Програма курсу та засоби поточного контролю 3 страница

- необхідність постійного підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що можливо лише за сприятливих і безпечних умов праці;

- моральна та юридична відповідальність власника за нещасні випадки і відшкодування збитків потерпілим та їх сім’ям;

- необхідність змінювати позиції підприємства на ринку серед вітчизняних і зарубіжних конкурентів;

- необхідність підвищувати продуктивність праці й віддачу кожної затраченої людино-години, збільшувати відсоток прибутку щодо вкладених інвестицій, підвищувати ефективність використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів;

- забезпечення технологічної переваги підприємства перед конкурентами;

- забезпечення досягнення перспективних цілей підприємства, що неможливо без підвищення рівня охорони праці.

- Названі фактори створюють певний моральний і матеріальний тиск на власника підприємства, що змушує його постійно і систематично вирішувати питання охорони праці. Однак цей тиск, як і приписи державних інспекцій та численні нормативні акти, сам по собі не дасть ефекту, якщо власник не буде озброєний механізмом зменшення рівня виробничого ризику, тобто науково-обґрунтованою системою управління охороною праці (СУОП) на підприємстві.

Студенти повинні знати, що управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів.

Управління — це сукупність дій, спрямованих на підтримання та поліпшення функціонування об’єкта відповідно до існуючої програми чи мети функціонування. У процесі управління орган управління одержує певну інформацію про стан об’єкта управління та стан навколишнього середовища, в якому він перебуває. На основі цієї інформації виробляється рішення, за яким здійснюється вплив на об’єкт управління.

В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замк­нутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи прогнозування виробничого ризику й можливих наслідків планування запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики.

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління — це комплекс взаємозв’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління при цілеспрямованому впливі на об’єкт управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій:

- організацію й координацію робіт з охорони праці;

- контроль стану охорони праці;

- облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці;

- планування та фінансування робіт з охорони праці;

- стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці.

Управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань:

- навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці;

- забезпечення безпеки виробничого обладнання;

- забезпечення безпеки виробничих процесів;

- забезпечення безпеки будівель і споруд;

- нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

- організацію лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- санітарно-побутове обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників за певними спеціальностями.

Під час виконання зазначених завдань власник (уповноважений ним орган) має керуватися ст. 153, 160, 161, 163—168 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про охорону праці», а також нормативними актами з перелічених питань, розробленими й затвердженими відповідними органами та зареєстрованими в установленому порядку в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

Важливе значення має створення системи управління охороною праці. Кафедрою охорони праці Державного університету «Львівська політехніка» науково обґрунтована побудова системи управління охороною праці на підприємствах для сучасних умов господарювання. Розробка її проводилася на базі системного підходу шляхом послідовного визначення цілей, завдань, органів і критеріїв ефективності управління охороною праці, функцій, складу системи та організаційної структури управління, розробки й вибору механізмів, методів, технічних засобів і технології управління. Це забезпечує перехід від вжиття розрізнених ситуаційних заходів з охорони праці до єдиної цілісної СУОП.

В основу СУОП підприємства повинна бути покладена економіко-цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат діяльності та у розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети.

Комплексний підхід до розв’язання завдань і проблем у галузі охорони праці реалізується на основі принципів:

- спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань;

- безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо інших категорій господарської діяльності, підкріпленої фінансовими й матеріальними ресурсами;

- масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

- ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації;

- соціальної та економіко-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;

- достовірності, повноти й оперативності зовнішньої та внутрішньої інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі;

- експрес-реагування на інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної та екологічної небезпеки, причин її виникнення;

- безперервності функціонування системи навчання, яка забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і працівників у галузі охорони праці та інженерної екології;

- безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;

- економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників) — учасників трудових процесів на підприємстві — за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної та екологічної безпеки.

Функціональна повнота СУОП підприємства досягається реалізацією таких видів забезпечення безпеки та охорони праці:

- нормативно-методичного забезпечення, тобто створення на підприємстві нормативно-правової бази з охорони праці;

- організаційного, що передбачає таку організацію процесу виробництва, контролю за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці, контролю за технічним станом і експлуатацією устаткування й інструментів, будівель, споруд, яка виключала б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також усувала б або знижувала до допустимого рівня вплив на працівників шкідливих виробничих факторів;

- технічного — сукупності технічних засобів і технічних заходів, які забезпечували б безпечну експлуатацію устаткування й технологічних процесів, безпечні та нешкідливі умови праці;

- санітарно-гігієнічного — проведення аналізу впливу вироб­ничих факторів на здоров’я працівників, визначення фактичних значень конкретних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- лікувально-профілактичного — періодичного контролю за станом здоров’я працівників, наданням медичної допомоги потер­пілим від нещасних випадків на виробництві, організацією лікувально-профілактичного харчування працівників;

- соціально-економічного забезпечення — дотримання прав і соціальних гарантій працюючих, надання пільг та компенсацій особам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, створення умов для економічної заінтересованості власника та працівників у поліпшенні умов і безпеки праці.

