Сучасні журнали з висвітлення академічної музики у пострадянських країнах

Т. Ю. Бабкіна

В СИНХРОНІЧНОМУ ТА ДІАХРОНІЧНОМУ АСПЕКТАХ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРЕСИ

УДК 070. 489: 78.01

(НА ПРИКЛАДІ ЖУРНАЛІВ МУЗИКА”

ТА “МУЗЫКАЛЬНАЯ ЖИЗНЬ”)

Мистецтво, як і будь-яка інша сфера культури, потребує популяризації, висвітлення, тому завжди існувала потреба у спеціалізованих ЗМІ, що займаються саме культурним життям. Музика не є виключенням. На сьогодні існує не так багато видань, які б спеціалізувалися саме на висвітленні академічної музики. Такі українські науковці, як О. Волкова, Л. Іваницький, О. Ізваріна, В. Кузлик, І. Ляшенко, О. Немкович розглядали різні музичні видання, але не з погляду журналістикознавчої науки, а з погляду музикознавства. До теми музичних видань зверталися М. Черкашина-Губаренко, Г. Курнацька та Т. Білка. У Росії до теми музичної преси зверталися значно частіше. Це такі науковці, як В. Юдіна, Є. Островська та інші.

Отже, такі ЗМІ потрібні й потребують дослідження. Сьогодні в Україні тема видань, присвячених академічній музиці, майже не досліджена. Такі українські науковці, як О. Волкова, Л. Іваницький, О. Ізваріна, В. Кузлик, І. Ляшенко, О. Немкович розглядали різні музичні видання, але не з погляду журналістики, а з погляду музикознавства. До теми музичних видань зверталися М. Черкашина-Губаренко, Г. Курнацька та Т. Білка. В Росії до теми музичної преси зверталися значно частіше. Це такі науковці, як В. Юдіна, Є. Островська та інші.

Об’єктом дослідження стали журнали “Музика” та “Музыкальная жизнь” за 2011 рік, а предметом – особливості їх оформлення, рубрикація та жарова палітра.

“Музика” – це єдиний в Україні науково-популярний журнал з питань музичної культури. Видання було засноване у 1923 році. Сьогодні цей журнал має оновлений формат, досить солідну кількість сторінок (64). оформлений за останніми видавничими тенденціями. Журнал повністю глянцевий, кольоровий. Його обкладинки прикрашають роботи художників, постановчі фотографії або яскраві сцени з вистав. Розпочинається виклад матеріалу в журналі із звернення головного редактора до читачів. Далі (на сторінках 4-5) розміщений зміст із фотографіями до публікацій. Кожна постійна рубрика має свій колір.

Щодо рубрикації, то журнал має свої постійні рубрики, що з’являються кожного номеру, таких – 14. Серед них: “Український формат”, “Фести”, “…і тести” (завжди у строгій послідовності одна за одною), “Метри”, “Молодіжний форум”, “Альма-матер”, “Майстер-клас”, “Вогні рампи”, “Камертон”, “Музичні ключі”, “Мозаїка”, “Нотний стан”, “Невідоме про відомих”, “Неформат”.

“Український формат” – рубрика, яка розповідає про видатних українських діячів музичного мистецтва ХХ та ХХІ століть. “Фести” містять в собі матеріали з різноманітних фестивалів, “…і тести” – розповіді про різноманітні конкурси на теренах України. У рубриці “Метри” розміщуються матеріали про життя та творчість великих майстрів українського музичного мистецтва,в той час, як “Молодіжний форум” розповідає про успіхи молодих композиторів та виконавців. Рубрика “Альма-матер” розповідає про українські музичні навчальні заклади, про видатних викладачів, які зробили значний вклад в розвиток музичної педагогіки. У “Майстер-класі” приводяться здебільшого інтерв’ю із сучасними визначними виконавцями, які розповідають про секрети своєї майстерності. “Вогні рампи” традиційно розповідають про події в оперних театрах, театрах оперети, театрах опери та балету України, де детально розглядаються найяскравіші вистави. Рубрики “Камертон” та “Нотний стан” стали полем для розповіді про неакадемічну музику. Тут можна побачити матеріали про джаз, дитячі вистави та багато іншого, що розглядається у різноманітному культурологічному спектрі. “ Музичні ключі”, за словами головного редактора журналу “Музика” Ольги Голинської, це рубрика, як “… має на меті дати або допомогти віднайти ключі до цікавих явищ у мистецтві…” [1] Рубрику “Неформат” головний редактор описує як “… своєрідний сюрприз. Це абсолютно нетрадиційний – філателістичний погляд на українську музику” [2] Рубрика “Мозаїка” призначена для надання картини найголовніших подій року, з’являється в останньому номері журналу і є своєрідним підсумком. “Невідоме про відомих” – цікава рубрика, що розкриває невідомі факти життя та творчості видатних діячів музичної культури.

