Тема 7. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України

Тема 6. Конституційні засади організації і здійснення правосуддя в Україні

Таблиця 36. Місце органів судової влади в системі державних органів України.

Органи судової влади в Україні— система державних органів, які здійснюють правосуддя, тобто розв’язують суперечності, що виникають у процесі правовідносин
Система судових органів
Конституційний Суд України	Суди загальної юрисдикції
є єдиним органом конституційної юрисдикції	утворюють єдину систему судів
покликаний приймати рішення та робити висновки про відповідність правових актів та міжнародних договорів до Конституції, давати офіційне тлумачення Конституції та інших законів України, а також робити висновки з інших питань, передбачених Конституцією	здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення на судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ

Таблиця 37. Правоохоронні органи України: поняття, риси, система.

Правоохоронні органи України— державні органи, основною (спеціальною) функцією яких є забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охорона законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому
Система правоохоронних органів
№	Органи	Систему складають
	Органи прокуратури	Генеральна прокуратура України, прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжнародні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури (регіонів, ВМС, гарнізонів)
	Органи внутрішніх справ	МВС України; Головні управління МВС України в АРК та Києві й Київській області; управління й відділи МВС України в областях, районах і містах; міліція, внутрішні війська, органи слідства і дізнання, Державна автомобільна інспекція, спецпідрозділи, навчальні установи
	Органи служби безпеки	Центральне управління СБУ, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки АРК, органи військової контррозвідки, військові формування, навчальні, науково-дослідні, інші заклади СБУ
	Митні органи	Державна митна служба України; регіональні митниці; митниці; митні пости; спеціалізовані митні установи та організації, митні лабораторії, митна варта
	Органи держаної податкової служби	Державна податкова адміністрація України; державні податкові адміністрації АРК, областей, міст Києва і Севастополя; державні податкові інспекції в містах і районах; податкова міліція
	Органи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України	Головне управління; Центральне управління Служби правопорядку по місту Києву і Київській області та територіальні управління; зональні відділи (відділення); підрозділи Служби правопорядку: охорони військових об’єктів; патрульно-постової служби; безпеки дорожнього руху; дізнання; спеціального призначення.
	Органи державної прикордонної служби	Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону; його територіальні органи; морська охорона; прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
	Органи державної контрольно-ревізійної служби	Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.
9.	Органи державної лісової охорони	Державне агентство лісових ресурсів України; Республіканський комітет АРК по лісовому і мисливському господарству; обласні управління лісового та мисливського господарства; державні підприємства, які входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України
	Інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції
Характерні риси правоохоронних органів	· володіють державно-владними повноваженнями для виконання правоохоронних функцій; · наділені можливістю безпосередньо застосовувати різні заходи примусу (затримання особи, арешт тощо); · здійснюють правоохоронну діяльність лише на основі закону, у встановленому ним порядку, а також під особливим державним контролем і наглядом

Таблиця 38. Міліція в Україні: статус, основні завдання та підрозділи.

Міліція в Україні— державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань
Підрозділи	· кримінальна міліція; · кримінальна міліція у справах неповнолітніх; · міліція громадської безпеки; · місцева міліція; · транспортна міліція; · державна автомобільна інспекція; · міліція охорони; · судова міліція; · спеціальна міліція («Беркут», «Сокіл», «Титан»)
Основні завдання міліції	· забезпечення особистої безпеки громадян; захист їхніх прав, свобод і законних інтересів; · присікання правопорушень та запобігання їх скоєнню; · охорона і забезпечення громадського порядку; · виявлення і розкриття злочинів та розшук осіб, які їх скоїли; · забезпечення безпеки дорожнього руху; · захист власності від злочинних посягань; · виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень

Таблиця 39. Прокуратура в Україні та її місце в системі органів державної влади.

Прокуратура України— самостійний централізований орган, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний та державний лад, права і свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та методами, що передбачені законом
Правова основа організації і діяльності органів прокуратури	Конституція, Закон України «Про прокуратуру», кримінальне-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори та угоди
Місце прокуратури в системі органів державної влади	· Прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади. · Правоохоронна діяльність прокуратури є елементом втілення обов’язку держави з утвердження та забезпечення прав і свобод людини, відповідає вітчизняним традиціям здійснення нагляду за виконанням правових норм. · Дієвий механізм організм органів прокуратури — один з гарантій законності та правопорядку, він сприяє реалізації принципу верховенства права, що є основним у правовій державі
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження правопорядку і має своїм завданням:	захист від неправомірних посяганьзакріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень
захист від неправомірних посяганьгарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянства
захист від неправомірних посяганьоснов демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення

Таблиця 40. Функції прокуратури.

