Поняття нерезидента в податковому праві України, критерії визначення, особливості статусу, роль постійного представництва

Поділ платників податків з метою оподаткування на резидентів та нерезидентів здійснюється на підставі трьох принципів: 1. Постійного місцезнаходження та території держави. 2. Джерела отримання прибутків. 3. Межі податкової відповідальності. Нерезидентами можуть бути юридичні та фізичні особи. Положення щодо нерезидентів –юридичних осіб регулюються ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 2.05.197 року.

Так, Нерезиденти - ЮО та СПД, що не мають статусу ЮО(філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України. Кількісний критерій резиденства для фізичних осіб визначається у період 183 календарних дні перебування на території країни протягом року.

Згідно ст.1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»: Фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України. Стаття 2. Платники податку: 2.1.2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

2.1.4. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Постійне представництво нерезидента в Україні ( далі-постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Дата добавления: 2015-05-31