Житловий фонд України та його види. Право громадян на житло і форми його реалізації

Види житлових фондів за законодавством України.

Житловий фонд - складний інженерний комплекс, що криє в собі; а) жилі будинки і приміщення в інших будівлях; б) різноманітне теплоенергетичне обладнання; в) автоматичні засоби управління та експлуатації; г) розгалужену мережу комунікацій; д) протипожежне, ліфтове, сантехнічне та інше устаткування. Простіше: житловий фонд - сукупність усіх видів житла усіх форм власності.

Різновидами житлового фонду України є житловий фонд загального, соціального та спеціального призначення, за формою власності житловий фонд буває приватним та державним.

Житловий фонд загального призначення - сукупність житла усіх форм власності, який використовується громадянами на загальних підставах;

Житловий фонд соціального призначення - сукупність житла усіх форм власності, яке надається безоплатно або за доступну плату громадянам України, що потребують соціального захисту;

Житловий фонд спеціального призначення - сукупність житла усіх форм власності, яке надається працівникам підприємств, установ, організацій на підставі відповідного договору;

Житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян.

Розміщення в житлових будинках промислового виробництва, здійснення інших видів діяльності, що погіршують умови проживання мешканців та зберігання небезпечних для здоров`я людей речовин забороняється.

За формою власності житловий фонд поділяється на такі види:

1) приватний житловий фонд.

Суб'єктами права приватної власності на житло є особи, визначені абзацом 3 частини першої статті 6 цього Кодексу;

2) державний житловий фонд, який складається з об'єктів житлового фонду, що належать державним підприємствам, установам та організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління.

Суб'єктом права власності на державний житловий фонд є держава;

3) комунальний житловий фонд, який належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст.

Суб'єктами права власності на комунальний житловий фонд є зазначені територіальні громади;

4) житлові будинки, інші житлові приміщення, що перебувають у спільній власності різних суб'єктів приватної, державної, комунальної форми власності.

Державна реєстрація права власності на житло здійснюється відповідно до закону.

За функціональним призначенням житловий фонд поділяється на такі категорії:

· житловий фонд загального призначення;

· житловий фонд соціального призначення;

· житловий фонд спеціального призначення.

Житловий фонд соціального, загального і спеціального призначення формується шляхом:

1) будівництва нового житла;

2) реконструкції існуючих житлових будинків, а також переобладнання нежитлових будинків у житлові;

3) передачі у державну та комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень, добровільного дарування або визнаного в установленому законом порядку безгосподарним;

4) набуття права власності на житло на інших підставах, що не заборонені законом;

5) передачі забудовниками місцевим радам частки житлової площі у новозбудованих будинках.

Передача житла з фонду соціального призначення до фонду загального призначення допускається лише за умови відсутності в державних адміністраціях міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетах міських, селищних і сільських рад на обліку громадян, які мають право на одержання соціального житла.

Громадяни України забезпечуються житлом шляхом: створення умов для одержання кредитів на будівництво чи придбання житла громадянами, які перебувають на обліку для поліпшення житлових умов, або для надання цільових житлових позик; надання державою та органами місцевого самоврядування (у межах встановленої норми) соціального житла громадянам на основі договору найму на певний строк; надання житла громадянам, які перебувають на обліку для поліпшення житлових умов у випадках, визначених законом, на основі договору найму.

Фізичні особи, що перебувають у трудових та інших стосунках з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності можуть забезпечуватись житлом за рахунок цих підприємств, установ та організацій.

Особи без громадянства, та іноземні громадяни, які перебувають на території України на законних підставах можуть придбавати житло за власний рахунок.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні сприяти громадянам у будівництві і придбанні житла.

Ніхто не може бути: обмежений у праві власності, а також у володінні та користуванні житловими приміщеннями інакше ніж на підставах і в порядку, визначених законом; виселений із житлового приміщення, яке він займає на законних підставах, або обмежений у праві користування житловими приміщеннями інакше ніж за рішенням суду на підставах і в порядку, визначених законом.

Житло - одна з основних матеріальних умов життя людини. Потреба людини в житлі виникає з моменту її народження, зберігається протягом усього життя і припиняється після смерті. Отож, задоволення потреби людини в житлі - дуже важливе соціальне завдання.

Забезпеченість громадян певної країни житлом є одним із найконкретніших показників добробуту всього народу. Суб'єктивне право на житло - це можливість людини і громадянина мати житло у власності чи одержати його за договором найму з державного чи громадського фонду, користуватися житлом та вимагати від зобов'язаних суб'єктів забезпечення реалізації цього права у повному обсязі. Право на житло тісно пов'язане з обов'язками інших фізичних та юридичних осіб і державних органів щодо створення відповідних умов, охорони, захисту й відтворення житлових прав людини і громадянина. Конституція України покладає на державу обов'язок створювати умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі чинного закону і за рішенням компетентного суду.

Реалізація людиною і громадянином права на житло здійснюється в таких формах:

1) активна діяльність суб'єкта, що потребує покращення житлових умов у процесі; а) надання жилих приміщень; б) користування жилим приміщенням; в) участі в управлінні житловим фондом; г) здійснення експлуатації та охорони різних видів житлового фонду;

2) утримання від дій, що порушують житлові права інших суб'єктів;

3) володіння, користування і розпорядження житлом відповідно до чинних нормативно-правових актів;

4) вимоги від компетентних державних органів, громадських організацій та посадових осіб застосовувати відповідні норми житлового права і виносити справедливі індивідуально-правові рішення та домагатися їх виконання.

Громадяни мають право відповідно до своїх потреб і можливостей побудувати, набути права власності на житло на підставах, що не заборонені законом або наймати житло у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Право на безоплатне одержання житла за рахунок державного або комунального житлового фонду та на одержання пільгових кредитів на будівництво та придбання житла, або цільових житлових позик надається громадянам України один раз.

Дата добавления: 2015-05-26