Господарські відносини. Суб'єкти господарського права та їхні види

Господарські відносини мають складний, розгалужений характер. За сферою господарської діяльності можна вирізнити групи видів господарських відносин. Це, зокрема, відносини у сферах:

— виготовлення і реалізації продукції;

— виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

— торговельної діяльності;

— комерційного посередництва (агентських послуг);

— перевезення вантажів;

— капітального будівництва;

— інноваційної діяльності;

— фінансової діяльності;

— передачі для використання у підприємницькій діяльності виключних прав (франчайзінга);

— зовнішньоекономічної діяльності;

— іноземного інвестування;

— державного планування економічної діяльності та формування державного замовлення;

— управління державним майном;

— державного управління та контролю у сфері підприємницької діяльності (антимонопольні заходи, реєстрація та ліцензування, регулювання цін тощо).

Суб'єктами господарювання, або суб'єктами господарського права, називають юридичні або фізичні особи, які на основі юридично відокремленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством та їхнім статутом господарську діяльність і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.

Ознаками суб'єкта господарського права є наявність:

1) певної організаційно-правової форми, в якій здійснюється господарська чи управлінська діяльність;

2) юридично відокремленого та закріпленого за суб'єктом майна (основні фонди, обігові кошти тощо) через прийняття установчих документів, самостійний баланс, відкриття рахунків у банках;

3) господарської правосуб'єктності, тобто можливості набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, виконувати зобов'язання, виступати в судових органах.

Господарське товариство — це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

За межами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства господарські товариства поділяють на такі види:

І) з обмеженою відповідальністю. Статутний фонд поділено на частки, розмір яких визначається установчими документами, а учасники несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів;

2) з додатковою відповідальністю. Статутний фонд поділено на частки визначених установчими документами розмірів, а учасники відповідають за своїми зобов'язаннями власним майном, у разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них;

3) повне. Усі учасники спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном;

4) командитне. Один або кілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники (вкладники) несуть відповідальність лише в межах їхнього вкладу в майно товариства.

Згідно із законодавством України, підприємства можуть створювати об'єднання в таких організаційно-правових формах:

1) асоціація — договірне об'єднання, створене з метою координації господарської діяльності без права втручання у виробничу чи іншу господарську діяльність її учасників;

2) корпорація — договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників, якому делеговано певні повноваження у сфері управління їхньою діяльністю;

3) консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети (реалізації цільових програм, будівельних проектів тощо);

4) концерн — статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових, транспортних організацій, банків тощо на основі певної фінансової залежності від одного підприємства чи їх групи.

Промислово-фінансова група — це об'єднання промислових, сільськогосподарських підприємств, банків, наукових і проектних установ та організацій усіх форм власності для здійснення спільної діяльності й отримання прибутку.

Дата добавления: 2015-05-31