Оценивание эссе

Критерии оценки эссе могут трансформироваться в зависимости от их конкретной формы, при этом общие требования к качеству эссе могут оцениваться по следующим критериям:

Критерий	Требования к студенту	Максимальное количество баллов
Знание и понимание теоретического материала.	- определяет рассматриваемые понятия четко и полно, приводя соответствующие примеры; - используемые понятия строго соответствуют теме; - самостоятельность выполнения работы.	4 балла
Анализ и оценка информации	- грамотно применяет категории анализа; - умело использует приемы сравнения и обобщения для анализа взаимосвязи понятий и явлений; - способен объяснить альтернативные взгляды на рассматриваемую проблему и прийти к сбалансированному заключению; - диапазон используемого информационного пространства (используется большое количество различных источников информации); - обоснованно интерпретирует текстовую информацию с помощью графиков и диаграмм; - дает личную оценку проблеме;	7 балла
Построение суждений	- ясность и четкость изложения; - логика структурирования доказательств - выдвинутые тезисы сопровождаются грамотной аргументацией; - приводятся различные точки зрения и их личная оценка. - общая форма изложения полученных результатов и их интерпретации соответствует жанру проблемной научной статьи.	3 балла
Оформление работы	- работа отвечает основным требованиям к оформлению и использованию цитат; - соблюдение лексических, фразеологических, грамматических и стилистических норм русского литературного языка; - оформление текста с полным соблюдением правил русской орфографии и пунктуации; - соответствие формальным требованиям.	1 балл

3.3 Поняття тез, порядок написання

ТЕЗИС (греч. θέσις — положение, утверждение,) — с точки зрения логики тезис — это утверждение, которое нуждается в доказательстве,

В сущности любая теория или концепция представляют собой тезис (или систему тезисов) и совокупность доказывающих его аргументов. Поэтому иногда понятие тезиса используется как синоним понятия “теория”, а иногда — в качестве некоего основополагающего принципа.

Приклад

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проблема прискорення обігу грошових коштів важлива для будь-якого підприємства. Особливого значення вона набуває у короткостроковому плануванні у складних обставинах фінансової кризи. Необхідністьзбалансування вхідних та вихідних грошових потоківу часі потребує певних зусиль зі створення певного грошового запасу на підприємстві.

Накопичення грошових ресурсів на поточних рахунках призводить до їх знецінювання, вилучення з обігу та необхідності пошуку додаткових джерел фінансування. Як правило, такими джерелами стають кредити, за використання яких необхідно сплачувати відсотки.

Таким чином, перед менеджментом підприємства стає дилема: повне використання грошового потоку у виробничій діяльності без створення запасу для майбутніх розрахунків (у короткотерміновому періоді), при цьому виникає вірогідність настання технічної неплатоспроможності; часткове використання вхідного грошового потоку зі створенням визначенного запасу для поточних розрахунків, при цьому відбувається вилучення фінансових ресурсів з виробництва, недостатність ресурсів та необхідність їх залучення на платних засадах.

Вирішення цієї проблеми може лежати у площині оптимізації обігу грошових коштів за джерелами генерації грошових потоків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування і управління грошовими потоками лежить у сфері інтересів науковців, які займаються питаннями теорії та практики фінансового менеджменту. Серед здобутків у цьому напряму викликають інтерес праці І.О.Бланка, В.М.Воробйова, О.В.Єрмошкіної, О.С.Стоянової, А.М.Поддєрьогіна, В.Н.Третьякова та ін. Загальним висновком більшості праць у цьому напряму є те, що прийоми та методи, які використовуються у практиці фінансового менеджменту на підприємствах західних країн, недоцільно використовувати для підприємств трансформаційної економіки, зокрема, для українських підприємств [1,c.10].

