Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тому й виникає така система знань, як екологія, що вивчає взаємодію суспільства з навколишнім середовищем




Роль і значення екологічного права в правовій системі України.

Об’єкт, предмет та принципи екологічного права.

Еколого-правові норми як первинний елемент екологічного права.

Поняття й визначення екологічного права.

ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Зміст

1. Відтоді як з'явилося людство, виникає й постійно існує взаємозв'язок людини і природи, забезпечується сприятливе для її існування навколишнє середовище. Однак поступово такі негативні явища в цій взаємодії, як вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, порушення екологічних зв'язків у екосистемах починають призводити до екологічної кризи та інших катастрофічних явищ. Одним із прикладів таких явищ можна назвати Чорнобильську катастрофу, внаслідок якої проживання людей на великих територіях не тільки України, а й інших країн, зокрема Білорусі, Російської Федерації, стало неможливим або й небезпечним.

Поряд з економічними, біологічними, технічними та іншими напрямами розвитку екології виникають і розвиваються правові питання в екологічній сфері, тобто в галузі екології. На державному рівні приймаються нормативно-правові акти, які регулюють раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища від забруднення і спрямовані на захист життя та здоров'я населення від небезпечних природних явищ, тобто на забезпечення екологічної безпеки для людини і середовища, що її оточує. Так поступово складається система однорідних правових норм і правових інститутів, яка дістала назву екологічного права.

Схема. Система екологічного права


Екологічне право являє собою сукупність правових принципів і норм, що регулюють суспільні відносини:

o по охороні навколишнього середовища від шкідливих впливів у процесі господарської й іншої діяльності;

o по раціональному використанню природних ресурсів;

o по охороні екологічних прав і законних інтересів фізичних й юридичних осіб;

o по забезпеченню екологічної безпеки.

Схема. Предмет екологічного права.

 


При цьому під охороною навколишнього середовища прийнято розуміти діяльність органів державної влади України, органів державної влади суб'єктів (АРК), органів місцевого самоврядування, суспільних й інших некомерційних об'єднань, юридичних і фізичних осіб, спрямовану на збереження й відновлення природного середовища, раціональне використання й відтворення природних ресурсів, запобігання негативного впливу господарської й іншої діяльності на навколишнє середовище й ліквідацію її наслідків.

Раціональне використання природних ресурсів - це комплексне, економічно ефективне використання природних ресурсів у сполученні з вимогами охорони навколишнього природного середовища.

Під екологічною безпекою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави, а також навколишнього природного середовища від погроз, що виникають у результаті антропогенних і природних впливів на неї; положення, при якому відсутня погроза завдання збитків природному середовищу й здоров'ю населення.

Прийнято вважати, що юридично під навколишнім середовищем розуміється сукупність компонентів природного середовища, природних і природно-антропогенних об'єктів, а також антропогенних об'єктів.

· природний об'єкт - це природна екологічна система, природний ландшафт і складові їхні елементи, що зберегли свої природні властивості;

· природно-антропогенний об'єкт - це природний об'єкт, змінений у результаті господарської й іншої діяльності, і (або) об'єкт, створений людиною, що володіє властивостями природного об'єкта й має рекреаційне й захисне значення;

· антропогенний об'єкт - об'єкт, створений людиною для забезпечення його соціальних потреб і не володіє властивостей природних об'єктів.


Схема. Ознаки і функції природного об’єкта, використання і охорона якого регулюється екологічним правом


Останні роки все більше поширення й обґрунтування одержує точка зору, відповідно до якої екологічне право охоплює своїм регулюванням всі аспекти людської взаємодії з матеріальним світом природи, оточуючих людей, тобто екологічні відносини. У їхній зміст включаються природокористування, охорона навколишнього середовища, збереження унікальних здобутків природи, культури, охорони здоров'я, всі види впливів на природу, штучне відновлення сприятливого стану природного середовища, захист від несприятливих впливів стихії й т.д.

У такому розумінні екологічне право включає правові норми про використання й охорону земель, їхніх надр, вод (включаючи океани, моря, підземні води, льодовики), лісів й інших складових рослинного царства, диких тварин, що живуть у стані природної волі в сухопутному й водному середовищі, атмосфери Землі й космічного простору з усіма її природними компонентами.

Сьогодні в багатьох державах світу все більше визнання одержує підхід, відповідно до якого забезпечення екологічної безпеки є відносно самостійним предметом регулювання, поряд (хоча й у зв'язку) із природокористуванням й охороною навколишнього середовища.

 

2. Первинним елементом, екологічного права як галузі права й підставою для виникнення екологічно-правових відносин безумовно є екологічно-правові норми.


