Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише на загальних або спеціальних підставах. До загальних підстав відносять випадки: змін в організації виробництва і праці виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недос­татньої кваліфікації або стану здоров'я систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків прогулу, нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової не­працездатності поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; появи на роботі в нетверезому стані, у стані нар­котичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання Спеціальними підставами розірвання трудового договору вважаються: одноразове грубе порушення трудових обов'яз­ків керівником підприємства, скоєння винних дій працівника, який безпосе­редньо обслуговує грошові або товарні цінності, вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням роботи; якщо працівника визнано таким, що не витри­мав випробування. Окрім указаних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, правовідносини деяких катего­рій працівників можуть припинятися з інших під­став. Зокрема, Законом України "Про державну службу" (ст. 30) визначено, що державна служба припиняється в разі: порушення умов реалізації права на державну службу, недотримання пов'язаних із проходженням дер­жавної служби вимог, досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (60 років для чоловіків і 55 — для жінок); виявлення чи виникнення обставин, які пере­шкоджають перебуванню державного службов­ця на державній службі (визнання в установленому порядку службовця недієздатним; наяв­ність судимості, відмови державного службовця від прийняття присяги або її порушення; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів. Особливе значення в разі звільнення працівника за ініціативою власника чи уповноваженого ним ор­гану має процедура припинення трудових відносин. Порушення цієї процедури у більшості випадків є підставою для поновлення звільнених працівників на роботі.

65) Трудова дисципліна

Трудова дисципліна - це процес (режим) точного ви­конання трудових прав і обов'язків працівниками і влас­никами або уповноваженими ними органами в процесі виробничої і трудової діяльності на підставі трудового законодавства, колективного і трудового договору, в ре­зультаті чого складається трудовий порядок і забезпе­чується виконання трудових зобов'язань в системі су­спільного виробництва по задоволенню матеріальних і духовних потреб людей, організацій, держави і суспіль­ства.

Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудо­вої і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власни­ка, з яким укладено трудовий договір.

Власник або уповноважений ним орган повинен пра­вильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати тру­дову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уваж­но ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшува­ти умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

Трудова дисципліна забезпечується створенням необ­хідних організаційних та економічних умов для нор­мальної високопродуктивної роботи, свідомим ставлен­ням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетер­пимості до порушень трудової дисципліни, суворої това­риської вимогливості до працівників, які несумлінно ви­конують трудові обов'язки. В необхідних випадках щодо окремих несумлінних працівників застосовуються захо­ди дисциплінарного і громадського впливу (див. далі).

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього тру­дового розпорядку, які затверджуються трудовими колек­тивами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових пра­вил. У деяких галузях народного господарства для окре­мих категорій працівників діють статути і положенняпро дисципліну. Наприклад, Статут про дисципліну працівників зв'язку від 31.07.1996 р.; Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту від 26.01.1993 р.; «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікацій­ну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України» Закон України від 2.02.1994; Закон Ук­раїни «Про державну службу» від 16.12.1993 р.

Для зміцнення трудової дисципліни трудове законо­давство передбачає застосування будь-яких заохочень, які містяться в Правилах внутрішнього трудового розпо­рядку. Заохочення оголошуються наказом (розпоряд­женням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ве­дення.

Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, першочергово надаються переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побуто­вого обслуговування. Таким працівникам надається та­кож перевага при просуванні по роботі. За особливі трудові заслуги працівники представляються до нагоро­дження орденами, медалями, почесними грамотами, до присвоєння почесних звань тощо.

Дата добавления: 2015-05-26