Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація: поняття, позитивні і негативні сторони

Розділ 1

У засобах масової інформації, науковій літературі часто вживають поняття "інформаційне суспільство" та "глобаль­на інформаційна цивілізація". Через ці категорії розкри­вають сутність сучасного розвитку конкретного суспіль­ства, країни чи світової цивілізації. Що таке інформацій­на цивілізація? Як опорні визначення (аксіоми) пропону­ються такі.

Глобальна інформаційна цивілізація — це рівень роз­витку глобального суспільства (світового співтовариства), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристика­ми якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально засто­совувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяль­ності.

Локальна (регіональна) інформаційна цивілізація — це

рівень розвитку суспільства в окремих регіонах (на конти-

Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація

нентах, в окремих країнах), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристиками якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально застосовувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності.

Серед локальних інформаційних цивілізацій сьогодні можна назвати такі: найбільш розвинута інформаційна цивілізація — США; менш розвинута — країни Західної Європи, Азія (Індія, Китай та ін.); малорозвинута — Афри­ка, Латинська Америка, Східна Європа. Межа XX і XXI сто­літь ознаменувалася переходом світової цивілізації від інду­стріального до інформаційного суспільства. У 1993 р. Комі­сія Європейського Союзу офіційно проголосила поступ Європи до інформаційного суспільства — суспільства, в якому діяльність людей здійснюється на основі викори­стання послуг, що надаються за допомогою інформа­ційних технологій та технологій зв'язку¹.

Серед позитивних здобутків сучасної інформаційної цивілізації можна визначити такі:

• зростання можливості швидко здійснювати інфор­маційні зв'язки на великих відстанях, у тому числі між континентами;

• зростання можливості швидко, у великому обсязі сприймати та обробляти, зберігати інформацію на компакт­них (малогабаритних) технічних засобах;

• об'єднання різних технологій комунікації: теле-, ра­діо- та обчислювальної техніки.

Водночас ці позитивні соціальні явища супроводжують­ся негативними, серед яких:

• зростання можливості швидкого перехоплення, вито­ку, перекручення, знищення інформації;

• використання технічних засобів і технологій інфор­мації в антисоціальній діяльності:

а)воєнній;

б) політичній;

в) економічній.

Як узагальнення щодо негативного прояву інформацій­ного суспільства можна зазначити, що створюється загро­за інформаційному суверенітету, інформаційній безпеці окремої держави, групи держав, регіонів, а також безпеч­ному існуванню окремих людей.

¹ Європа на шляху до інформаційного суспільства // Матеріали Європейської Комісії 1994—1995 pp. — К.: Держкомзв'язку та інформатизації України, 2000. — С. 3.

Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація

1.1. ІСТОРІЯ (ОНТОЛОГІЯ) РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ОБ ЄКТИВНОГО ВИРАЖЕННЯ СПІЛКУВАННЯ МІЖ ЛЮДЬМИ

Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми сягає часів виникнен­ня людства. До перших технологій можна віднести мову у формі звуків, жестів. Пізніше з'являються малюнки (на скелях, у печерах), ще пізніше письмо: літери, знаки, літе­ратура.

З опануванням законів фізики, природи з'являються відповідні інженерно-технічні технології комунікації:

• передача сигналів на відстані за допомогою світла (вог­ню, сонячних відблисків від полірованих, дзеркальних предметів);

• малярство (на скелях, у кам'яних печерах, корі дерев, полотні, папері тощо);

• література — фіксація відомостей, знань за допомогою літер, знаків на матеріальних носіях (глиняні, дерев'яні чи камінні таблиці, папірус, папір, книги тощо);

• електричні — передача сигналів за допомогою елект­ричного струму, дротяного зв'язку (телеграф, телефон).

Першим технічним і технологічним способом передачі інформації на великі відстані за допомогою електрики мож­на вважати звичайний електричний ліхтар.

На основі застосування електрики виникли такі техно­логії комунікації, як телефон, телеграф, радіо, телебачен­ня. З часом електрифікація переросла в електронізацію, остання породила таке соціальне явище, як комп'ютери­зація — впровадження електронно-обчислювальної (ком-

п'ютерної) техніки і технологій у різні сфери соціальної діяльності, зокрема комунікації між людьми. Електроні-зація наповнила новим змістом таку соціальну категорію, як "автоматизація" інформаційних процесів у суспільстві.