Разом з тим, незважаючи на значні наукові результати з проблематики управління грошовими потоками, низка питань зосталася недостатньо висвітленою. Якщо у загальнотеоретичному плані за основними позиціями формування грошового потоку існує певна узгодженість, то у практичному сенсі розробок недостатньо, що зумовлено специфікою галузей, значними коливання в економічних процесах, політичною нестабільністю та відсутністю впевненості у стабільності. Значно вплинула на практику управління грошовими потоками й фінансова криза, перед якою більшість підприємств зосталися беззахисні.

Мета дослідження. Метою дослідження є визначення основних чинників впливу на формування грошового потоку українських підприємств на прикладі виноробної галузі та їх урахування при моделюванні результатів обігу грошових коштів.

Виклад основного матеріалу. Кругообіг грошових ресурсів починається з моменту придбання матеріальних ресурсів для виробництва. Але говорити про купівлю, тобто розрахуванки зі своїми постачальниками матеріальних ресурсів, у прямому сенсі у більшості випадків неможна. Як правило, здійснюється операція постачання ТМЦ на умовах товарного кредиту. Сума таких угод обумовлює збільшення кредиторської заборгованості, але не чинить негайного впливу на грошові потоки.

Для виробництва необхідно здійснити витрати на оплату праці. Але заробітна плата ще не буде виплачена повністю у той момент, коли робота вже завершена, таким чином відбувається збільшення суми нарахованої заробітної плати. Грошовий потік набуває потенціалу. Реалізація продукції також у сучасних умовах відбувається на умовах кредиту. Таке положення призводить до збільшення дебіторської заборгованості, тому негайного впливу на величину грошових надходжень також не буде.

У деякий момент підприємство повинне буде погасити свою заборгованість постачальникам і працівникам. Оскільки ці платежі зазвичай здійснються до того, як компанія отримає гроші від своїх дебіторів, вони мають бути профінансовані з інших джерел. Таким чином, грошовий потік умовно поділяється на потенційний грошовий потік та фактичний (динамічний).

Період обігу грошових коштів завершиться тоді, коли буде отримана сума дебіторської заборгованості. У цей момент компанія вже в змозі повернути кредит, узятий для фінансування виробництва, і має реальний прибуток.Увесь потік реалізував потенціал. Потім цикл може бути повторений.

Таким чином загальна модель обігу грошового потоку включає чинники: обіг товарно-матеріальних запасів; обіг кредиторської заборгованості; обіг дебіторської заборгованості; обіг грошових коштів за позиками; обіг грошових коштів із розрахунків зі заробітної плати. Період обігу грошових коштів є періодом, протягом якого підприємство зазнає труднощів з фінансуванням.

Іноді частину грошового потоку, а саме обіг товарно-матеріальних запасів; обіг дебіторської заборгованості; обіг грошових коштів із розрахунків зі заробітної плати звуть обіговий капітал. (Зазначимо, що у більшості досліджень ототожнюється обіговий капітал з обіговими активами, відображення яких знаходить місце у розділі 2 активу балансу). Іноді період обігу грошових потоків визначають як:

період обігу грошових коштів= період обігу дебіторської заборгованості+ період обігу матеріальних запасів- період обігу кредиторської заборгованості

Пошук шляхів скорочення обігу грошових коштів стимулює підприємство до впровадження заходів, які на перший погляд знижують виручку від продажів. Пояснимо цей вислів. Скорочення обігу грошових коштів веде до збільшення прибутку, так як скорочення періоду обігу зменшує потреби у зовнішніх джерелах фінансування. Загально прийнятим вважається, що період обігу грошових ресурсів може бути зменшений: за рахунок скорочення періоду обігу матеріальних запасів; скорочення обігу дебіторської заборгованості; збільшення терміну кредиторської заборгованості. Тому пропонується оцінювати такий цикл за допомогою формули:

період обігу грошових коштів= 360((запаси/собівартість)+ (дебіторська заборгованість/ виручка)- (кредиторська заборгованість+ заборгованість з виплати заробітної плати)/грошові операційні витрати)

Як показали дослідження фінансового стану низки українських підприємств виноробної галузі, скорочення дебіторської заборгованості на більшості підприємств не відбувається, строки її погашення мають тенденцію до збільшення (за виключення випадків, коли підприємство нарощує обороти та проводить агресивну політику). Тому ефективним, з нашої точки зору,є використання політики «ціни відмови від знижки»[2,c.245].

