Перелік питань до поточного модульного контролю

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

У IV семестрі підсумковий результат виставляється за результатами виконаних завдань, тобто за результатами поточного модульного контролю.

по змістовим модулям 4, 5, 6.

1. Поняття і причини виникнення бюджетного дефіциту.

2. Види бюджетного дефіциту.

3. Зовнішні і внутрішні джерела покриття бюджетного дефіциту.

4. Методи покриття бюджетного дефіциту.

5. Шляхи подолання дефіциту бюджету в Україні.

6. Бюджетна політика України на сучасному етапі розвитку економіки.

7. Економічна сутність державного кредиту.

8. Форми державного кредиту, їх характеристика.

9. Класифікація державних позик.

10. Управління державним кредитом.

11. Оперативне управління державним кредитом.

12. Державний борг.

13. Структура державного боргу і механізм його формування.

14. Управління державним боргом і його обслуговування.

15. Вплив державного боргу на фінансове становище держави.

16. Теоретичні основи становлення і розвитку місцевих фінансів.

17. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

18. Місцеві бюджети – основа місцевих фінансів України.

19. Доходи місцевих бюджетів України.

20. Види податкових надходжень у місцеві бюджети.

21. Видатки місцевих бюджетів.

22. Фінанси підприємств комунальної форми власності, як складова місцевих фінансів.

23. Міжнародні принципи і вимоги до фінансового забезпечення діяльності місцевого самоврядування.

24. Основні напрямки зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

25. Сутність державних цільових фондів.

26. Система централізованих фондів цільового призначення.

27. Джерела мобілізації коштів у державні цільові фонди.

28. Принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів.

29. Класифікація цільових фондів.

30. Основні цільові фонди у сфері соціального страхування.

31. Пенсійний фонд: джерела формування і напрямки використання.

32. Фонд соціального страхування від нещасних випадків: джерела формування і напрямки використання.

33. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: джерела формування і напрямки використання.

34. Тимчасові цільові фонди, їх характеристика.

35. Фонд сприяння зайнятості населення: джерела формування і напрямки використання.

36. Поняття фінансів суб’єктів господарювання, їх зміст, функції та сфери застосування.

37. Грошові потоки підприємств, їх склад, економічна характеристика і класифікація.

38. Фінансові категорії, які характеризують функціонування фінансів підприємств.

39. Особливості організації і функціонування фінансів підприємств різних форм власності і видів діяльності.

40. Методи організації фінансової діяльності підприємств.

41. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.

42. Формування фінансових результатів суб’єктів господарювання.

43. Фактори, що впливають на діяльність підприємств.

44. Фінанси домогосподарств як засіб створення та використання фондів фінансових ресурсів.

45. Джерела утворення фінансів домогосподарств.

46. Напрямки використання фінансових ресурсів домогосподарств.

47. Економічна сутність домогосподарств.

48. Зв’язок домогосподарств з іншими підсистемами фінансової системи.

49. Організаційні форми інвестиційної діяльності громадян.

50. Проведення фінансових операцій громадян з комерційними банками.

8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

-А-

Абстрагування – це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Аналіз фінансової діяльності як вид фінансового контролю, який передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності господарюючого суб'єкта з метою загальної оцінки результатів його фінансової діяльності, оцінки фінансового стану, забезпеченості підприємства власним капіталом та ефективності його використання.

Аудиторський контроль – незалежний невідомчий фінансовий контроль. Його можуть проводити як окремі фізичні особи, що пройшли державну атестацію та зареєстровані як підприємці-аудитори, так і аудиторські фірми, в тому числі іноземні, які можуть мати будь-яку організаційно-правову форму, що передбачена законодавством.

-Б-

Балансовий метод - використовується для узгодження напрямів використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, тобто узгодження всіх розділів фінансового плану між собою.

Бюджетна класифікація - це:

1)єдине систематизоване, функціональне групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних;

2) єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної або місцевої влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного або місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на отримання бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом України, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків бюджету над його доходами.

Бюджетний запит - це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності розпорядників на наступний бюджетний період.

Бюджетний механізм - сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку.

Бюджетний процес - це регламентована законом діяльність органів влади та управління із складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Бюджетний цикл - підготовка бюджетних запитів, затвердження бюджетних запитів представницьким органом, виконання бюджету і звітування про фактичні бюджетні операції.

Бюджетні відносини - це фінансові відносини, що складаються у держави з підприємствами, організаціями та населенням.

-В-

Валовий внутрішній продукт – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, робіт, послуг у поточному році. Це амортизація, заробітна плата, прибуток, позичковий процент, рента, непрямі податки.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу, надання кредитів із бюджету та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - це сума видатків бюджету, коштів на кредитування та коштів на погашення основної суми боргу.

Відомча класифікація видатків бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

-Г-

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого насамперед вимірюються витрати праці асоційованих працівників.

-Д-

Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з утворенням та використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави, призначених для виконання її функцій шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державні фінанси - це:

1) фінансові ресурси, зосереджені в руках держави і призначені для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються;

2) це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу ВВП та національного доходу, що пов'язані з формуванням фінансових ресурсів, які лишаються у розпорядженні держави та її підприємств, і використання цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни.

