Суб'єкти права власності та захист їхніх прав

До суб'єктів права власності в Україні відносять:
народ України, що являє собою єдине джерело державної влади в республіці та здійснює права власника через референдум, а також через Верховну Раду України та місцеві ради народних депутатів. Кожен громадянин, як частина народу, має право, за чинним законодавством України, користуватися природними об'єктами для задоволення особистих потреб;
фізичних осіб, тобто громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають рівні майнові права, якщо інше не передбачено законодавчими актами України;
юридичних осіб - трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші організації;
Україну як суверенну й незалежну, демократичну, соціальну, правову державу;
інші держави, фізичних та юридичних осіб цих держав, міжнародні організації.
Захист права власності здійснюється всією правовою системою держави. Чинне законодавство визначає основні способи захисту права власності, до яких належать такі:
відшкодування збитків, вчинених порушенням права власності;
усунення порушень права власності, що не пов'язані з утратою володіння;
витребування майна з чужого незаконного володіння.
Держава покликана забезпечувати всім власникам рівні умови захисту права власності, що здійснюється в позовному порядку судом, арбітражним судом, третейським судом, а у випадках, передбачених законодавством, також товариськими судами, професійними спілками та іншими громадськими об'єднаннями (ст. 6 ЦК України).
Для захисту права власності застосовуються майново-правові та зобов'язально-правові позови. До майново-правових відносять:
- віндикаційний позов, тобто витребування майна;
- негаторний позов, тобто повернення або відшкодування всіх доходів, що були чи могли бути здобуті за час незаконного володіння майном.
Що ж до зобов'язально-правових способів захисту права власності, то вони, здебільшого, засновані на договорах, але можуть бути пов'язані і з позадоговірними зобов'язаннями. До них відносять позови:
про відшкодування збитків; про повернення речей, відданих у користування за договором і т. ін.
Власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Зокрема, власник може бути позбавлений свого права власності в таких випадках:
у разі звернення стягнення на майно власника за зобов'язаннями, передбаченими законодавством;
у разі настання надзвичайних обставин (стихійного лиха, епідемій, епізоотій, аварій тощо) за рішенням органів державної влади в інтересах суспільства у власника може бути вилучено майно в порядку і за умов, установлених законодавством України з виплатою його вартості;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, майно може бути вилучене у власника за рішенням чи вироком суду, арбітражного суду чи іншого компетентного органу (посадової особи) як санкція за вчинення правопорушення.
Якщо право власності примусово припинене законодавчим актом України, держава відшкодовує власникові завдані збитки в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, в тому числі нестримані доходи.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права і повернення свого майна з чужого незаконного володіння протягом трирічної позовної давності.

Дата добавления: 2015-05-26