Найважливішими функціями СУОП на підприємстві є такі:

- організація та координація роботи в галузі охорони праці;

- планування роботи й прогнозування виробничого ризику (ступеня небезпеки);

- кадрове і професійне забезпечення;

- проектно-конструкторське забезпечення;

- технологічне забезпечення;

- технічне забезпечення;

- енергетичне забезпечення;

- забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних та інженерних споруд;

- матеріально-технічне забезпечення;

- метрологічне забезпечення;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, лікувально-профілактичне й соціальне забезпечення;

- правове забезпечення;

- інформаційне, нормативно-медичне і методичне забезпечення;

- економіко-цільове регулювання та мотивація безпечної роботи;

- контроль за станом охорони праці;

- облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці та функціонування СУОП.

Реалізацію всіх цих функцій здійснюють відповідні служби і підрозділи. Саме тому, при розгляді вказаної теми особливу увагу слід приділити розгляду наступних питань: правовий статус Служби охорони праці на виробництві; правовий статус Комісії з питань охорони праці; права та обов’яжи уповноваженого трудового колективу щодо організації заходів з охорони праці на підприємстві; основні завдання діяльності профспілкового органу щодо управління і організації охорони праці на підприємстві; фінансування заходів з охорони праці на підприємстві; порядок організації медичних оглядів працівників; інструктаж та навчання з питань охорони праці.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-Ст.141.

2. КЗпП України від 10.12.71 р., зі змінами та доповненнями.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, зі змінами та доповненнями.

4. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№49.-Ст.668.

5. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці».-К.:Основа.-1997.-528с.

6. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.94 р. № 4004-XII.

7. Про захист населення від інфекційних захворювань: Закон Украіни від 06.04.2000 р. № 1645-III, зі змінами та доповненнями.

8. Про оплату праці: Закон України від 24березня 1995р.// ВВР України.-1995.-№17.-Ст.121.

9. Про службу охорони праці: Типове положення затв. Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255.

10. Про комісію з питань охорони праці: Типове положення затв. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 21.03.2007 N 55.

11. Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05): Типове положення затв. Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 N 15.

12. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я України 21.05.2007 N 246.

13. Про затвердження переліку професій, виробництв і організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особових медичних книжок: постанова КМУ від 23.05.2001 р. № 559, зі змінами та доповненнями.

14. Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення й може привести до поширення інфекційних хвороб: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 р. № 280.

15. Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

Спеціальна література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці.- Підручник.- Львів: УАД.-2006.-336с.

2. Журнали «Охорона праці», 1999-2000р.р.

3. Міжнародне законодавство про охорону праці. У 3-х томах.-К.:Основа.-1997.

4. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.

5. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Видання друге -Х.: Консум, 2000.

6. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. 2-ге вид., допов. та переробл. - К.: А.С.К., 2001.

7. Сулла М.Б. Охрана труда: Пособие для студентов.-М.:Просвещение,1989.-272с.

8. Трудове право України: Підручник / За ред. Болотіної Н.Б. Чанишевої Г.І. –К.:2000.

9. Ярхо А.А. Законодательство об охране труда. - М.-1988.-112с.

ТЕМА 4. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Лекція (для денного відділення 2 години)

Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства України про охорону праці.Органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства України про охорону праці, їх правовий статус.Юридична відповідальність за скоєння перешкод при здійсненні повноважень посадовими особами органів державного нагляду за додержанням законодавства України про охорону праці.

Завдання для самостійної роботи

1. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства України про охорону праці.

2. Органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства України про охорону праці, їх правовий статус.

3. Правовий статус Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

4. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

5. Повноваження профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

6. Основні права та обов’язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

7. Юридична відповідальність за скоєння перешкод при здійсненні повноважень посадовими особами органів державного нагляду за додержанням законодавства України про охорону праці.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці є невід’ємною частиною державної політики, однією з найважливіших функцій центральних та місцевих органів виконавчої влади й Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У зв’язку з цим важливого значення набуває державний нагляд і контроль за станом охорони праці.