Щодо жанрової палітри, то можна сказати, що найголовніше місце займають мистецькі статті. Також популярний жанр інтерв’ю та критичні статті. Іноді зустрічаються рецензії. Подекуди – репортажі. Зустрічається також нарис та різні його різновиди.

“Музыкальная жизнь” – російський музичний критико-публіцистичний журнал, який за своєю концепцією є майже повним двійником розглянутого вище видання “Музика”. За обсягом він більший, проте програє українському журналу в кольоровому оформленні. У звернені редакторів різниця має такі відтінки: головний редактор українського журналу Ольга Голинська запрошує до співпраці, коротко розповідає про нові рубрики та зміст номеру, висуває надії на добре майбутнє видання; слово ж головного редактору російського журналу Олени Єзерської виділено в рубрику “От редактора”, де розміщуються певні короткі роздуми з певної тематики стосовно мистецтва та життя, не здебільшого не пов’язані зі змістом номеру. Журнал має 22 рубрики, які з’являються майже кожного номеру частково або в повному обсязі. Серед них такі: “От редактора”, “Композиторский класс”, “Музыкальный авангард”, “Книжный ряд”, “Портретная галерея”, “ Театральные страницы”, “Фестивали, конкурсы, концерты” (іноді виступають я самостійні рубрики), “Популярный стиль”, “Музеон”, “Дискография”, “Музыкальные рецепты”, “Информационный калейдоскоп”, “Детский альбом”, “Музыкальные мемуары”, “Academia”, “Мастерская”, “Наши авторы”. Також є й такі рубрики, які з’являються лише один раз, наприклад, “Музыкальные масс-медиа” чи “Тема номера”. А під рубрикою “Пересечения” було подано фотоматеріали та замітки на сторінках 4-5.

Рубрика “От редактора” займає першу сторінку журналу. У ній головний редактор Олена Єзерська пише короткі замітки-роздуми з певної теми. “Композиторский класс” – здебільшого інтерв’ю з російськими композиторами з приводу їх нових творів. “Музыкальный авангард” розповідає про нові виконавські винаходи в сфері гри на музичних інструментах, про нові ідеї щодо змінення зовнішнього вигляду інструменту тощо. Рубрика “Книжный ряд” подає огляд нових видань з приводу музичного мистецтва. “Портретная галерея” – рубрика, яка присвячує матеріали ювілеям видатних виконавців, композиторів, педагогів. Рубрика “ Театральные страницы” висвітлює вистави в театрах опери, оперети, опери та балету. “Фестивали, конкурсы, концерты” (іноді виступають як самостійні рубрики) розповідають про різноманітні російські фестивалі та конкурси. Рубрика “Популярный стиль” торкається поп-культури, її історії та сучасних подій. У рубриці “Музеон” розповідається про різні видатні музеї Росії, які присвячені мистецтву. Рубрика “Дискография” знайомить читачів з новими музичними дисками, переважно збірниками класичної музики. Цікавою є рубрика “Музыкальные рецепты”, де розміщуються замітки та рецепти улюблених страв великих композиторів (наприклад, “Прогулка и трапеза с Бетховеном”, “Рецепт в компании Гаэтано Доницетти”). До цих матеріалів завжди подаються влучні цитати різних відомих композиторів-класиків про їжу, наприклад, цитата яскравого оперного композитора і неперевершеного повара Джоаккіно Россіні: “Я шукаю музичні мотиви, але на думку мені спадають тільки паштети, трюфелі й тому подібні речі”. Рубрика “ Информационный калейдоскоп” коротко висвітлює головні найцікавіші події в різних містах Росії. Рубрика “Детский альбом” розповідає про дитячих композиторів, вистави у дитячих філармоніях та театрах. Рубрика “Academia” є своєрідним полем для посіву своїх відкриттів молодими науковцями. Всі статті виходять в позначкою “* Печатается на правах публикации на соискание учёной степени”. Рубрика “Мастерская” розкриває секрети видатних майстрів виконавства та педагогіки. Своєрідною є рубрика “Наши авторы”, де коротко розповідається про авторів журналу, їх посади та заслуги.