На межі автоматизації та електронізації виникла кате­горія "комп'ютеризація".

У різних сферах суспільного життя щодо засобів інфор­мації нерідко вживається термін "електронні засоби". Як синонім використовують інші категорії: "електрона техні­ка", "електронні технології", "електронно-обчислювальні засоби", "комп'ютерні засоби", "автоматизовані системи інформації", а також категорія "автоматизовані інфор­маційні системи".

Щоб уникнути дискусій, визначимося, що для нас ці категорії є тотожними за змістом і сутністю.

2 — 4-1260

Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація

1.2. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ В СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ НА РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

У різних народів є вислови щодо ролі інформації у су-

Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація

цього напряму є складність їх, пов'язана з необхідністю оброблення великого обсягу різноманітної інформації, що надходить зі значної кількості джерел, а також з високи­ми вимогами до швидкості та форми її надання, достовір­ності, актуальності, безпеки.

В Україні передбачається створити: комплекс інформа­ційних технологій та засобів інформатизації для збиран­ня, зберігання, аналізу та обробки великих обсягів інфор­мації про стан соціально-економічних процесів в Україні з метою забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень органами державної влади; інформа­ційно-аналітичну систему Верховної Ради України; інстру­ментально-технологічний комплекс підтримки прийняття рішень у штатних і нештатних ситуаціях в умовах інформа­ційної протидії; урядову інформаційно-аналітичну систе­му з питань надзвичайних ситуацій тощо.

До пріоритетних напрямів інформатизації на рівні об­ласних (міських) держадміністрацій та органів місцевого самоврядування віднесено соціальну сферу, систему жит­тєзабезпечення, екологію та природокористування області (району). Основною метою є розроблення цілісної взаємо­пов'язаної системи інформаційних та інструментальних засобів для вирішення завдань інформаційно-аналітично­го забезпечення управління областю (районом, містом), яка включає:

• створення інформаційно-аналітичних центрів, з'єдна­них системами телекомунікацій з органами державної вла­ди різних рівнів;

• аналіз і прогнозування соціально-економічних показ­ників розвитку регіонів;

• відпрацювання та практичне використання даних і програм оброблення їх для вирішення конкретних завдань в інформаційно-аналітичних центрах обласних (міських)

держадміністрацій та в органах місцевого самовряду­вання;

• забезпечення безперешкодного доступу громадян до будь-якої інформації, що не становить державної таємниці, за допомогою сучасних інформатизаційних систем.

Інформатизація Збройних Сил України є складовою інформатизації держави і включає процес створення, впро­вадження і застосування у різних сферах їхньої діяльності у мирний та воєнний час сучасних методів, систем і засобів одержання, оброблення, зберігання, передавання та вико­ристання інформації. Передбачається створення інформа­ційно-телекомунікаційної мережі Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України та оперативного командування; розроблення проекту Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил Украї­ни. Головні завдання інформатизації Збройних Сил Украї­ни мають бути викладені в спеціальній програмі.

Інформатизація процесів соціально-економічного роз­витку — комплексне та збалансоване вирішення завдань соціально-економічного розвитку на сучасній інформацій­но-аналітичній, системно-технічній базі за допомогою си­туаційних центрів забезпечення інформаційної підтримки функціонування державного сектору економіки, проведен­ня виваженої бюджетно-кредитної та податкової політики, виникнення конкурентоспроможних виробництв галузей промисловості у стратегічно важливих сферах. Систему моніторингу та застосування сучасних інформаційних тех­нологій забезпечать наукові підходи у розв'язанні соціаль­них проблем суспільства.

В основу цього напряму інформатизації покладається створення баз даних і знань, а також засобів обробки їх, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів дер­жавної статистики і точне прогнозування процесів соціаль-

Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація

но-економічного розвитку, зокрема інформаційно-довідко­вих систем ринку праці, товарів і послуг, контролю якості споживчих товарів тощо з подальшим використанням їх для формування систем електронної комерції.

Необхідно створити умови та засоби для інформацій­ної підтримки зовнішньої та внутрішньої торгівлі, вклю­чення України до системи електронної комерції і надійно­го захисту національних економічних інтересів у нових умовах.

Дата добавления: 2015-05-31