Державні цільові фонди - це:

1) фонди, створені відповідно до законів України, які формуються за рахунок визначених законами України податків, зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб;

2) форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко визначених джерелах утворення та напрямках використання коштів.

Джерело сплати податку — це дохід платника, з якого він сплачує податок.

Директивний фінансовий механізм розробляється, як правило, для фінансових взаємин, в яких держава бере безпосередню участь.В його сферу входять податки, державний кредит, витрати бюджету, бюджетне фінансування, організація бюджетного устрою та бюджетного процесу, фінансове планування.

Дотація - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

-Е-

Економічна (регулююча) функція податків означає, що податки як активний інструмент перерозподільчих процесів, мають суттєвий вплив на відтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи або послаблюючи нагромадження капіталу, поширюючи або звужуючи платоспроможний попит населення.

-З-

Загальнодержавні податки – податки, яківстановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

Зведений бюджет - це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

-К-

Класифікація фінансування бюджету відбиває джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класична фінансова політика – політика кінця 20-х років минулого сторіччя, яка базувалась на працях класиків політекономії А. Сміта і Д. Рикардо та їх послідовників. Основні її напрямки це:

· невтручання держави в економіку;

· збереження вільної конкуренції;

· використання ринкового механізму як головного регулятора господарчих процесів.

Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух грошових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання.

Кредит - це рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання та матеріальної забезпеченості.

-Л-

Ланка фінансової системи - це виокремлена за певною ознакою частина фінансових відносин.

-М-

Мета фінансової науки – пізнання дії об’єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.

Метод дедукції – спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі.

Метод індукції – проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на основі яких вчений – фінансист доходить певних висновків щодо наявності закономірностей та залежностей між фінансовими явищами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

Місцеві податки – податки, які встановлюються місцевими органами влади та управління.

Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Місцевий бюджет - це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин, що складаються в процесі формування і використання грошових коштів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

-Н-

Нагляд застосовується контролюючими органами за економічними суб’єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і передбачає дотримання ними встановлених правил та нормативів.

Національне багатство – вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів. Склад: основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси.

Неподаткові надходження - це всі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження за штрафами і санкціями, крім штрафів за порушення податкового законодавства, і всі добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел. Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші неподаткові надходження.

Непрямі податки – податки, що встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Нормативний метод базується на використанні встановлених норм та нормативів.

-О-

Об’єкт оподаткування – це дохід, майно, по відношенню до якого розраховуються податки і платежі.

Об’єктивні закони в сфері фінансів – це найстійкіші зв’язки та залежності фінансових явищ.

Обслідування на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників економічного суб’єкта, який досліджується, для визначення його фінансового стану та перспектив розвитку.

Одиниця оподаткування – одиниця виміру об’єкта оподаткування, по відношенню до якої визначаються нормативні ставки оподаткування. Вони можуть бути встановленими в сталих розмірах (грн., на одиницю оподаткування).

Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагодженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів.

-П-

Перевірка – розгляд окремих питань фінансової діяльності на основі звітної документації та видаткових документів та визначення межі виправлення виявлених порушень.

Планово-директивна фінансова політика застосовується в країнах, що використовують адміністративно-командну систему управління економікою. Планова система управління, що ґрунтується на державній власності на засоби виробництва, дозволяє здійснювати пряме директивне управління усіма сферами економіки та соціального життя, в тому числі і фінансами.

Податки - це обов'язкові платежі, що безоплатно стягуються з юридичних та фізичних осіб, які сплачуються ними до бюджетів різних рівнів у відповідності з встановленими законодавством ставками та строками.

Податкова квота – це частка податку в доході платника.

Податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Вона ґрунтується на принципах гласності; загальності; обов'язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

Податкова ставка — це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податкові надходження - це обов'язкові, безповоротні платежі органам державного управління. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Поточні видатки бюджетів - це видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Предмет фінансової науки – діяльність держави, підприємницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов’язана за створенням і використанням фондів фінансових ресурсів.

Прогнозування видатків бюджету на середньострокову перспективу (середньострокове прогнозування (планування) бюджету) - це процес розроблення головними розпорядниками коштів завдань на середньостроковий період та відповідних програм з оцінкою необхідних обсягів ресурсів на підставі прогнозу надходжень до бюджету та пріоритетів видаткової політики Уряду.

Програмна класифікація використовується для планування видатків бюджету за програмами. При цьому чітко визначаються мета та завдання кожного розпорядника бюджетних коштів і передбачається подальше оцінювання ефективності їх використання.

Прямі податки – податки, що встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування.

-Р-

Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю, повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.

Регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).

Регулюючий фінансовий механізм – механізм, що визначає основні “правила гри” в конкретному сегменті фінансів, що безпосередньо не зачіпає інтереси держави.

Регулююча фінансова політика – політика, основним постулатом якої є необхідність втручання та регулювання державного циклічного розвитку економіки.

Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні – між платниками.

Розподільча функція фінансів – проявляється у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням.

Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

-С-

Система оподаткування – сукупність податків, зборів, платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що стягуються у визначеному чинним законодавством порядку.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

Субсидія (допомога, підтримка) сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого ріння, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

Сфера фінансової системи характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин.

-У-

Дата добавления: 2015-05-26