Щодо жанрової палітри, то найуживанішими є жанри митецької статті та інтерв’ю. Іноді з’являється жанр рецензії та замітки.

Отже, порівняймо два обраних журнали за тими критеріями, за якими ми розглянули їх особливості. Російський журнал більший за обсягом сторінок. Зовнішнє оформлення обох видань майже ідентичне. Сторінки обкладинки оформлено за одним принципом. Усередині оформлення українського журналу яскравіше переважно через кольорові сторінки. Український журнал має яскраво оформлений зміст, російський має скромно оформлений зміст, але яскраві фоторепортажі на наступних сторінках.

Щодо слова редакторів, то звернення головного редактору українського журналу Ольги Голинської є зверненням до читачів, в якому вона запрошує до співпраці, коротко розповідає про нові рубрики та зміст номеру, висуває надії на добре майбутнє видання. Слово ж головного редактору російського журналу Олени Єзерської виділено в рубрику “От редактора”, де розміщуються певні короткі роздуми з певної тематики стосовно мистецтва та життя, не здебільшого не пов’язані зі змістом номеру.

Щодо рубрикацій обох журналів, то вони мають як спільні, схожі рубрики, так і особливі, неповторні. До ідентичних рубрик журналу “Музика” та “Музыкальная жизнь” відносяться відповідно такі: “Фести”, “…і тести” та “Фестивали, конкурсы, концерты”; “Вогні рампи” та “ Театральные страницы”; “Мозаїка” та “Информационный калейдоскоп”; “Майстер-клас” й “Метри” та “Мастерская”. Але треба звернути увагу на те, що виклад матеріалу в українського та російського журналу доволі різний. До схожих рубрик відносяться відповідно “Камертон” та “Популярный стиль”, але треба підкреслити, що ці рубрики схожі тим, що висвітлюють неакадемічне мистецтво. Український журнал, на відміну від російського, не висвітлює сучасну поп-музику. До особливих рубрик українського журналу належать “Український формат”, “Молодіжний форум”, “Альма-матер”, “Музичні ключі”, “Нотний стан”, “Невідоме про відомих” та “Неформат”. До унікальних рубрик російського журналу належать “Композиторский класс”, “Книжный ряд”, “Портретная галерея”, “Музеон”, “Дискография”, “Музыкальные рецепты”, “Музыкальный авангард”, “Детский альбом”, “Academia” та “Наши авторы”.

Щодо жанрової палітри, то можна сказати, що в обох виданнях найбільш часто зустрічається мистецька стаття та інтерв’ю. Рецензія, замітка та нарис трапляються рідше.

Отже, порівнявши український журнал “Музика” та російський журнал “Музыкальная жизнь” за 2011 рік, можемо зробити висновок, що в ці видання мають значно більше спільних рис, ніж рис особливих. Можливо, це пов’язано з тем, що українська та російська сучасна традиція друку була міцно сформована й закладена за радянські часи, коли виникли обидва видання.

Література

1. Журнал “Музика”, номери за 2011 рік. 2. Журнал “Музыкальная жизнь”, номери за 2011 рік.

Дата добавления: 2015-06-25