Поняття та особливості офшорних зон

Вступ.

Висновок.

Характеристика Острова Мен як вільно економічної зони.

Панама - один з найпривабливіших “офшоров” світу.

Особливості функціонування Британських Віргінських островів як офшорної зони.

Перелік офшорних зон згідно Кабінету Міністрів України.

Українське законодавство по відношенню до офшорних зон.

Поняття та особливості офшорних зон.

Вступ.

План

ПАСПОРТ

ЗАЛІКОВА РОБОТА

Дисципліна: СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

Тема: «Офшорні зони»

Виконали: студенти ІІ курсу

Групи МП – 21 Уліліна Джанета

Кравчук Христина

Перевірив: _________________

КИЇВ – 2011

1. Тип носія: флеш карта

2. Кількість файлів: 1

3. Перелік файлів: Офшорні зони.doc

Загальні відомства (общие):

4. Тип файлу: Документ Microsoft Word

5. Розмір файлу: 176 КБ (175 104 байт)

6. Дата створення: 22 мая 2011 г., 20:13

Підсумкові відомості (сводка) по файлу:

7.Атрибути файлу: Атрибуты индексирования и архивации; 1) Файл готов для архивации; 2) Индексировать содержимое для быстрого поиска.

8.Назва файлу: Офшорні зони

9.Тема файлу: Офшорні зони

10.Автор: Lion_GTR

11.Категорія: Залікова робота

12.Ключові слова: Офшорні зони, фінаси, політика, Українське законодавство, Українська економіка, Панама.

13.Коментарі: немає

14.Та інші: немає

Перевагами офшорних зон є й низька вартість та швидкість реєстрацiї пiдприємств. Термiн такої процедури не перевищує календарної декади. Крiм того, суб'єктам дiяльностi надається право вiдкривати необмежену кiлькiсть рахункiв у будь-яких країнах свiту. У низцi подiбних економiчних зон не вимагається жодної економiчної звiтностi, — її просто замiнено щомiсячним фiксованим збором. Така сплата в рiзних регiонах коливається в еквiвалентi вiд сотнi до тисячi американських доларiв.

Десь там, за морями, немов вулкан, вирує велика країна США, є Сполучене Королiвство, заможна Швейцарiя зi своїми бiржами, банками, промисловими корпорацiями та всюдисущою податковою службою, представники якої постiйно ставлять незручнi запитання. А тут, на островах — все тихо. В тому розумiннi, що небагато потрiбно заповзятливому громадянину України, щоб заснувати свiй бiзнес, вiдкрити рахунок у мiсцевому банку i створити хоч i маленьку, але власну фiнансову iмперiю, застраховану вiд кримiнальних зазiхань, тягаря податкiв та зухвалостi таких собi "наполеончикiв" вiд державної служби, якi докучають йому вдома. Головною особливiстю, що приваблює наших пiдприємцiв до офшорних зон, є законодавство вiдповiдних країн, яке частково або повнiстю звiльняє вiд оподаткування компанiї, що не ведуть свiй бiзнес у державах реєстрацiї.

На сьогоднi у свiтi iснує понад 60 країн, законодавство яких передбачає податковi пiльги для офшорних компанiй. До найбiльш вiдомих належать Панама, Гiбралтар, Кiпр, Багамськi острови, Ірландiя, Лiхтенштейн. Проте сховати "бруднi" грошi в так званих податкових гаванях "тiньовим" дiлкам стає дедалi складнiше. Нещодавно Органiзацiя економiчного спiвробiтництва та розвитку скоротила кiлькiсть держав у так званому "чорному списку" країн з пiльговим оподаткуванням i недостатньою прозорiстю фiнансових систем з 35 до 7. Це було зроблено пiсля того, як деякi країни зголосилася посилити нацiональне законодавство i подiлитися фiнансовою iнформацiєю з iншими державами. У перелiку тих, хто як зiницю ока береже фiнансову таємницю своїх резидентiв, залишилися тiльки Андорра, Лiхтенштейн, Лiберiя, Монако i такi екзотичнi територiї, як Маршалловi острови, Науру та Вануату.

