Договір про надання послуг за Цивільним кодексом України: загальна характеристика

Правові засади справляння туристичного збору за Податковим кодексом України

Стаття 268. Туристичний збір 268.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. 268.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. 268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які: постійно проживають,особи, які прибули у відрядження; Інваліди, ветерани війни; особи, які прибули за путівками на лікування, оздоровлення 268.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору 268.4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, 268.4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади,
268.6. Особливості справляння збору 268.6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. 268.7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів. 268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

Цивільний кодек. Стаття 901. Договір про надання послуг

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Стаття 902. Виконання договору про надання послуг 1. Виконавець повинен надати послугу особисто. 2. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Стаття 903. Плата за договором про надання послуг 1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 2. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 904. Відшкодування виконавцеві фактичних витрат за договором про безоплатне надання послуг 1. За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. 2. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили. Стаття 905. Строк договору про надання послуг 1. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Стаття 906. Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг.

Дата добавления: 2015-05-31