Структура, види і норми юридичної етики

Етичні принципи діяльності суддів, слідчих і адвокатів мають істотні особливості, які слід брати до уваги при побудові навчальної дисципліни. Отже, виникає необхідність систематизації юридичної стики за спеціалізацією, за рівнем регулювання і формальними ознаками.

За ознаками спеціалізації стику юридичної професії слід поділити на:

• Етику судочинства, що досліджує і унормовує спектр морально-стичного регулювання офіційних стосунків судді з учасниками судового процесу, з колегами по роботі і професії, з клієнтами суду, а також поза службою;

• Етику слідчої діяльності, яка досліджує у унормовує спектр морально-етичного реіулювання поведінки слідчого щодо учасників слідчо-опсративного процесу, з колегами, а також поза межами служби;

• Етику оперативної діяльності, що досліджує величезний масив роботи юридичних кадрів. Задіяних у напруженій і негласній роботі з розкриття злочинів і розшуку та затримання злочинців;

етику адвокатської діяльності, яка досліджує і розвиває спектр морально- етичного регулювання поведінки адвоката з колегами, суддями, слідчими у слідчо-судовому процесі, підпоєним з клієнтами;

• етику нотаріальної діяльності, присвячену досить делікатній і прискіпливій роботі спеціалістів иісї салузі

• етику юрисконсульта, який виконує специфічні і дещо схожі функції, мас ознаки, притаманні лише цій професії.

Статус і функції судді та слідчого визначаються Законами «Про судочинство». «Про статус суддів». ІДПК та КПК. іцо детально регламентують кожен крок у процесі виконання ними службових обов»язків.

Офіційна етика — цс стичні положення та вимоги, іцо містяться у правових нормах, невиконання яких може мати юридичні наслідки (звільнення з посади, відсторонення від справи).

Поряд з етичними вимогами, адресованими офіційною етикою юристові будь-якої спеціалізації, існують правила, що регулюють взаємини всередині груп юристів кожної професії — корпоративна етика (суддівська, адвокатська, слідча).

Корпоративна етика — цс сукупність стичних правил, що містяться в документах, добровільно прийнятих представниками будь-якої професії, галузі, громадського об»сднання й обов»язкові для виконання особами, що с членами професійного, галузевого чи іншого локального об»сднання. де прийнято цей документ.

Крім офіційної і корпоративної етики існують взаємини, не врегульовані будь-якими правилами, крім вимог загальної вихованості і внутрішньої інтелігентності юристів. Це вимоги традиційної стики.

За рівнем нормативних вимог юридична етика може бути представлена такими видами документів:

Міжнародний — вимоги якого сформульовані в актах, прийнятих на міжнародних форумах громадськості (Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, прийнятий на 34 сесії ГА ООН 1979р.

Вітчизняний — вимоги якою сформульовані та викладені в актах республіканського значення: «Правила алвокатської етики». «Кодекс державного службовця» та ін..

Регіональний — вимоги якого сформульовані та викладені у відповідних актах, прийнятих на колегіальних зборах представників юридичної професії конкретного регіону, які носять рекомендаційний характер лише для представників цісї професії конкретного регіону (колегії адвокатів)

Корпоратинннй — вимоги якого сформульовані групою осіб чи організацій, що домовляються про дотримання певних правил у процесі співпраці (група юридичних фірм).

Етична норма, на відміну від норми правової, не передбачає санкцій, визначених законом, якщо порушення етичних вимог не переростас у правопорушення. Етичні норми містять переважно рекомендаційний характер. Однак за деякі етичні порушення передбачені та можуть застосовуватися санкції корпоративного впливу, що можуть мати правові наслідки. Так, Вища кваліфікаційна комісія анулювала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, мотивуючи несумлінним ставленням адвоката до виконання своїх обов»язків. Тут несумлінність як моральна категорія мас правові наслідки — анулювання права на адвокатську діяльність.

Побудова етичної норми за класичної тріадою не е суцільною. Безліч стичних норм не містять усіх трьох елементів, приміром, санкції.

Основна відмінність між правовою та стичною нормою полягас в тому, що перша забезпечується державним примусом, а інша — громадським, корпоративним впливом, і мас на меті — підтримку високоморального клімату в середовищі професіоналів, причетних до судочинства.

