Розірвання трудового договору за ініціативою власника

При звільненні людини з роботи працедавець зобов'язаний обґрунтувати розірвання трудового договору. Підстави розірвання трудового договору за ініціативою працедавця встановлені ст. 40 Кодексу законів про працю України. На даних підставах можуть бути розірвані як безстрокові, так і термінові трудові договори. Працедавець не має права довільно розширювати перелік вказаних в законі підстав:

*ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

*невідповідність працівника посади, що виявилася, або виконуваній роботі унаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи;

*систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором (контрактом) або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або суспільного стягнення;

*прогул (зокрема відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

*нез'явлення на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і родам. За працівниками, що втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

*відновлення на роботі, працівника, що раніше виконував цю роботу;

*поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

*здійснення за місцем роботи розкрадання (зокрема дрібного) державного або суспільного майна.

У разі звільнення працівника по скороченню чисельності або штату працівників, невідповідності посади, що виявилася, або у зв'язку з відновленням на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу розірвання трудового договору допускається лише тоді, коли неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу.

84.Трудова дисципліна.

Трудова дисципліна — це інститут трудового права України, регулюючий внутрішній трудовий розпорядок, що встановлює трудові права і, обов'язки працівників і адміністрації, заходи заохочення і покарання за виконання або невиконання трудових обов'язків.

Норми даного інституту містяться в Кодексі законів про, праці України, спеціальних нормативно-правових актах (наприклад, в статутах і положеннях про дисципліну в різних галузях економіки, дисциплінарних статутах державних службовців), а також в локальних актах. До останніх належать правила внутрішнього трудового розпорядку.

Правила внутрішнього трудового розпорядку — локальний нормативно-правовий акт, що приймається і діє виключно в межах підприємства, установи, організації. ПВТР затверджуються трудовим колективом за представленням власника і профспілкового комітету на основі типових правил внутрішнього трудового розпорядку.

Трудова дисципліна забезпечується шляхом застосування двох основних методів дії на працівника — переконання і примушення.

Метод переконання заснований на вихованні у працівника свідомого відношення до своїх трудових обов'язків, на формуванні у нього стійкого бажання сумлінно трудитися. Юридичне втілення методу переконання — заходи дисциплінарного заохочення.

Метод примушення — спосіб дії на працівника, що забезпечує виконання їм трудових обов'язків всупереч його волі. Юридична форма даного методу — дисциплінарні стягнення (звільнення, догана).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дата добавления: 2015-05-31