Методичні рекомендації. 1. Економічна сутність державного кредиту

План вивчення теми

1. Економічна сутність державного кредиту.

2. Форми державного кредиту, їх характеристика.

3. Структура державного боргу і механізм його формування.

Розгляд першого питання слід почати з визначення державного кредиту. Державний кредит - сукупність економічних відносин між: державою в особі її органів влади та управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з іншого, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора та гаранта.

Студенти повинні знати, що головна форма кредитних відносин, коли держава виступає саме як позичальник коштів. Рідше вона виступає як кредитор, надаючи позики юридичним та фізичним особам. У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, які брали на себе фізичні та юридичні особи, вона є гарантом.

На відміну від двох попередніх видів кредитних відносин, які одразу впливають на величину централізованих грошових фондів, останні не обов'язково приводять до їх змін. Якщо боржник своєчасно та в повному обсязі розрахувався за своїми зобов'язаннями, гарант не несе ніяких додаткових витрат. На практиці достатньо надійні позичальники не потребують державних гарантій. Вони здатні залучити кошти на кредитному ринку самостійно. Державні гарантії зазвичай розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників і відповідно тягнуть за собою зростання витрат централізованих грошових фондів.

Слід пам’ятати, що як економічна категорія державний кредит обіймає риси двох видів грошових відносин - фінансів і кредиту.

В якості ланки фінансової системи він обслуговує формування та використання централізованих грошових фондів держави, тобто державного бюджету та централізованих урядових фондів усіх рівнів.

Як один з видів кредиту державний кредит має низку особливостей, які відрізняють його від класичних фінансових категорій, наприклад, податків. На відміну від податків, він має добровільний характер, хоча в історії нашої країни існують приклади відходу від цього принципу. Якщо податки рухаються лише в одному напрямі: від платника в бюджет або позабюджетні фонди (зворотній рух можливий лише у випадках переплати або повернення помилково стягнених сум), то основою державного кредиту є його поворотність та платність: через певний термін позичена сума повертається з відсотком.

При опрацюванні другого питання перш за все слід визначити, що державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики. Слід підкреслити, що державні позики є основною формою державного кредиту.

За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій. За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.

Державні позики можна класифікувати за різними ознаками. Так, оформлення державних позик може здійснюватись двома видами цінних паперів — облігаціями і казначейськими зобов'язаннями (векселями). Облігація являє собою боргове зобов'язання держави, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість — зазначену суму боргу — і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності й ліквідності. Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю облігації становить курсову різницю. Казначейські зобов'язання (векселі) мають характер боргового зобов'язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів чи на дисконтній основі. Казначейськими зобов'язаннями, як правило, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові — казначейські ноти), облігаціями — середньо- та довгострокові.

Далі слід розглянути класифікацію державних позик залежно від місця розміщення; за правом емісії; за ознакою характеру використання цінних паперів; залежно від забезпеченості; відповідно до терміну погашення заборгованості; за характером виплати доходу.

Розгляд третього питання слід почати з визначення державного боргу. Далі слід показати, що розрізняють державний борг поточний, капітальний, внутрішній і зовнішній. Для ознайомлення зі структурою державного боргу і його динамікою необхідно користуватися статистичними щорічниками, періодичними виданнями, де досить широко аналізується механізм формування державного боргу, політика держави щодо управління державним боргом. Слід особливу увагу звернути на умови, на яких надаються позики і проблеми, які виникають у держави з питань обслуговування і погашення державного боргу.

Існування державного боргу, його значний вплив на економіку та фінансове становище держави зумовлюють потребу чіткої системи управління ним.

Дата добавления: 2015-05-26