Проведені розрахунки за даними підприємств виноробної галузі при застосуванні політики знижок дозволили отримати наступні результати: при застосуванні 3 % знижки до дебіторської заборгованості зі строком погашення до 6 місяців на умовах net 20 днів дозволяє зекономити більш, ніж 50% вартості кредиту на той самий період. Застосування 1 % знижки до дебіторської заборгованості зі строком погашення до 3 місяців на умовах net 20 днів дозволяє теж зекономити більш, ніж 50% вартості кредиту на той самий період (дані розрахунки проводились за даними фінансової звітності за 2009 рік, тобто в умовах фінансової кризи, при загостренні процесів фінансування та підвищенні процентних ставок по кредитах)[3].

Таким чином, стимулювання дебіторів стає ефективним шляхом підвищення темпів обігу грошових коштів. Рішення у сфері управління обігом дебіторської заборгованості мають важливе значення, так як впливають на політику зовнішнього фінансування. Враховуючи складне становище виробників виноробної галузі, а це насамперед, підвищення конкуренції при вступі у ВТО, та з урахуванням специфіки виробництва, коли сировина на підприємство поступає сезонно, вважаємо недоцільним використовувати при моделюванні результатів обігу грошових коштів показник обігу сировини.

Для управління грошовими коштами у більшості навчальних матеріалів та наукових публікацій також пропонується використання підходів щодо визначення мінімально необхідного розміру грошових коштів для здійснення поточної діяльності [4].

Виявлення діапазону коливань залишку грошових активів по окремих етапах майбутнього періоду ґрунтується на підсумкових показниках плану вступу і витрачання грошових коштів у розрізі окремих місяців (по річному плану) або декад (по квартальному плану). Діапазон коливань залишку грошових активів виражається при цьому по відношенню до мінімального і середнього їх показника в майбутньому періоді.

Незважаючи на простоту та позитивний результат використання відповідної формули визначення мінімального грошового потоку, пряме використання такого підходу має певні обмеження, які обумовлені специфікою галузі. Якщо виробництво не залежить від сезонності, має регулярний рух, то використання вказаного підходу, безумовно, є виправданим. У протилежному випадку значні коливання пов’язані з витратами грошових коштів у період активного накопичення матеріальних ресурсів, будуть суттєво викривлювати картину руху грошового потоку та можуть призвести до невиправданих втрат внаслідок інфляційних процесів. Тому загальновідомий підхід до розрахунку мінімальної потреби у грошових активах слід доповнити наступним: увесь річний цикл руху грошових потоків необхідно розбити на періоди сезонних коливань та розрахунок мінімальної потреби у грошових коштах розраховувати окремо для кожного періоду.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Застосування різних підходів до моделювання обігу грошових коштів підприємства дозволяє зробити висновок, що недоцільним є використання єдиної методики розрахунку мінімальної потреби у грошових ресурсах, вона потребує подальшого вдосконалення з урахуванням специфіки галузі аналізуємого підприємства та таких факторів впливу як інфляція, яка має значні коливання у трансформаційній економіці України. У подальшому дослідженні необхідним є визначення методики розрахунку періоду обігу грошових коштів з урахуванням вказаних особливостей.

Література

1. Єрмошкіна О.В. Система управління фінансовими потоками підприємства: автореф.дис. на здобуття вч. степенюдок. екон. наук: спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / О.В. Єрмошкіна. – Донецьк, 2009. – 31 с.

2. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика. Ученик. / Под. ред.. Е.С. Стояновой. – 5-е узд., перераб. И доп. – М.: Изд-во «Перспектива», 2001. – 656 с.

3. Фінансова звітність: електронний ресурс:www: smida.gov.ua/

4. Управление денежными активами: електроний ресурс:http://www.market-journal.com/planrinka/40.html

Дата добавления: 2015-06-25