Ухвалою. 3 страница. 1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розсліду­вання, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Дер­жавного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ор­гану, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується (компенсується) у випадках та порядку, передбачених Цивільним кодексом України (п. 2 ч. 2 ст. 1167, ст. 1176) і Законом України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої гро­мадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

2. Згідно із зазначеним Законом відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлен­ня про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального прова­дження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у ч. 1 ст. 1 Закону «Про порядок відшкодуван­ня шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокура­тури і суду», завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досу­дове розслідування, прокуратури і суду.

3. Право на відшкодування шкоди виникає у випадках: 1) ухвалення ви­правдувального вироку суду; 2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального право­порушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведен­ня в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладен-

ня фешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 3) закриття кримі­нального провадження за відсутності події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстанов-лення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливостей їх отримати.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у ст. 1 вказаного Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках встановлення фактів порушень прав і свобод громадянина обвинувальним вироком суду чи іншим рішенням суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду), або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами таких заходів.

4. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про ам­ністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Не має права на відшкодування шкоди також особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала встановленню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню за­побіжного заходу, незаконному затриманню (ч. 4 ст. 1176 ЦК).

5. Відшкодуванню (поверненню) підлягає: 1) заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органа­ми досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшуко­ву діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому правової допомоги;

5) моральна шкода.

Відшкодування (компенсація) моральної шкоди провадиться у разі, якщо незаконні дії оперативно-розшукових органів, органів досудового розслідуван­ня, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додатко­вих зусиль для організації свого життя.

6. У разі виникнення права на відшкодування (компенсацію) завданої шко­ди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування (компенсацію) завданої шкоди.

7. Розмір відшкодування шкоди (за винятком майна), залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають, відповідно, оперативно-розшуковий

орган, орган досудового розслідування, прокуратура, суд, про що виносять по­станову (постановляють ухвалу).

Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу в першій інстанції.

8. У разі незгоди з винесеною постановою (постановленою ухвалою) про відшкодування (компенсацію) шкоди, громадянин вправі подати заяву про її оскарження, на вибір громадянина, до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшуков> діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури (а ухвалу суду - до апеля­ційного суду). Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Розділ II. Заради забезпечення кримінального провадження

Глава 10.

Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування

Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

Дата добавления: 2015-06-25