Правові засади управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря

Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони.

ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”

Стаття 35. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря

Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до законодавства України.

Ра́мкова конве́нція ООН про змі́ну клі́мату - є стрижнем зусиль світової спільноти з відвернення глобального потепління. Конвенція була прийнята в червні 1992 року на Світовому саміті в Ріо-де-Жанейро і введена в дію в березні 1998 року. Головною метою Конвенції є "стабілізація концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що запобігає небезпечному антропогенному втручанню в кліматичну систему."

Конвенція не містить кількісних зобов'язань, тому для їхнього визначення розроблено додатковий документ — Кіотський протокол.

Кіо́тський протоко́л 1997 р. — міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди: стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети.

Протокол зобов'язує розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках до рівня 1990 року. Ним було узгоджено, що країни-учасниці зобов'язані зменшити середньорічні обсяги викидів парникових газів в період 2008–2012 рр. в середньому на 5,2% (у порівнянні з 1990 р.)

В Україні виконання вимог цієї конвенції та впровадження механізмів Кіотського протоколу до неї, у тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища є метою діяльності Національного агентства екологічних інвестицій України.

Управлінням у сфері охорони та використання атмосферного повітря - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, спрямована на збереження, поліпшення та відновлення стану атмосферного повітря, запобігання і зниження рівня забруднення атмосферного повітря, дотримання вимог атмосфероохоронного законодавства, попередження правопорушень у цій сфері та захист екологічних прав громадян.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України;

2. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

3. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

4. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

5. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Положення “Про Міністерство екології та природних ресурсів”, затверджене Указом Президента від 13 квітня 2011 року.

Міністерство екології та природних ресурсів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони атмосферного повітря.

Основними завданнями Мінприроди України є:

1) формування державної політики у сферах: охорони атмосферного повітря, збереження озонового шару,

2) реалізація державної політики у сфері охорони атмосферного повітря, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату.

У сфері охорони атмосферного повітря Мінприроди:

а) забезпечує нормативно-правове регулювання щодо:

правил, нормативів, норм, методик у сфері охорони атмосферного повітря;

проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

визначення вимог до оформлення документів для отримання дозволів та встановлення форм дозволів у цій сфері;

визначення вимог до розроблення нормативів у сфері охорони атмосферного повітря;

установлення порядку та критеріїв взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на атмосферне повітря, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

ведення переліку установ та організацій, які розробляють документи, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

визначення переліків фізичних та біологічних факторів, а також критеріїв визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних і біологічних факторів на стан атмосферного повітря;

визначення переліків типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, правил технічної експлуатації установок очистки газу;

визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин;

б) видає, анулює, здійснює переоформлення та видачу

дублікатів документів дозвільного характеру на:

провадження діяльності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об'єктів першої групи;

викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки для об'єктів першої групи;

в) веде державний кадастр викидів забруднюючих речовин в

Дата добавления: 2015-05-31