Лекція № 26 : Різновид відпалу

План

1. Повне відпалювання

2. Неповне відпалювання

3. Дифузійне відпалювання

4. Нормалізація

Відпалювання - це операція, при якій сталь нагрівають вище критичних точок, витримують при цій температурі і потім повільно (звичайно разом з піччю) охолоджують. Розрізняють дифузійне, повне і неповне відпалювання.

Дифузійному відпалюванню піддають великі зливки і виливки з метою підвищення їх хімічної однорідності, або гсімогенності. Тому дифузійне відпалювання називають також гомогенізацією. Для цього сталь нагріва­ють до температури, значно вищої від критичної точки А_Сз (звичайно 1100... 1150 °С), витримують протягом 8... 15 год і потім повільно (разом з піччю) охолоджують.

Повне відпалювання відбувається при температурі, вищій від точки Ась лише на ЗО...50 °С. Оскільки нагрівання сталі вище від точки Ас₃ супрово­джується фазовою перекристалізацією, повне відпалювання дає змогу усунути спричинену перегрівом крупнозернистість сталі, дістати струк­туру з більш рівномірним розподілом фериту і перліту, зняти внутрішнє напруження. При повному відпалюванні зменшується твердість і підви­щується пластичність сталі. Повному відпалюванню піддають доевтек-тоїдні та евтектоїдні сталі.

При неповному відпалюванні сталь нагрівають до температур, вищих за точку Ас-і але нижчих від точок Ас₃ або Ас_т. При цих температурах пере-кристалізовується тільки перліт, а надлишкова фаза (ферит у доевтектоїд-них і цементит у заевтектоїдних сталях) залишається без змін. Неповному відпалюванню піддають поковки і штамповки, оброблені при температурах, що не спричинюють значного зростання зерен. Метою неповного відпалювання є зняття внутрішніх напружень у сталі.

Нагрівання заевтектоїдних сталей трохи вище від точки Ас-і (до 740... 750 °С), витримування при цій температурі й наступне дуже повільне охолоджування при переході через точку Аг-\ сприяє сфероїдизаи/і це­ментиту, тобто утворенню зернистого перліту, тому відпалювання на зернистий перліт інакше називається сфероїдизацією. Сталі із структурою зернистого перліту менш тверді, більш в'язкі і мають кращу оброблюваність, ніж сталі із структурою пластинчастого перліту.

Нормалізація полягає у нагріванні сталі на ЗО...50 °С вище від точок Ас₃ або Ас_т витримуванні при цій температурі й наступному охолодженні на спокійному повітрі, тобто відрізняється від відпалювання дещо більшою швидкістю охолодження. Нормалізація сприяє утворенню більш дрібнозернистої, ніж при відпалюванні, структури, тому в нормалізованому стані сталі мають ліпші механічні властивості, ніж у відпаленому. Для вуглецевих сталей нормалізація звичайно замінює триваліший за часом процес відпалювання.

Питання для самоконтролю

1. В чому охолоджують при відпалюванні?

1.1 вода

1.2 масло

1.3 повітря

1.4 разом з піччю

2. В чому охолоджують при нормалізації?

2.1 вода

2.2 масло

2.3 повітря

2.4 разом з піччю

3. До якої критичної точки треба нагріти сталь 10 для відпалу?

3.1 вище Ас1

3.2 вище Ас_т

3.3 вище Ас₃

3.4 вище Ас₂

4. Як змінюються властивості після відпалу?

4.1 підвищується твердість

4.2 підвищується пластичність

4.3 зменшується пластичність

4.4 підвищуються крихкість

5. До якої критичної точки треба нагріти сталь У10 для нормалізації?

5.1 вище Ас1

5.2 вище Ас_т

5.3 вище Ас₃

5.4 вище Ас2

6. Яка структура створюється після повного відпалу сталі 20?

6.1 ферит + перліт

6.2 перліт + цементит (II)

6.3 перліт

6.4 мартенсит

7. До якої температури треба нагріти сталь У12 для неповного
відпалу?

7.1 600°C

7.2 727°C

7.3 900°C

7.4 1147°C°

8. До якої температури треба нагріти сталь У60 для
нормалізації?

8.1 700°C

8.2 780°C

8.3 900°C

8.4 1147°C

Дата добавления: 2015-06-25