Понятие и виды МО

І

Відповідальність за порушення земельного законодавства

Угоди, укладені з порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок визнаються недійсними за рішенням суду.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства такі порушення:

а) укладення угод із порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

д) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

е) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

є) знищення межових знаків;

ж) приховування від обліку і реєстрації та спотворення даних про стан земель, розміри й кількість земельних ділянок;

з) непроведення рекультивації порушених земель;

и) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

і) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

ї) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

й) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

к) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Право МО – это совокупность норм, определяющих правовой статус, регулирующих учреждение и деятельность международных органов и организаций, а также прекращение их существования. МО – это орган взаимодействия государств.

МО – это организация, учрежденная договором государств – членов, придавших ей статус организации. «Организация состоит из суверенных государств и обладает компетенцией в области ведения переговоров, заключения и применения международных соглашений» (ст. 18 Конвенции о физической защите ядерного материала 1980 г). Венская конвенция «О праве договоров между государствами и МО или между МО» 21.03.1986 г.

Наименования могут быть различные – фонд, банк, лига, организация, комитет, союз, центр, агентство, ассоциация и т.д.

Полномочия организации, ее цели и задачи закреплены ее уставом.

Классификация МО.

1. от круга членов

· всеобщие (универсальные) – это ООН и организации, входящие в ее состав: Международная организация труда, Международный банк реконструкции и развития, ИКАО – Международная организация гражданской авиации, Всемирный почтовый союз, ЮНЕСКО и тд.

· Региональные – Совет Европы, Лига арабских государств, Организация африканского единства, СНД и тд.

2. по порядку приема новых членов

· открытые

· закрытые

· такие, что новых членов принимают в соответствии с Уставом (организации ограниченного состава).

3. в зависимости от характера компетенции

· общей – не ограничена какой – либо сферой сотрудничества

· специальной – ЮНЕСКО, НАТО, МАГАТЭ и тд.

4. по предмету деятельности

· политические – Лига наций, ОБСЕ, ООН

· экономические – ЮНИДО (Организация ООН по промышленному развитию), СЭВ (Совет экономической взаимопомощи),

· финансово – кредитные - МВФ, МБРР,

· по вопросам торговли - ВТО (Всемирная торговая организация),

· социальные – МОТ (Международная организация труда) ВОЗ (Всемирная организация здравоохранения),

· по вопросам культуры – ЮНЕСКО (Организация ООН по вопросам образования, науки и культуры),

· военно – политические – НАТО, Варшавский договор.

Дата добавления: 2015-05-31