Фінансово-правове регулювання в сфері туризму

Адміністративно-правове регулювання в сфері туризму

Конституційно-правові засади регулювання туризму в Україні

Конституційне право - це система норм, які закріплюють повновладдя народу, основу суспільного устрою, правового статусу громадян і організацій, діяльності державних органів. Предметом конституційного права є суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу; відносини, які розкривають побудову, устрій держави; відносини, які визначають основоположні засади функціонування держави; відносини, які визначають характер зв'язків між державою і конкретною особою. Під методом конституційного регулювання розуміється система прийомів і способів, за допомогою яких конституційні норми впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх стосовно цілей і завдань правового регулювання.

1.Конституція України,2 Міжнародні угоди, 3 Закони, 4 Підзаќонний ́акт

Адміністративні методи регулювання туристичної діяльності - це важелі управління ринковою моделлю з елементами державного регулювання розвитку та активізації господарських процесів у туристичній галузі на загальнодержавному та регіональному рівнях. Розрізняють адміністративні методи прямого та опосередкованого державного впливу. Прямі методи являють собою механізми державного управління і координації діяльності у туристичній галузі, і передбачають як державне регулювання, так і саморегулювання суб'єктів туристичної діяльності шляхом створення певних об'єднань та асоціацій.

Опосередковані методи державного впливу розглядають як ринкову модель саморегулювання через досягнення попиту і пропозиції на туристичний продукт. Потрібно у максимальному обсязі використовувати такі методи впливу, що призведе до зменшення втручання держави у підприємницьку діяльність, усунення економічних, адміністративних, правових та організаційних перешкод у розвитку підприємницьких структур.

· Стратегічне планування та прогнозування розвитку туризму

· Кадрове забезпечення

· Наукові дослідження

· Гарантії щодо захисту та безпеки.

· Контроль за якістю послуг),

· Охорона туристичних ресурсів

З метою забезпечення прав та законних інтересів громадян -

споживачів туристичних послуг туроператор та турагент зобов'язані

здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності

(гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.

Туроператор для покриття своєї відповідальності за збитки, що

можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин його

неплатоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання

його банкрутом, які пов'язані з необхідністю покриття витрат

туриста з його повернення в місце проживання (перебування),

відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором,

повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї

відповідальності (гарантію банку або іншої кредитної установи)

перед туристом, в установленому порядку. { Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 }

Турагент для покриття своєї відповідальності за збитки, що

можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин його

неплатоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання

його банкрутом, та які пов'язані з необхідністю відшкодування

вартості ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати

підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності

(гарантію банку або іншої кредитної установи) перед туристом, в

установленому порядку.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має

становити суму, еквівалентну не менше ніж 20000 євро. Розмір

фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно

з внутрішнього та в'їзного туризму, має становити суму,

еквівалентну не менше ніж 10000 євро. Мінімальний розмір

фінансового забезпечення турагента має становити суму,

еквівалентну не менше ніж 2000 євро.

Дата добавления: 2015-05-31