3. Особливе місце етики я професії шристи

При підготовці професіоналів для важливих галузей людської діяльності на першому місці, як правило, стоять міцні знання, здатність до їх реалізації, працездатність, і не часто беругься до уваі~и такі властивості, як д об рога, делікатність, людяність і т. п.

При доборі співробітників до судової та правоохоронної систем повинні превалювати моральні критерії. Основні юридичні посади: суддя, слідчий, прокурор» нотаріус, юрист державного підприємства -завжди передбачають наяііність певної влади над іншими людьми і вирішення їхніх доль.

Гін кори сто ву вати судову владу слід так. щоб кожному віддати ншіежнс. а цс ошачас діяти справедливо, тобто за іакомом. Відомий римський юрист Ульпіан визначив нраію як "... мистсіггію доброго і справедливого". Відповідно до конституційною принципу поділу державної влади в У країні ісмус три її галу-»і: іаконо;иіпча, ииконшічп і судова. Фуіікціоііуиаіііія треті юї галузі державної влади - судової - іабс-ігісчуіоп. юристи. Добро і справедливість с етичними катстрімми. Сташісннм саме до них визпачас сутність майбутніюго юриста- посадовця.

Основними носіями шіа/щих функцій судоіюї системи і суміжних служб с суддя, прокурор. слідчий. ІДе державні службоиці, що маюті. особлипий статус: їхнє при-іначенни і і віл ьнення рсі-улкмться бсиюссрсдньо Конституцією України (суддя. генеральний прокурор) і конституційними законами (прокурор. слідчий).

Найважливішим к^нституиі Й ни^і принципом українського судочинства с положення про нез алежн ість суд дів, елі дно-прокурорських працівників і підпорядкування їх тільки іакону. Принцип незалежності має і глибокий моральний зміст.

Закон позбавляє су;ідю права на винесення ненра восудноі-о рішеним під впливом будь-яких сторонніх сил - цс правовий аспект принципу незалежності. Суддя при винесенні рішення позбавлений права поступитися совістю, посилаючись на стороннє* втручання - цс моральний критерій того самого принципу.

Конституційний иорялок призначення та звільнення суддів і прокурорів від обійманої посади, а також заборона будь-якого тиску на них мають надійно захищати їх від стороннього втручання в їхню роботу.

Високий рівень захисту незалежності зазначених посадових осіб підвищує їхню особисту відповідальність за правильність прийнятого ними рішення. Сьогодні суддя - це формально найбільш захищена юридична професія і, відповідно, саме до нього зростають вимоги з дотримання етичних принципів, притаманних цій професії - цс непідкупність, неупередженість і справедливість за умови дотримання закону.

На жаль, події 2004-2012 років продемонстрували недосконалість конституційного законодавства щодо гарантій незалежності судової влади від втручання з боку представників інших гілок влади і гаранта Конституції, зокрема. Тс, іцо відбувалося на державній арені України на протязі років незалежності, через якийсь час обов'язково відійде в історію, хоча і не прикрасить її. Історики і нащадки належно оцінять дії політичних сил і окремих фігурантів, професійна етика лише збаї-атиться негативним досвідом, якого не слід копіювати і повторювати політичній еліті взагалі, а юридичній зокрема.Важливою особливістю діяльності юристів - державних службовців с ретельна й чітка її регламентація конституційним та процесуальним законодавством, а процесуальні норми законів, що регулюють поведінку судді, слідчого, прокурора пронизані моральними вимогами до посадових осіб.

Конституційні вказівки про забезпечення підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного правовою допомогою за участю адвоката, заборона застосування фізичних та інших катувань, обмеження терміну утримання під вартою у разі затримання і багато інших застережень - це не що інше, як етичні складові презумпції невинуватості, втілені у правову форму. Справа честі юридичних посадових осіб не відступати від цих конституційних вимог.

Слід наголосити на тому, що ігнорування етичних вимог може бути наслідком неналежного виховання, нестриманості, відсутності елементарної культури, але не мати навмисного цілеспрямованого характеру. Так, грубе поводження, схильність до невиправданої жорсткості слідчого до обвинуваченого можуть не виключати загального його прагнення об'єктивно і неупередженно розібратися в обставинах справи.

