Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПЕРЕДМОВА. Світський дух закрадається нині всіми порами до серця сучасної людини, а навіть і до духовних та через монастирські мури




СЛОВО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА

Світський дух закрадається нині всіми порами до серця сучасної людини, а навіть і до духовних та через монастирські мури. Загальне нарікання на брак покликань до духовноного сану, погоня за дочасними добрами, за наживою, пустою славою і вигодою, відвертає і найбільше ревні душі від небесних благ і їх здобування впродовж нашого туземного життя. Для протидіяння цьому, ми уважали за вказане видати о. мітрата Василя Лаби – «Священичі духовні вправи», а тепер, для поглиблення духового життя серед нашого народу, духовні вправи о. Йосифа Схрейверса – «Божественний Приятель». Обидві книжки в багато чому себе доповнюють, і можна б сказати, що о. мітрат Лаба впроваджує і дає напрямок на перші основи духового життя, коли о. Схрейверс його поглиблює і доводить до містичних меж любови. Нехай ця книжка причиниться одночасно і до прославлення великого святця о. Йосифа, високо–заслуженого для нашої Української Католицької Церкви. Апостольський Престіл дав вже згоду на розпочаття його беатифікаційного процесу, щоб через його

заступництво, Пресвята Богородиця вимолила в Господа все-щедрих ласк для нашого духовенства і народу, в цих, так важких, часах.

Переклали з французької мови о. д-р Богдан Курилас, о. д-р Михайло Василик і о. Іван Яцків.

Успіння Пресвятої Богородиці,

28 серпня (15 серпня ст. ст) 1966 р.

кн ЙОСИФ Верх. Арх. Кард.

 

Отець Йосиф Схрейверс, ЧНІ, народився в Бельгії, у флямандській місцевості Зютендал, 19 грудня 1876 р. Вже в гімназії у Гасельт визначався полум'яною любов'ю до Небесної Цариці. На 18-му році життя пообіцяв їй виполоти зі свого серця всяке безладне прив'язання до сотворінь і у висліді того, шостого жовтня 1895 р. склав чернечу обітницю в чині оо. Редемптористів. П'ять років учився філософії та богословії в духовній семінарії ЧНІ в «Краснорівні» (Боплято) в Арденах і був рукоположений на священика 2. 10. 1900 року. Опісля через шість років був там же професором філософії й видрукував 1907 р. «Посібник політичної економії», зо схвальною передмовою відомого соціолога О. Рюттена, домініканця. Цього ж року став духовником богословів і практично зачав поглиблювати вчення про духове життя. В 1919 році надрукував свій видатний курс аскетичної богословії під назвою: «Засади духовного життя». Ця книжка, перекладена на багато мов, зразу здобула авторові першорядне місце серед учителів аскези. 1913-го року друкує перший твір популярної аскези: «Добра воля», найбільш відомий у світі та мабуть найкращий.

У тому самому році, цей праведник здобув новий, нев'янучий вінець слави й титул для нашої вдячности, бо завдяки Слузі Божому Митр. Кир Андреєві, настоятелі Чину найменували о. Схрейверса засновником східної вітки ЧНІ в Україні. Там пробув він усю першу всесвітню війну та повоєнні роки.

Всім серцем полюбив Український Народ і непохитно повірив у видатне призначення України. Пережив роки воєнної хуртовини, – часи української державности (1918-1920), і врешті всенародне лихоліття. Під його проводом східна вітка ЧНІ буйно розцвіла. Світлої пам'яті Папа Пій XI, високо оцінюючи того покірливого ченця, звелів йому впорядкувати й зредагувати черничі Устави сестер Служебниць і сестер Йосифіток, а 1932 р. найменував його Апостольським Візитатором усіх черниць східного обряду в Україні, в Канаді, в Сполучених Державах Америки, у Бразилії та Аргентині. Обидва чини черниць ще й досі вважають о. Й. Схрейверса за свого духовного отця.

«Український Народ подивляє та любить бл. н. о. Схрейверса». Так нераз говорили: сердечний його приятель, митрополит і Слуга Божий Андрей Шептицький та Преосв. Кир Миколай Чарнецький, Ісповідник ЧНІ.

В Україні о. Схрейверс наполегливо розбудовував східну галузку ЧНІ, а одночасно писав по-українському та по-французькому духовні твори. По-французькому написав: «Дар із себе» (1918); «Божественний Приятель» (1922 p., – тепер переложений); а по-українському: «Icyсе, люблю Тебе» (1923 р.), та «Моя Небесна Ненька» (1925 р.) – написані у Збоїськах. По другій всесвітній війні, твір цей виданий другим накладом у Альфонсіянській Бібліотеці, в Лювені 1947 року.

По-французькому написав ще: «Моя Мати» (1925); «Душі з довір'ям» (1930); «Послання Ісуса до свого священика» (1930). Перед другою всесвітньою війною переклав цей твір на українську мову о. проф. В. Маланчук ЧНІ (тепер єпископ у Франції), а Ректорат Укр. Духовної Академії у Львові, видрукував його у серії Аскетичної Бібліотеки. Українське Видавництво «Логос» у Йорктоні (Канада), перевидало згадану книжку другим накладом.

Дальші твори у французькій мові: «Ісус Христос серед нас» (1940); «Отче наш, іже ecu на небесіх» (1942-3); «Чудесне життя сестри Варвари» (життєпис головної зверхниці Чину сестер Йосифіток). Цей твір написав автор у Римі, послугуючись приватним щоденником матері Варвари Шапки, геройської виховниці юного Згромадження. Життєпис цей читаємо одним душком від початку до кінця. Такий він хвилюючий, інтересний і так чітко відзображує український характер видатної черниці. Книжку видала Альфонсіянська Бібліотека в Лювені 1947 p., вже по смерті автора. Перекладач «Божественного Приятеля» переклав теж «Чудесне життя сестри Варвари» і цей переклад видала «Добра Книжка» в Торонті, 1955р. Врешті: «Божественна Учта» – це посмертний твір і духовний заповіт автора. В ньому знаходимо глибокі та добірні розважання. Видрукувала Альфонсіянська Бібліотека.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 365; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.