Функції прокуратури

Підтримання державою обвинувачень у суді

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням свободи громадян

Таблиця 41. Нотаріус. Права і обов’язки нотаріуса.

Н О Т А Р І У С	ним може бути: 1) громадянин України; 2) який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут); 3) пройшов стажування протягом 6 місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займався приватною нотаріальною практикою; 4) склав кваліфікаційний іспит; 5) одержав свідоцтво про право займатися нотаріальною практикою
має право	вимагати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій
складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру
зобов’язаний	здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до Закону «Про нотаріат» і професійної присяги
сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійснення їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана на їхню шкоду
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальний дій
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам
може	об’єднуватись у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації
мати стажиста; ним може бути особа, яка має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут)
не може	перебувати у штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена Законом «Про нотаріат», а також викладацької і наукової у вільній від роботи час

Таблиця 42. Організаційно-правові засади діяльності адвоката.

А Д В О К А Т	ним може бути: 1) громадянин України; 2) який має вищу юридичну освіту; 3) стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше 2-х років; 4) склав кваліфікаційні іспити; 5) одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; 6) прийняв Присягу адвоката України
не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управління
має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори
може мати помічника (помічників), який має вищу юридичну освіту, може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката
при здійсненні своїх професійних обов’язків, зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб
його професійні права, честь і гідність охороняються законом, а кримінальна справа проти нього може бути порушена лише Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором АРК, області, Києва і Севастополя
зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з яких громадянин або юридична особа звертались до нього, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних ним при здійсненні своїх професійних обов’язків
оплата його праці здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом
несе дисциплінарну відповідальність, тобто до нього можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: · попередження; · зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до 1 року; · анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

Матеріали до семінару №1: Права, свободи та обов’язки людини і громадянина ”

Таблиця 43. Міжнародні стандарти у сфері прав людини.

Міжнародний білль про права людини
Складові
Загальна декларація прав людини	· Прийнята ГА ООН резолюція 217 (ІІІ) у Парижі 10 грудня 1948 р. (Українська РСО утрималась при голосуванні за Декларацію); · складається з преамбули та 30 статей, що містять основні права і свободи; · проголосила всіх людей вільними та рівними у своїй гідності і правах; · є першим міжнародним документом, в якому найповніше викладено перелік прав людини; · не є юридично обов’язковим документом, проте відбиває загальну домовленість народів світу; · є моральним зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства; · стала складовою частиною так званої Хартії прав людини
Міжнародний пакт про громадські і політичні права	· Прийнята ГА ООН резолюція 2200А (ХХІ) 16 грудня 1966 р.; · складається з преамбули, 5 частин, 53 статей; · має обов’язкову силу для держав, які його ратифікували чи приєдналися до нього; · кожна держава зобов’язується поважати та забезпечувати права, що містяться у Пакті; · ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р., набув чинності для України — 23 березня 1976 р.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права	· Прийнятий ГА ООН резолюція 2200А (ХХІ) 16 грудня 1966 р.; · складається з преамбули, 5 частин, 31 статі; · має обов’язкову силу для держав, які його ратифікували чи приєдналися до нього; · кожна держава зобов’язується у межах наявних ресурсів вживати заходів для того, щоб поступово забезпечити визнані у Пакті права; · ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р., набув чинності для України — 3 січня 1976 р.

Таблиця 44. Права і свободи людини: поняття та загальна характеристика.

Права і свободи людини— її певні можливості, які: а) необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах; б) об’єктивно зумовлюються досягнутим рівнем розвитку суспільства; в) мають бути загальними та рівними для всіх людей
Загальна характеристика
	Вони визначають засади правового захисту особи; людина (як суб’єкт прав і свобод) у цьому розумінні виступає як фізична особа
	Вони належать людині від народження, а тому є природними і невідчужуваними, а отже, пов’язані з самою людиною, її існуванням і розвитком
	Вони є необхідним елементом громадянського суспільства та правової держави
	Вони мають домінантне значення, бо поширюються на всіх людей, які проживають у тій чи іншій державі
	Вони закріплені у національному законодавстві — конституціях країн
	Вони визнані міжнародним співтовариством, тобто знайшли відображення у численних міжнародних актах: Загальній декларації прав людини (1948 р.), Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини (1950 р.), Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (1966 р.); Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.)
	Вони засновані на принципах свободи, рівності та справедливості й мають універсальний характер
	Вони забезпечуються національними засобами правового захисту, а також за допомогою міжнародної процедури в рамках ООН та інших міжнародних організацій, міжнародних судових органів тощо
	Боротьба з порушенням цих прав є важливим напрямом міжнародного співробітництва й має два аспекти: а) виховання поваги до прав людини і сприяння їх здійсненню; б) усунення грубих порушень прав людини
До прав і свобод людини відносять:
Право на життя	Право на недоторканність приватного життя, особистої і сімейної таємниці, захист своєї честі і гідності, свободи совісті й віросповідання	Право на незастосування до особи тортур, насилля або іншого жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання	Право на судовий захист, правосуддя і пов’язані з ним інші процесуальні права тощо