Державний нагляд — це діяльність уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, його територіальні управління в областях та державні інспекції;

- органи, установи і заклади Державної санітарно-епіде­міологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;

- Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;

- Держатомрегулювання та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.

Певні функції у сфері контролю за додержанням законодавства про працю мають органи Державної експертизи праці. Державна інспекція умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до чинного законодавства основними завданнями органів державного нагляду є:

- впровадження у життя законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, на захист життя й здоров’я працівників під час роботи шляхом виконання наглядових функцій; надання роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та іншої інформації і консультацій щодо найефективніших засобів та заходів, спрямованих на додержання положень законодавства;

- забезпечення компетентної консультативної й експертної підтримки рішень, що приймаються на державному та інших рівнях, з питань охорони праці, безпечності об’єктів підвищеної небезпеки, профілактики техногенних аварій, пожеж та катастроф.

Поряд з наглядом важливе значення має контроль за станом охорони праці. Контроль — це система перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов’язань колективних договорів і угод та інших профілактичних заходів, що здійснюється на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності уповноваженими посадовими особами, службами або представниками органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.

Виділяють такі види контролю: державний, відомчий, регіональний, внутрішній та громадський.

Державний контроль — це контроль державних органів за додержанням законів, нормативних актів, за господарською діяль­ністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним законодавством.

Відомчий контроль здійснюється посадовими особами, повноважними представниками і службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання, підприємства, в установах, організаціях, які належать до сфери управління цього центрального органу виконавчої влади чи створили дане об’єд­нання підприємств. Міністерства або інші центральні органи виконавчої влади, що уповноважені на управління майном державних підприємств, заснованих на державній власності, здійснюють відомчий контроль за додержанням цими підприємствами вимог законодавства про охорону праці, застосовуючи за необхідності дисциплінарні та інші примусові заходи до порушників законодавства. Посадові особи служб відомчого контролю можуть застосовувати на цих підприємствах права, передбачені для посадових осіб органів державного нагляду, за винятком прав накладання штрафів за адміністративні правопорушення й застосування до підприємств штрафних санкцій.

Регіональний контроль реалізується посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих (зареєстрованих) на території відповідного регіону. Завданням органів і служб регіонального контролю є профілактика правопорушень у сфері охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на відповідній території. Головна функція цих органів і служб полягає в забезпеченні контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з цих питань власниками малих підприємств, фірм, фермерських та інших господарств і фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані відповідними місцевими органами виконавчої влади і не підпорядковані (не підконтрольні) органам та службам відомчого контролю.

Внутрішній контроль здійснюється в межах підприємства (установи, організації) його (її) власником або уповноваженим ним органом і відповідними службами та посадовими особами цього підприємства (установи, організації).

Громадський контроль виконується виборними органами й представниками професійних спілок, інших громадських організацій, комісіями підприємств та уповноваженими трудових колек­тивів.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1.Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-Ст.141.

2. КЗпП України від 10.12.71 р., зі змінами та доповненнями.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, зі змінами та доповненнями.

4. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№49.-Ст.668.

5. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці».-К.: Основа.-1997.-528с.

6. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.94 р. № 4004-XII.

7. Про захист населення від інфекційних захворювань: Закон Украіни від 06.04.2000 р. № 1645-III, зі змінами та доповненнями.

8. Про комісію з питань охорони праці: Типове положення затв. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 21.03.2007 N 55 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

9. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2013. - № 34-35. - ст.458.

10. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995р. // Відомості Верховної Ради України.-1995.-№12.-Ст.81.

11. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. N 1218 (1218-2002-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. N 1273) // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

12. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної кримінально-виконавчої служби України Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров'я України 06.08.2007 N 47/458 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

13. Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці: Типове положення затв. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 р. N 56 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

14. Типове положення про службу охорони праці: Типове положення затв. Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. N 255 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

15. Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затв. Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. N 92 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

16. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р.

17. Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. N 1640// За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

18. Щодо повноважень Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду здійснювати державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку: Лист Міністерства юстиції України від 06.08.2008 N 1296-05-1 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua

19. Положення про Державний комітет ядерного регулювання України постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1830 // За матеріалами Інтернет-сайту http://www.rada.gov.ua.

Спеціальна література

1. Борута І., Чанишева Г. І. Трудове право ЄС: Навчальний посібник. – О.: Юридична література, 2004. – 91 с.

2. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підручник для вузів / За ред. М.П. Гандзюка. – Київ: Каравела, 2004.

3. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.

4. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде. - М., 1982. - 269 с.

Дата добавления: 2015-05-31