Українська економiка надзвичайно потерпає вiд того, що кошти з держави вимивалися i продовжують вимиватися такими собi офшорними хвилями. Свого часу Інститут трансформацiї суспiльства пiд час круглого столу "Вивiз капiталу з України: свiтова тенденцiя чи кримiнальний злочин?" оприлюднив таку iнформацiю: за роки незалежностi з України вивезено вiд 20 до 40 млрд. доларiв. І це при тому, що прямi iноземнi iнвестицiї в нашу економiку ледь перевищують 4 млрд. доларiв.

Офшорнi зони доволi часто називають податковими гаванями. Зрозумiло, що це збiг обставин i гра слiв, однак бiльшiсть таких територiй або розташованi на теплих островах в районi екватора, або ж омиваються хвилями не менш лагiдних морiв субтропiкiв. Та й з англiйської офшор (offshore) перекладається як "поза берегом", "поза кордонами"

Протягом всiєї iсторiї пiдприємництва корпорацiї намагалися звести до мiнiмуму вiдповiдальнiсть своїх iнвесторiв у випадку краху вiдповiдного бiзнесу. В ХІХ столiттi уряди Британiї та ряду iнших держав запровадили положення про обмежену вiдповiдальнiсть, що дозволило створювати компанiї, в яких потенцiйнi збитки власникiв обмежувались розмiрами їхнього акцiонерного капiталу. Це стало дуже важливим кроком для активiзацiї дiлового iнвестування. Вiдповiдальнiсть вкладникiв капiталiв офiцiйно обмежувалася, оскiльки запроваджувався принцип розмежування поняття компанiї, як юридичної особи, з одного боку, та її власника, з другого боку.

Одним з прикладiв такої дiяльностi i стала практика вiдкриття офшорних компанiй за кордоном. Власник такої компанiї може мешкати в країнi з високим рiвнем оподаткування, тодi як його бiзнес зареєстрований в державi, де обов'язковi збори значно нижчi. Офшорнi зони з низькими податками, вiдповiдними пiльгами або й безподатковим статусом вiдiграють дедалi бiльшу роль у мiжнародному бiзнесi. На сьогоднi близько половини свiтових капiталiв бiльшою чи меншою мiрою проходить крiзь офшорнi компанiї.

Отже, — навіть якщо справжніми власниками офшорної компанії є резиденти України, інвестиції компанії в Україні розглядаються як іноземні. На практиці інвестування в Україну юридичними осо-бами-резидентами офшорних зон є широко поширеним. У самій Україні офшорні зони відсутні. Крім того, не всі існуючі у світі офшорні зони офіційно визнаються в Україні такими. Так, перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 р. № 77-р, включає лише невелику частину існуючих у світі офшорних зон http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-2003-%F0&test=4/UMfPEGznhh/2w.ZidzKFh.HI4x2s80msh8Ie6. У відповідності зі ст. 18.3 Закону від 28.12.1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” суб’єкти підприємництва, що оплачують товари і послуги суб’єктам офшорних зон, можуть зараховувати до валових витрат тільки 85 відсотків оплачених сум, що є економічно невигідним http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=334%2F94-%E2%F0.

Офшорна зона (від англ. off shore - «поза берегом») — один із видів вільних економічних зон. Їх відносять до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Синоніми офшорної зони — офшорний центр, безподаткова зона, податковий притулок, податкова гавань.

Термін «офшорна зона» загалом має на увазі будь-яку країну з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності, мінімальну або повну відсутність резервних вимог центрального банку або обмежень у конвертованій валюті.

Крім того, більшість офшорних зон має відносно прості вимоги з ліцензування і регулювання фінансових компаній і інших фірм.

Особливістю офшорної юрисдикції є поширення пільгового режиму виключно на нерезидентні компанії, які не здійснюють діяльність на території юрисдикції і, що найважливіше, забезпечення ефективного режиму фінансової секретності http://uk.wikipedia.org/wiki/Офшорна_зона.