Таблиця 45. Конституційні обов’язки громадян України.

№	Конституційні обов’язки громадян України	Стаття
	Неухильно додержуватися Конституції України та законів	ч. 1 ст. 68
	Не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей	ч. 1 ст. 68
	Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України	ч. 1 ст. 65
	Шанування державних символів України (прапор, гімн, герб)	ч. 1 ст. 65
	Не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані громадянином збитки	ст. 66
	Зобов’язання сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом	ч. 1 ст. 67
	Подавати усім громадянам щорічно до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом	ч. 2 ст. 67
	Зобов’язання батьків утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітніх дітей — піклуватися про своїх непрацездатних батьків	ч. 2 ст. 51
	Здобуття обов’язкової повної загальної середньої освіти	ч. 2 ст. 53
Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки (ч.1 ст. 57)	Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 57)	Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, не є чинними (ч. 3 ст. 57)
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. ч. 2 ст. 68 Конституції України

Таблиця 46. Міжнародні засоби захисту прав людини.

Органи ООН, які займаються питаннями прав людини
Генеральна Асамблея ООН	· Сприяє міжнародному співробітництву в галузі здійснення прав людини і основних свобод для всіх незалежно від раси, статі, мови і релігії; · проводить дослідження і надає рекомендації щодо здійснення і поваги прав людини, приймає відповідні резолюції з конкретних питань захисту прав людини; · приймає і відкриває для ратифікації міжнародні багатосторонні договори з прав людини, які переважно іменуються конвенціями
Комісія з прав людини ЕКОСОР ООН	· Функціональний орган Економічної і соціальної ради ООН, утворення (16.02.1946 р.) для надання допомоги Раді у здійсненні покладених на неї Статутом ООН завдань щодо захисту прав людини; · подає ЕКОСОР пропозиції, рекомендації та доповіді стосовно: Міжнародної хартії прав людини і громадянина; міжнародних декларацій або конвенцій про громадянські свободи, права жінок, свободу інформації та ін.; захисту національних меншин; · входять представники 53 держав-членів ООН, які обираються ЕКОСОР строком на 3 роки, а сесії Комісії проводяться раз на рік у Женеві (Швейцарія); · у її складі діє експертний орган — підкомісія для попередження дискримінації прав та захисту меншин (26 експертів)
Центр із прав людини	· Підрозділ Секретаріату ООН, який допомагає ГА ООН, ЕКОСОР ООН, Комісії з прав людини і решті органів ООН, які займаються проблемами захисту прав людини і основних свобод; · запроваджує дослідження в галузі прав людини, стежить за здійсненням прав людини, готує доповіді з цих питань; · керує програмою консультативного обслуговування політичної допомоги в галузі прав людини, координує зв’язки з неурядовими організаціями, збирає і розповсюджує інформацію, готує публікації; · знаходиться у відділенні ООН у Женеві, має відділення з прав людини в Нью-Йорку
Верховний комісар ООН із прав людини	· посадова особа ООН, яка безпосередньо відповідальна за діяльність цієї організації у галузі прав людини (посада засновника ГА ООН 20.12.1993 р.); · головне завдання — координація всіх програм ООН у галузі прав людини; · забезпечує ділове співробітництво між органами ООН у галузі прав людини
Міжнародний суд ООН	· функціонує на підставі статуту — складової частини Статуту ООН; · складається з 15 суддів, які обираються строком на 9 років (оновлення складу Суду відбувається на одну третину кожні три роки), місце розташування — Гаага (Нідерланди); · розглядає справи, сторонами яких є лише держави, забезпечує представництво найголовніших форм цивілізації та основних правових систем світу

Дата добавления: 2015-05-26