Інша річ, коли названі негативні прояви щодо обвинуваченого є ознакою упередженості, спланованого досягнення цілей надуманої версії. Тут порушення етичних основ е лише проявом протиправних задумів і підкреслюють беззаконність дій.

Слід зазначити, що рішення, винесені названими посадовими особами (вирок, рішення суду, постанова прокурора, слідчого) проголошуються іменем України і від імені держави та є обов'язковими для виконання на всій території України.

Робота судді, слідчого, прокурора, допоміжних служб - це постійний розгляд міжособистісних конфліктних ситуацій, де зіштовхуються діаметрально протилежні інтереси, а їхні рішення мають бути справедливими. Незаконне, несправедливе розв'язання конфлікту -це завжди привід для нового. Елемент справедливості досягається гармонією права і моральності. Моральне кредо посадової особи, яка розглядає конкретний конфлікт від імені держави, має грунтуватися на чільних конституційних принципах правової держави - законності і рівності всіх перед законом.

Така вимога визначається конституційними положеннями шодо побудови правової держави. Чи можлива побудова правової держави в Україні? Це питання не є суто риторичним.

Прикладом неухильної реалізації принципів законності та рівності перед законом можна вважати США. Саме ця країна найближче підійшла до ідеалу правової держави.

Розбудова в Україні правової держави наштовхується на відверте небажання парламентаріїв дотримуватися принципу верховенства закону. Депутатська недоторканність і процедура відкликання депутата сформульовані так, що практично будь-який злочин, вчинений парламентарієм, залишиться непокараним.

Референдум, що відбувся 16 квітня 2000 р., показав, що населення України налаштоване досить рішуче проти депутатської недоторканності в нинішньому її вигляді, яка демонструє нерівність громадян перед законом.

Рівність перед законом - це найбільш прийнятна конституційна база формування морально-етичних принципів поведінки працівників правоохоронної сфери. Саме ця ідея закладена в усіх міжнародних актах, що формулюють деонтологічні принципи роботи юристів.

Юридична етика покликана виховувати у державних юристів відданість конституційним ідеалам, чесність і непідкупність, почуття обов'язку і справедливості, забезпечуючи практичну реалізацію в Україні принципів правової держави.

Втілення и життя ідей і принципів правової лержави можливе лише при постійному дотриманні морально-стичних вимог кожною посадовою особою правової сфери. Робота слідчого, судді, прокурора охоплює величезне коло питань, що торкаються усіх аспектів людських відносин.

Розслідування кримінального злочину, розгляд справи в суді - цс постійне спілкування з багатьма співпричетними і вкрай зацікавленими в результатах справи людьми. Цс спілкування, найчастіше, відбувається в режимі підвищеної психологічної напруженності й постійно випробовує професійні та моральні настанови суддів і працівників правоохоронних органів, що приховує у собі можливість нервового зриву, призволить ДО СЛІДЧОЇ чи судової помилки. Тільки тверді внутрішні моральні настанови, тренована воля і глибоке усвідомлення своєї професійної місії допомагає юристові уникнути названих небажаних наслідків.

Специфіка роботи судді, прокурора, слідчого з людьми полягас в обов'язковій і точній фіксації процесу спілкування (допиту, очної ставки й ін.) технічними засобами. Це вимагає ретельного планування роботи, продумання запитань і можливих відповідей на них.

Важливою особливістю професії юриста є гласність. Гласність припускає "прозорість" процесу, можливість об'єктивної оцінки діяльності посадової особи. Це зобов'язує юриста контролювати емоції і бути вкрай стриманим у їхньому прояві. Дуже важливо стежити за власною мовою, тому що кожне слово, промовлене юристом при виконанні своїх обов'язків, має цілком визначені наслідки. Йдеться не тільки про зміст, а й про манеру висловлюва­тися, тобто слідкувати не лише за виголошеним, але і за тим, як це промовлялося.

Утвердження правової держави, реалізація її ідей і принципів можливі лише за наявності в країні плеяди грамотних та ідейностій-ких, відданих своїй справі фахівців-правознавців.

Дата добавления: 2015-05-26