Порядок виконання ухвали. 3 страница. Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які по­свідчують користування спеціальним правом

Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які по­свідчують користування спеціальним правом

1. Особа, яка здійснила затримання у передбаченому статтею 208 цьо­го Кодексу порядку, зобов'язана одночасно із доставлениям затриманої особи до уповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користу­вання спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт переданий тимчасово вилучених документів, які по­свідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час за­конного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчу­ють користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.

3. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилу­чені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міні­стрів України.

1- Під час затримання особи у порядку, передбаченому ст. 208 КПК, при особистому обшуку можуть бути знайдені та вилучені документи, які

-357

посвідчують користування такої особи спеціальним правом: керування тран­спортним засобом або судном, полювання або здійснення підприємницької ді­яльності. Про це зазначається у протоколі затримання (наприклад, як результат особистого обшуку особи).

2. Після затримання та виявлення відповідних документів, якщо є підста­ви для їх тимчасового вилучення, слідчий, прокурор або інша уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом.

3. Вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним пра­вом, слідчий, прокурор або інша уповноважена особа зобов'язана передати на зберігання, яке проводиться в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних спра­вах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС Укра­їни, ДПА України, СБ України, голови Верховного Суду України, Державної Судової адміністрації України від 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125.

Див. також коментар до ст. 100 КПК України.

Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудово­го розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випад­ку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених до­кументів.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмежен­ня у користуванні спеціальним правом;

5) вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;

6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тим­часовому обмеженню;

7) перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допи­тати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи кло­потання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному копій кло­потання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за по­годженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про тим­часове обмеження у користуванні спеціальним правом особи, в якої вилучено документи.

Якщо дводенний строк звернення з клопотанням пропущений, зазначені документи без заперечень повертаються особі, в якої вони були вилучені.

2. У КПК визначені вимоги, які пред'являються до змісту клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Зокрема, в тексті клопо­тання обов'язково надається: короткий виклад обставин кримінального правопору­шення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність; виклад об­ставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопору­шення, і посилання на ці обставини; причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (наприклад, можливість використання цього права в подальшій злочинній діяльності або це буде перешко­джати можливій конфіскації майна тощо); вид спеціального права, яке підлягає тим­часовому обмеженню (право керування транспортним засобом або судном; право полювання або право на здійснення підприємницької діяльності); строк, на який ко­ристування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню; перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

3. До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надан­ня підозрюваному копії клопотання та копій матеріалів, що обґрунтовують кло­потання (наприклад, відмітка на копіях документів про їх отримання або копія відповідного листа про направлення копій документів).

Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у корис­туванні спеціальним правом

1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його над­ходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.

2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціаль­ним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.

3. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обме­ження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимої статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постанов.їж ухвалу.

4. Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користу­ванні спеціальним правом слідчий суддя маг право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для ви­рішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним пра­вом розглядається слідчим суддею. При цьому розгляд проводиться за участі прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника. Визначено, що таке клопотання, якщо при цьому зазначені документи, які посвідчують користу­вання спеціальним правом, не були раніше тимчасово вилучені, розглядаються обов'язково за участі підозрюваного, його захисника.

2. Слідчий суддя своєю ухвалою може повернути клопотання прокурору у випадку, якщо воно було подано без додержання вимог ст. 150 КПК.

3. Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя не обмежений переліком свідків, яких прокурор, слідчий вважають за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Він має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослі­дити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тим­часове обмеження у користуванні спеціальним правом.

Стаття 1 52. Вирішення питання про тимчасове обмеження у корис­туванні спеціальним правом

1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчинен­ню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрю­ваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спе­ціальним правом;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою криміналь­ного правопорушення;

3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним пра­вом для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тим­часового обмеження у користуванні спеціальним правом;

3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним кло­потанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановления, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

1. У задоволенні заявленого клопотання слідчий суддя відмовляє, якщо прокурор або слідчий не доведуть наявність достатніх підстав вважати, що та­кий захід необхідний:

а) для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчи­ненню іншого;

б) для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню;

в) для забезпечення відшкодування шкоди.

2. Для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спе­ціальним правом слідчий суддя враховує правову підставу для тимчасового об­меження у користуванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки такого тимчасо­вого обмеження для інших осіб.

Якщо внаслідок тимчасового обмеження особи в користуванні спеці­альним правом істотно порушуються права, свободи і законні інтереси ін­ших осіб, слідчий суддя зобов'язаний вищою мірою уважно врахувати цю обставину.

3. У результаті розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються відповідні мотиви застосування цього заходу або відмови; вказується перелік відповідних документів, які посвідчують користування спе­ціальним правом (які залежно від прийнятого рішення підлягають повернен­ню або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом). Строк тимчасового обмеження не може бути більше двох місяців. На­прикінці в ухвалі зазначається про порядок її виконання, передбачений ч. 4 цієї статті КПК.

4. Копія ухвали надсилається заінтересованим особам не пізніше дня, на­ступного за днем її постановления, та підлягає негайному виконанню.

-361

Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у корис­туванні спеціальним правом

1. Прокурор мас право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового об­меження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у ко­ристуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнен­ня цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

1. Після закінчення встановленого ухвалою строку тимчасового обме­ження у користуванні спеціальним правом прокурор має право звернутися is клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження. Це клопотання розглядається у порядку, передбаченому ст. 151 КПК.

