Правові та моральні відносини слідчого та потерпілого

Розслідуючи злочин, слідчий постійно спілкується з людьми, так чи інакше причетними до розслідування справи. Потерпілі, свідки, підозрювані, оперативні працівники, експерти і багато інших людей з різними інтересами, цілями, завданнями і про­цесуальним становищем - усі вони так чи інакше впливають на слідчого і на стан роботи з розслідування справи.

На особливу увагу заслуговують взаємини слідчого з потерпілими. Карно-процесуальним законом потерпілі, як зацікавлені в результаті розслідування особи, наділені певними процесуальними правами.

Потерпілою визнається особа, якій вчиненим злочином заподіяна моральна, фізична чи майнова шкода (ст. 49 КПК України). Потерпілий, відповідно до закону, має право давати по­казання, представляти докази, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства.

Спілкування слідчого з потерпілими - це особлива сфера процесуальних і етичних відносин. Стан потерпілого в період розслідування злочину в основному визначається його ступенем і характером реагування на заподіяну йому шкоду.

Якщо процесуальні відносини з потерпілими відрегульовані законом, то мистецтво морально-ділового спілкування залежить від багатьох обставин: особистості, характеру, рівня культури і морального виховання обох сторін. Потерпілому можна вибачи­ти не завжди адекватне сприйняття і реагування на навколишні події, оскільки він вражений горем. Слідчий - професіонал, він на службі, при виконанні обов'язку і не має права піддаватися емоціям і керуватися особистими почуттями.

Особливість етики взаємин слідчого з потерпілими полягає в тому, що суворо дотримуючись формальних вимог закону сто­совно них, слідчий має бути максимально коректним у вчинках і заявах, утримуватися від дій і висловлювань, здатних образити почуття потерпілих.

Допит у всіх випадках повинен здійснюватися з дотриман­ням загальних вимог до культури поведінки посадової особи. Офіційність, коректність, увічливість, увага до особи, що дає по­казання, повага до її особистості, у всіх випадках без спроб при­низити гідність - обов'язкові вимоги до слідчого.

При вирішенні питання про проведення очної ставки слідчий поряд з тактичними міркуваннями враховує й певні моральні нор­ми. Зокрема, у багатьох випадках морально неприпустима очна

ставка між дорослим і неповнолітнім (особливо з малолітнім), очна ставка між обвинувачуваним, підозрюваним і потерпілим, який тільки-но переніс важку емоційну травму. Очна ставка, проведена між тим, хто не може дати свідчень про факти, що цікавлять слідчого, і тим, хто про них докладно розповів (між підозрюваним, котрий заявив, що не пам'ятає про певні обста­вини, і потерпілою, наприклад), не має законних підстав. Але вона, крім того, містить елементи впливу на особистість одного з допитуваних, обмежуючи його свободу у визначенні лінії своєї поведінки й право не свідчити проти себе самого.

Огляд місця події, здавалося б, не може викликати яких-небудь моральних колізій або ускладнень, тому що тут обов 'язкові учасни­ки-тільки слідчий і поняті. Однак і ця слідча дія супроводжується спілкуванням з різними людьми й має моральні аспекти. До­сить хоча б розглянути моральну сторону огляду в житловому приміщенні, що означає проникнення в житло й певне втручання в особисте життя. Слідчий зобов'язаний обмежитися обстежен­ням тільки тих об'єктів, які безпосередньо мають відношення до події. У процесі огляду місця події, місцевості й приміщень, що здійснюється за участю понятих, часто - фахівця, нерідко -представників міліції, важливо забезпечити коректні взаємини з усіма присутніми при огляді. Слідчий керує діями всіх учасників огляду, вживає заходів до видалення сторонніх з місця події. Виявлені при огляді факти, що стосуються інтимних сторін життя тих або інших осіб, не підлягають розголошенню.

Ніякі особисті припущення чи антипатії не виправдовують брутальність або нетактовність слідчого стосовно потерпілого. Потерпілі потребують особливо дбайливого ставлення до себе. З іншого боку, варто утримуватися від озвучування необережних прогнозів щодо завершення розслідування справи, передчасних висновків і необгрунтованих обіцянок. Одне лише непродумане слово слідчого може перетворитися на об'єкт скарг і серйозних обвинувачень із боку потерпілого.

Поведінка потерпілих далеко не завжди адекватна їхньому стану і фактичним обставинам справи. їхніми вчинками

найчастіше керують не тільки щирий біль чи втрата здорового глузду. Нерідко вони стають об'єктами залякувань, підкупу, чийо­гось злого наміру й інших невідомих слідчому обставин. Вчинки потерпілих іноді позбавлені будь-якої логіки і здатні дуже усклад­нити процес розслідування злочину. Іноді їхня поведінка продик­тована дуже утилітарними цілями.

Потерпший, з позиції юридичної етики, - найскладніша після обвинувачуваного фігура в карному судочинстві; його психологічний стан вимагає дуже вдумливого, обережного і зва­женого підходу до особистості останнього.

Дата добавления: 2015-05-26