Лекція №3 .1 год.4.год. практичних

Завдання 4.	Композиція раціональними та ірраціональними засобами 2.год. практичних.

Завдання вирішують на основі подальшого вивчення пропорцій засобами раціонально-логічного та ірраціонально-емоційного виконання.

· Композицію засобами раціонального (з лат. – розумово /усвідомленого) вирішують як естетику з використанням логічної практичності геометричних форм. Найпростішим методом є метричне або ритмічне повторення модуля геометричної форми. В архітектурі Давнього Єгипту використовували мірний шнур, рівно поділений вузлами на 12 частин (як 12 місяців року), з якого утворили трикутник з поділами сторін 3:4:5. Такий трикутник називався “священним/золотим”.

У геометричних композиціях Еллади користувалися методом “єдиної аналогії” як модульної пропорції цілого та його частин. На основі двох рівних квадратів, що творили прямокутник, будували Парфенон та інші храми. В Київській Русі храми будували на основі рівнобедреного трикутника, в якому сторона називалася “мірна пряма сажень” (152,8 см), діагональ – “коса – велика сажень” (216,0 см). За основний модульний розмір для побудови храмів було прийнято діаметр центрального куполу. Тобто як ірраціональну властивість поєднання периметру кола з периметром вписуваного в нього багатокутника підкупольної стіни.

· Композицію засобами ірраціонального (з лат. – позасвідомо-інтуїтивного) вирішують як естетику форм, що побудовані на основі “почуттєвих” композицій, тобто величин виміру, які діляться на частини з некратними числами (цілого і його десятої, сотої, тисячної). До ірраціональних відносять число Пі 3,14 у вимірах довжини та площі кола та його показникові співвідношення до вписуваного в коло багатокутника.

Найпростішою ірраціональною геометричною формою є трикутник, побудо­ваний на основі сторін прямокутника (з двох квадратів) та його діагоналі. Співвідношення сторін 1:2, а трикутник, утворений на їх основі, називатиметься трикутником “золотого перетину”.

За законами побудови пропорцій “золотого перетину” кожний наступний розмір або величина збільшуватимуться як сума двох попередніх. Наприклад: Якщо “раціональний” ряд величин змінюється (за законами метричності–ритмічності) як послідовне збільшення виміру заданого модуля (наприклад: 1–2–3–4–5–6–7–8–9–10–11–12–13) то “ірраціональний” збільшується на кожну наступну величину як сума двох попередніх (наприклад, 1–2–3–5–8–13–21... і т. д.)

Ірраціональність рядів досліджував італійський математик Фібоначчі, пізніше французький архітектор Ле Корбюзьє. Він запропонував дві шкали виміру на основі пропорцій людини (червону та синю) та побудував за цими пропорціями будинок у Марселі.

У сучасному архітектурному пропорціюванні (з лат. – співмірність) міжнародним стандартом прийнято узагальнений розмір (30 см) як уніфіковане співвідношення біологічних вимірів людини (ергономіка) до технологічних процесів будівельних виробів та розмірів. Така співмірність архітектурної форми та її елементів до людини та її частин, а також до навколишнього природного та архітектурного середовища називається масштабністю (масштабом).

Площина може розглядатись як поверхня: інтер’єру, екстер’єру, елементів впорядкування.

· Послідовність виконання завдання: Студентам коротко (1 год) викла­дають терміни та поняття, необхідні для вирішення двох підзавдань. Студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) вико­нують завдання за довільно вибраною схемою з врахуванням: а) засобів естетики раціональних форм (сажневий, “золотий” або рівносторонній трикутник); б) засобів естетики ірраціонального трикутника “золотого перетину” (побудова ірраціональних пропорцій з трикутників “золотого перетину” та композиції площини);

Композицію виконують на основі технології та сировини опоряджувально–декоративних матеріалів (скло, метал, кераміка, дерево).

Техніка виконання (в кольорі): аплікація та паперове моделювання (решітки, мозаїчного панно, віконного вітражу). Задана тема композиції виконується на двох аркушах формату А-4 як два підзавдання:

а) композиція засобами раціональності;

· б) композиція засобами ірраціональності.

Завдання 6.	Композиція засобами статики та динамики.(2 год.)

Завдання вирішують на основі механічної рівноваги тіл.

Механічно–емоційними засобами композиції студенти вчаться вирішувати творче завдання “статики” або “динаміки”.

· Композицію засобами статики (з гр. – вага/рівновага) вирішують як емоційно-творчу незмінність (маси, простору, форми) у всіх напрямах її можливих змін. Статичність забезпечується зосередженням маси форми в центрі композиції або її скерованістю до центру, симетричністю, прямолінійністю горизонтальних метричних побудов, тяжіння до основи, переважання великорозмірності, освітле­ності та холодно-заспокійливої гами кольорів (синій, блакитний, сірий).

· Композицію засобами динаміки (з гр. – сила / напруга, зміщення) вирішують як підсилення напруги дії внутрішніх або зовнішніх сил. Емоційно–творчо така композиція сприймається як зміщення, розширення або наростання, зміна маси, форми предметів та простору. Динамічність забезпечується засобами роззосередження, косо–криво–спіралелінійністю, асиметричністю, а також нерівновагою, противагою (мас, форм, деталей), кольорових контрастів, гарячої збуджуючої гами (жовтогарячий, червоний, оранжевий).

· Статика та динаміка можуть вирішуватися як кінетична (з гр. – рухлива) або потенційна (з гр. – прихована) емоційно–творча композиція.

Площина може розглядатись як поверхня: інтер’єру, екстер’єру, елементів впорядкування.

· Послідовність виконання завдання:

Студентам коротко (1 год) викладають терміни та поняття, необхідні для вирішення двох підзавдань. Студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) виконують завдання за довільно вибраною схемою з врахуванням:

а) засобів естетики статичних закономірностей механіки та психології (форми, маси, кольору, відстані);

б) засобів естетики динамічних закономірностей механіки та психології (розширення, напруження, зміщення, зміна);

Композицію виконують за правилами технології сировини, використовуючи такі опоряджувально-декоративні матеріали, як скло, метал, кераміка, дерево.

Техніка виконання (в кольорі): аплікація та паперове моделювання (решітки, мозаїчного панно, віконного вітражу). Задана тема композиції виконується на двох аркушах формату А-4 як два підзавдання:

а) композиція засобами статики;

· б) композиція засобами динаміки.

Дата добавления: 2015-06-25