Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Любов улегшує розуміння




ТРЕТІЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ І

«Таж Отець ваш небесний знає, що того всього треба вам».

1. Зайві думки – це кукіль, що ссе життєві соки з душі, це – паразит, що живе коштом нашого розуму. На жаль, в умі бувають ще інші захворіння. Наприклад – непотрібна заклопотаність, чудацтво видавати осуд про все, або й ще гірше – мішатися до чужих справ.

Не впадай у зневіру, як бачиш стільки тернів та будяків на полі твоєї душі, та що кукіль уперто відростає. Завзято викопуй їх корені і так виполеш бур'ян з душі.

2. Пуста заклопотаність розвивається на себелюбстві, її сплоджує пересадна погоня за успіхом, страх перед упокоренням, прив'язання до улюбленої праці, затривоження прийдешнім та минулим.

Не звемо заклопотаністю мудру турботу людини, щоб забезпечити собі земську будучину, але в ній не сміє бути хвилювання. На таку працю є відповідний час. Вона зветься передбачливістю, та є одним із станових обов'язків.

3. Якщо хвилюють тебе клопоти, то не годися на них. Поміркуй на хвилину: заклопотаність – це постійна образа сили, премудрости та доброти Ісуса Христа, що хоче в тобі жити й царствувати. Заклопотаність – це жалюгідне довір'я до твоєї власної передбачливости, твого власного сприту. Ти уявляєш, що все полагодиш краще від Бога. Наче б Господь Ісус, померлий за тебе та твій кормитель у св. Причасті, невистачально дбав за тебе та за щоденний твій хліб.

Як тільки що-небудь тривожить тебе, то вмить забуваєш минулі Божі щедроти для тебе. Ти поводишся гірше, ніж жиди в пустині, ремствуєш та жалієшся! Довірся опіці Ісуса Христа та люби Його. Так угодиш Йому і Він займеться тобою.

4. Коли ж поневолі обсядуть тебе клопоти, спокійно повторяй Господеві, що любиш Його та довіряєш Йому, цураєшся своїх думок та тривоги. Хоча б і ціле розважання кажи Йому водно: «Господи Ісусе, хочу бути спокійний, бо належу до Тебе!» Не зважаючи на цілі рої подібних уяв, твоє розважання буде повноцінне у Господа.

В пору таких важких хвилювань, пригадуй теж Господні слова: «Отож не турбуйтеся, кажучи: Що будемо їсти, або що будемо пити, або в що зодягнемося? Про те все побиваються погани.

Таж Отець ваш небесний знає, що це все вам потрібне. Шукайте перше Царства Божого та його справедливости – а все інше додасться вам. Тому не журіться завтрішнім днем, бо завтра саме за себе турбуватиметься».43

Ісус Христос не без особливого наміру сказав ці слова. Вони відносяться прямо до тебе, неправда? Прийми їх отже дослівно, облиши усяку турботу та спокійно виконуй належне. Як буде треба, Ісус Христос готовий чудами визволити тебе від клопотів.

Повторяй собі слова блаженного Йосифа-Венедикта Коттоленго, які він говорив кожного разу, як забракло хліба в його сирітськім захисті: «Побачимо, хто програє: Провидіння чи Коттоленго. Досі завжди перемагало Провидіння». Належно спочине душа та вільно дихне твій дух, коли проженеш всяку турботу та без вагань і без обчислень довіришся Богові!

Виконай свій обов'язок, а Господь Ісус сповнить те, що має сповнити.

5. Дальше, ще ті непотрібні судження на чиюсь некористь. Вони не тільки непотрібна витрата розумових сил, вони часто провина проти любови, а деколи й проти справедливости.

Нам невідомо, чому ближній внутрішньо так діє. Міркуємо за своїми враженнями, симпатіями, згідно з вузькими та нетерпимими нашими поняттями. Ми вишукуємо помилки у поведінці інших, зокрема немилих нам осіб, і підсуваємо їм сумнівні та приховані гадки. Скільки тут провин! Часто привичка осуджувати, та ще й неправильно осуджувати, вироджується в хворобу. Це дух протиставлення та осуду заставляє все бачити під кривим кутом та все засуджувати.

6. Не суди другого. Так приєднаєш собі Ісуса Чоловіколюбця, що любить покірливі і лагідні душі та й каже: «Не судіть, щоб вас не судили».

Навіть з'єднаєш собі людські серця, бо довідаються люди, що вмієш зберігати їх добре ім'я.

Ще й докажеш покору. Хто поблажливий для похибок ближнього, такий розуміє людську слабкість у себе та в других.

Хто ближче до Господа Бога, той більше терпимий для недостатків другого, бо Божий дух є широкий, терпимий та безмежно вищий за наші жалюгідні поняття.

7. Хто звик судити про других, скоро зачне мішатися до їхніх справ. А ніщо не є більш супротивне досконалому внутрішньому спокоєві, як божевільна охота мішатися до всього.

Раніш ніж станеш тягнути стеблину з ока ближнього, найперше витягни поліно з твого власного ока. Отак Ісус Христос висміює незручності мішатися до ближнього.

Хто не має відповідальности за другого, не має теж ласки виправляти чужі похибки. Навертати та виправляти, це діло надприродне і самий зверхник часто зазнає невдачі в цій праці. Молитва та беззамітне життя, спокійний та зрівноважений характер, багато більше тут помагають, ніж усякі догани. Часто не вміємо завести ладу і в своїх власних справах. В нас самих довелося б сотню літ викорінювати одну власну похибку. Без помочі Ісуса Христа не підемо вперед ні на крок... тож смішно є осуджувати похибки других.

8. Для духовного поступу треба міцно полюбити самоту серця, треба уникати непотрібного людського товариства, треба заплющити очі та заткати вуха, а ближнім цікавитися лише тільки, наскільки цього вимагає потреба, добре виховання або християнська ввічливість.

Моя душо, відважно віддаляй від твого життя всяку некорисну думку та всяке встрявання в справи інших людей.

Думай про Господа Бога та про твою повинність. До цього ти створений. Читай тільки потрібні й корисні книжки. Серед запасу добрих книг підбери собі найкращі, бо всі гадки здобуті читанням, добре або погано впливають на життя. Треба розумно плекати здоров'я. Тому віддихання по праці й дозвілля є по лінії досконалосте. Вони дають духові відпочинок та зміцнюють його, тому вони згідні з Божим пляном.

9. Свій ум маєш очищувати та упрощувати зовсім спокійно, однак витривало і завзято.

Хай твій ум знехтує та мимо пропустить кожну некорисну думку так, як на вулиці не приділяємо уваги пішоходам.

Таким чином воля швидко оволодіє розумом та досхочу зможе скеровувати його до Божих тем. Тоді й закипить корисна праця.

Чим більше душа погамує та унормує за правилами розумову снагу, тим краще потрапить уживати її до самовдосконалення та для користі ближнього. «Господи Ісусе, я хочу любити Тебе. Прагну зібрати в одну в'язку всі сили мого ума та взятись до моїх обов'язків і як слід полюбити Тебе. Хоч би я і полюбив був Тебе вже довгі сторіччя, то й це було б тільки слабкою іскрою супроти пожежі, яка мала б спалювати моє серце».

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 300; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.