учасників.

З метою залучення зовнішніх фінансових ресурсів господарські товариства можуть випускати корпоративні або боргові цінні папери. Умови такої емісії регламентуються Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991р.

Фінансово-майнові відносини підприємств регламентуються нормами цивільного права, зафіксованими у Цивільному кодексі України та Законі України «Про власність» від 07.02.1991р.

Фінансові відносини підприємств зі своїми працівниками щодо оплати праці регламентуються Законом України «Про оплату праці».

Особливості та сфера застосування державного регулювання цін і цін світового ринку регламентуються Законом України «Про ціни і ціноутворення».

На підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997р. підприємства мають повне коло юридичних обов’язків, а саме ведення бухгалтерського і податкового обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність, сплату податків тощо.

Фінансова політика держави у сфері оподаткування конкретизується у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільше значення мають:

Бюджетний кодекс України, закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про плату за землю», декрети Кабміну «Про акцизний збір», «Про місцеві податки і збори» з наступними змінами і доповненнями.

Для вирішення питань взаємовідносин підприємців з контролюючими органами був прийнятий Указ Президента України «Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998р.

В цілому, характеризуючи існуюче законодавство в сфері регулювання управління підприємницькою діяльністю в Україні, необхідно відмітити його нестабільність, декларативний характер більшості положень, практичну відсутність механізмів реалізації.

Одним із основних напрямків вдосконалення бази управління корпоративними фінансами і приведення її у відповідність до вимог ринкової економіки є ліквідація неоднозначності та суперечності в деяких законодавчих актах, забезпечення ясності та простоти їх розуміння.

3. Корпоративні права – це права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації.

Емітентом корпоративних прав може бути держава в особі уповноваженого органу або юридична особа, яка від свого імені розміщує корпоративні права і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх впуску.

Номінальна вартість акцій (часток) – це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій та в умовах їх випуску та реалізації інших прав власників. Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємством, становить його номінальний або статутний капітал.

Основними видами корпоративних прав є акції, частки учасників у статутному капіталі і паї.

Підтвердженням права власності на цінні папери є с ертифіка т, а в разі знерухомлення цінних паперів або їх емісії в бездокументарній формі – виписка з рахунка цінних паперів, яку зберігач зобов’язаний надавати власникові цінних паперів. Виписка з рахунка, яка містить інформацію про наявність цінних паперів, не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід прав власності на цінні папери.

Крім сертифікаті на акції до них може додаватись купонний лист на виплату дивідендів.

Показник балансового (розрахункового) курсу корпоративних прав характеризує структуру власного капіталу корпорації.

Він показує величину чистих активів, які припадають на одну акцію і дорівнює вираженому у відсотках відношенню між власним капталом (ВК) і статутним капіталом (СК):

БК=ВК/СК*100%

Недоліком цього показника є те, що він характеризує не реальну вартість корпоративних прав підприємства, а бухгалтерську.

Для надання цьому показник більшої об’єктивності розраховують скоригований балансовий курс, який крім іншого, враховує приховані резерви (або збитки) підприємства.

балансовий курс = ВК+приховані резерви *100%

Дата добавления: 2015-05-26