Щодо особливостей офшорних зон то існують певні ознаки у визначенні, безпосередньо, офшорних зон, а саме:

1. Оподаткування. Багато офшорних юрисдикцій стягують податки, проте всі вони або не стягують податок на прибуток взагалі, або стягують його тільки з певних категорій доходу, або стягують податок нижчий, ніж у тій країні, де платники є податковими резидентами. Відсутність податку на прибуток, як правило, є частиною політики залучення іноземного капіталу. У ряді випадків податок на прибуток не вводиться внаслідок бідності значної частини населення. Багато податкових притулків у басейні Карибського моря є невеликими, малорозвиненими країнами з бідним населенням. В цих умовах країна може мати значно більший прибуток при низькому рівні податків і зборів. Важливою особливістю більшості офшорних територій є надання пільгового податкового режиму і виконання вимоги проведення ділових операцій за межами країни, де офіційно зареєстрована офшорна компанія.

2. Фінансова секретність. Певний рівень секретності також є характерним для офшорних юрисдикцій, як і для інших країн. Проте більшість країн не захищає цю інформацію від розслідування правоохоронними органами іноземної держави, особливо коли розслідування здійснюється відповідно до міжнародного договору. Особливістю офшорних юрисдикцій є наявність надмірно жорстких правил захисту банківської і комерційної таємниці. Вони відмовляють у порушенні своїх бар'єрів секретності навіть тоді, коли є серйозне порушення законів іншої країни. З цієї точки зору розрізняють дві категорії офшорних юрисдикцій: країни, які відмовляють у послабленні своєї секретності, не зважаючи на використовування режиму секретності в злочинних цілях; країни, які дозволяють законні розслідування в належних випадках.

3. Валютний контроль. Офшорні юрисдикції мають, як правило, систему подвійного валютного контролю. В її основу поставлена відмінність між резидентами і нерезидентами, а також між національною і іноземною валютами. Загальне правило: резиденти піддаються валютному контролю, а нерезиденти валютному контролю не піддаються. Проте нерезиденти піддаються звичайному контролю відносно місцевої валюти. З компанією, створеною в офшорній юрисдикції, що належить нерезидентам і здійснює свою діяльність зовні юрисдикції, поводяться як з нерезидентом з погляду валютного контролю. Відповідно іноземна особа може сформувати компанію в країні податкового притулку для здійснення бізнесу в інших юрисдикціях. В цьому випадку компанія не піддаватиметься валютному контролю в податковому притулку, оскільки вона не здійснює операції у валюті інших юрисдикцій і не займається бізнесом у даній офшорній юрисдикції.

4. Комунікації. Більшість офшорних юрисдикцій мають надійні засоби зв'язку — добрі телефонні, кабельні та телексні послуги зв'язку для з'єднання їх з іншими країнами. Багато хто має також регулярний повітряний зв'язок. Наприклад, є щоденні безпосадочні авіарейси між Каймановими Островами та Майамі та пряма лінія між Х'юстоном і Гранд Кайманом. Використовування англійської мови як основної в карибських юрисдикціях і їх близькість до території США також сприяє їх особливій привабливості для жителів США і Канади.

5. Легкість доступу до зарубіжної банківської системи. Використовування офшорних юридичних осіб дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті в надійних банках стабільної країни. Великі секретарські компанії з визнаною міжнародною репутацією мають усталені зв'язки і можливість відкривати для своїх клієнтів рахунки в першокласних зарубіжних банках. Офшорній фірмі може бути відкритий валютний банківський рахунок у зарубіжному банку. Такий рахунок може використовуватися для безготівкових розрахунків, здійснення інших операцій (перекази, акредитиви, банківські гарантії) або для акумуляції неформальних фундацій коштів як "скарбничка" грошей http://uk.wikipedia.org/wiki/Офшорна_зона - http:

Дата добавления: 2015-06-25