2. Слідчий суддя або суд відмовляють у продовженні строку тимчасового обмеження, якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують іс­нувати (ч. 1 ст. 148 КПК); сторона обвинувачення не мала можливості забезпе­чити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Глава 14. Відсторонення від посади

Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади

1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину -щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слід­чого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового про­вадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі кло­потання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторо­нення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального про­курора України в порядку, встановленому законодавством.

1. Необхідність у відстороненні особи, яка підозрюється або обвинува­чується у вчиненні злочину, від посади пов'язано з тим, що така особа, пере­буваючи на посаді, сприяла вчиненню кримінального правопорушення, або є підстави вважати, що вона знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами вплива­тиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправ­но перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином (наприклад, здійснюватиме протиправний тиск на підлеглих, які є свідками, перешкоджати­ме їх з'явленню до слідчого за викликом останнього, погрожуватиме звільнен­ням з роботи тощо).

2. Обов'язковою умовою застосування цього процесуального заходу є підозра особи або обвинувачення її у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину. Винятком з цього правила є випадок, коли іака особа є службовою особою правоохоронного органу, оскільки вона в силу свого службового становища потенційно має більше можливостей для негативного впливу на хід розслідування.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у примітках 1 і 2 до ст. 364 КК України. Службова особа правоохоронного органу, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - це службова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку в Збройних Силах України, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби, органів і установ державної пенітенціарної служби, слідчих ізоляторів, органів

державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охо­рони, а також інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохорон­ні функції.

3. Відсторонення особи від посади має тимчасовий характер, і його слід відрізняти від звільнення з роботи, яке вирішується відповідно до вимог тру­дового законодавства. Відсторонення від посади обмежено строком не більше двох місяців, який може бути продовжений відповідно до вимог, передбачених ст. 158 КПК.

4. Відсторонення від посади під час досудового розслідування проводить­ся на підставі рішення слідчого судді, а під час судового провадження - судом.

5. Щодо службових осіб, які призначаються на посаду Президентом Укра­їни, то їх перелік наведений у відповідних нормативних актах. Зокрема, згід­но з вимогами ст. 106 Конституції України Президент України призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах, прем'єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій, Ге­нерального прокурора України, голову Антимонопольного комітету України, голову Фонду державного майна, вище командування Збройних Сил України тощо. Оскільки ст. 106 Конституції України визначає, що припинення їх по­вноважень належить до виключної компетенції Президента України, то їх від­сторонення від посади проводиться тільки Президентом України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

6. Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсторонення судді здійснюється Вищою кваліфікаційною ко­місією суддів на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Стаття 155. Клопотання про відсторонення від посади

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звер­нутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів влади, за­значених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.

2. У клопотанні зазначається:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначен­ням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідаль­ність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) посада, яку обіймає особа;

5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і доку-меніи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незакон­ними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному прова­дженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допи­тати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи кло­потання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинува­ченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Прокурор або слідчий за погодженням із прокурором може звернутися з клопотанням про відсторонення від посади: до слідчого судді або суду. З кло­потанням до органів влади (Президента України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів) звертається лише прокурор.

2. Згідно з вимогами КПК у клопотанні про відсторонення від посади в обов'язковому порядку зазначаються, крім короткого викладу обставин криміналь­ного правопорушення, правової кваліфікації, викладу обставин, що дають підста­ви підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та посади, яку обіймає така особа, також зазначаються обставини, що дають підстави слідчому або прокурору вважати, що перебування підозрюваного, обвинуваченого на посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення або, перебуваючи на посаді, він протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню (шляхом знищен­ня речей, підробки документів, протиправного тиску на учасників кримінального провадження з числа своїх підлеглих, з метою, наприклад, зміни показань тощо).

У клопотанні також наводиться перелік свідків, яких слідчий або проку­рор вважають за необхідне допитати під час розгляду клопотання стосовно об­ставин, що розглядаються слідчим, прокурором як підстави для відсторонення особи від посади (наприклад, свідки, котрі можуть підтвердити факт проти­правних дій з боку службової особи, стосовно якої подано клопотання про від­сторонення від посади).

До клопотання додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються до­води щодо відсторонення від посади (дані про займану посаду, посадова ін­струкція, службове посвідчення тощо); а також документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання: копія відповідного листа на ім'я підозрюваного, обвинуваченого, відмітка на копії клопотання про отримання документів тощо.

Стаття 156. Розгляд клопотання про відсторонення від посади

1. Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер­жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за кло­потанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

1. Клопотання про відсторонення від посади розглядається не пізніше трьох днів з дня надходження до суду відповідних матеріалів. Розгляд прово­диться за участю слідчого та/або прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, захисника.

2. Невиконання вимог закону, передбачених ст. 155 КПК щодо змісту кло­потання, є формальною підставою для відмови у її розгляді та повернення про­курору.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд або за власною ініці­ативою, або за клопотанням сторін може заслухати будь-якого свідка або до­слідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про від­сторонення від посади. Це, зокрема, можуть бути свідки, котрі підтверджують протиправні дії особи, яка відсторонюється від посади або свідки, що виклика­ються за клопотанням захисту і які спростовують позицію обвинувачення щодо наявності підстав для відсторонення особи від посади.

Стаття 157. Вирішення питання про відсторонення від посади

1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсто­ронення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення криміналь­ного правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведін­ці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудо-вого розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

2. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суд­дя, суд зобов'язаний урахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою криміналь­ного правопорушення;

366 -

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє

ухвалу, в якій зазначає:

І\ мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про

відсторонення від посади;

2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які нідляі аюі ь поверненню особі або вилученню на час відсторонення від

посади;

3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше

двох місяців;

Дата добавления: 2015-06-25