За юридичними ознаками екологічні норми поділяються на три великі групи:

· природоохоронні;

· екологобезпечного значення;

· пов'язані з раціональним використанням природних ресурсів.

За юридичною силою екологічні норми поділяються на законодавчі та підзаконні; за обсягом правового регулювання — комплексні та галузеві; за змістом юридичних приписів — заборонні, попереджувальні, відновлювані, заохочувальні та каральні. Крім норм матеріального права в екологічній сфері застосовуються також норми процесуального характеру.

Правові акти про охорону природи та навколишнє середовище, які мають спільні предмет, об'єкт, принципи, цілі та інші ознаки утворюють природоохоронне законодавство і право.

Правові акти й норми, пов'язані з раціональним використанням і відтворенням окремих природних ресурсів об'єднуються в систему, яка утворює природоресурсове законодавство й право.

У свою чергу ці групи нормативно-правових актів і еколого-правових норм поділяються на галузі (підгалузі) та еколого-правові інститути. Природоресурсове законодавство і право як систему поділяють на такі галузі (підгалузі), як земельне, надрове (гірниче), лісове, водне, атмосферне законодавство і право. До системи природоохоронного законодавства і права включають такі еколого-правові інститути (галузі, підгалузі), як правова охорона навколишнього та виробничого середовища, правова охорона природних ресурсів, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, природно-заповідних територій, рекреаційних, курортних та інших територій, ландшафтів, радіаційне забруднених зон і зон надзвичайних екологічних ситуацій, а також правове забезпечення екологічної безпеки людини.

Екологічні норми права регулюють суспільні відносини, які мають характер екологічних правовідносин. Ці правовідносини мають відповідні суб'єкти і об'єкти. Підставою виникнення екологічних правовідносин є юридичні факти.

3. Об'єктами екологічного права є навколишнє середовище та його елементи: земля, надра, води, ліси, атмосферне повітря, тваринний світ, природно-територіальні комплекси та ін.

Природа розглядається як інтегрований і диференційований об'єкт правової охорони.

Інтегрованим об'єктом є природа як комплекс, що містить усі природні елементи матеріального світу.

Як диференційований об'єкт охорони природа поділяється на природні об'єкти та природні ресурси (природні багатства).

Схема. Класифікація природних об’єктів

 


Юридичною основою (базою) для екологічного права як самостійної галузі права є екологічне законодавство, що постійно розвивається і вдосконалюється. Екологічне законодавство також складається з окремих галузей та правових актів, що регулюють споріднені суспільні відносини в екологічній сфері: земельне, про надра (надрове), водне, лісове, атмосферне, про тваринний світ, природно-заповідний фонд, екологічну експертизу, охорону навколишнього середовища та ін. Проте не всі наведені складові екологічного законодавства сформувалися як відповідні галузі чи інститути екологічного права.

Екологічне право має чітко визначений предмет правового регулювання, який відрізняє його від інших галузей права.

Предмет екологічного права це врегульовані нормами права суспільні відносини щодо охорони навколишнього середовища, збереження, відтворення та раціонального використання природних ресурсів (екосистем) і забезпечення екологічної безпеки населення. Предмет екологічного права характеризується ширшим колом суспільних відносин (природоресурсове, земельне право), наявністю природних та інших об'єктів і екологічних зв'язків між ними, які входять до середовища, що оточує людину.

Екологічне право як галузь права базується на принципах, що поділяються на загальноправові та спеціальні (особливі).

Серед загальноправових розрізняють принципи народовладдя, гуманізму, соціальної справедливості, законності в екологічній сфері та ін.

До спеціальних (особливих) принципів, що передбачаються екологічним законодавством України, належать такі:

• пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

• гарантування екологічно безпечного середовища для життя й здоров'я людей;

• запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього середовища;

• екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

• збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об'єктів і комплексів;

• науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього середовища;

• обов'язковість екологічної експертизи;

• гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду;

• науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище;

• безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

• стягнення плати за забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища;

• вирішення питань охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічний стан;

• поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього середовища;

• розв'язання проблем охорони навколишнього середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

4. Роль і значення екологічного права в правовій системі України визначається його місцем і зв'язками з іншими галузями права. Основними підставами для визначення екологічного права як самостійної комплексної галузі українського права вважаються:

• самостійний предмет правового регулювання, яким є охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

• особлива суспільна значущість екологічних правовідносин;

• специфіка об'єктів екологічних відносин, якими є такі найважливіші об'єкти, як земля, надра тощо;

• наявність великої кількості спеціальних законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Цих підстав достатньо, щоб віднести екологічне право до найважливіших галузей українського права — конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, кримінального та ін.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 1441; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.