Деозапис. 8 страница. 6. Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч

6. Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246 і ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбаче­ні ст. 219 КПК.

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії чітко зазна­чається строк її проведення. Виняток становить негласна слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка пе­реховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук. Для такої негласної слідчої (розшукової) дії у відповідній ухвалі слідчого судді (постанові слідчого, прокурора) визначається конкретний строк початку її проведення, а строк завершення - до встановлення місцезнахо­дження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчо­го судді чи суду, та оголошеної у розшук.

Строк проведення негласної слідчої (розшукової") дії може бути продовжений:

прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (роз­шукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

начальником головного, самостійного управління Міністерства внутріш­ніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, голов­ного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу дер­жавного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

Міністром внутрішніх справ України, головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодав­ства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшуко­ва) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.

Строк подовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії не пови­нен перевищувати фактичний максимальний строк досудового розслідування, який є на момент прийняття процесуального рішення про подовження строку проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

7. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здій­снює досудове розслідування злочину, або за його дорученням в порядку, пе­редбаченому п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, -уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пені-

тенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (оперативні працівники, спеціалісти, перекладачі, особи, що конфі­денційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо).

Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї гла­ви до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визна­ченням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територі­альної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

1. У главі 21 КПК під слідчим суддею, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, мається на увазі голова чи за його визначенням інший суддя апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

2. Слідчі судді місцевих судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться орган досудового розслідування, не правомочні надавати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шес­ти годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

2. У клопотанні зазначаються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням яко­го подається клопотання;

3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини стат­ті) Кримінального кодексу України;

4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно про­вести негласну слідчу (розшукову) дію;

5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обгрунтування строку її проведення;

7) обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9) обгрунтування можливості отримання під час проведення неглас­ної слідчої (розшуковоі) дії доказів, які самостійно або в сукупності з ін­шими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реє­стру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення неглас­ної слідчої (розшуковоі') дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність до­статніх підстав вважати, що:

1) вчинений злочин відповідної тяжкості;

2) під час проведення негласної слідчої (розшуковоі') дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мо­жуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встанов­лення осіб, які вчинили злочин.

4. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшуковоі) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рі­шень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановля­ється ухвала;

3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4) вид негласної слідчої (розшуковоі) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кін­цеве обладнання тощо;

5) строк дії ухвали.

5. Постановления слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешко­джає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.

1. Коментована стаття визначає порядок розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, для проведення яких необхід­на відповідна ухвала слідчого судді.

2. Клопотання слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшуково'О дії вносить прокурор або слідчий за узгодженням із прокурором, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Призна­чення слідчого судді, що розглядатиме таке клопотання, здійснюється головою

апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, де розслідується злочин.

3. Частина 2 ст. 248 КПК визначає, що у такому клопотанні зазначаєть­ся: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подаєть­ся клопотання; 3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обстави­ни, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обгрунтування строку її проведення; 7) обгрунтуван­ня неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифіка­ційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 9) обгрунтування можли­вості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве зна­чення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого по­дається клопотання.

4. У випадках, коли прокурор відмовляє у погодженні клопотання слідчо­го до слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий відповідно до ч. З ст. 40 КПК має право звернутися до керівника органу досудового слідства, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, звертаючись до нього про погодження клопотання до слідчого судді про про­ведення негласної слідчої (розшукової) дії, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

5. Слідчий суддя протягом шести годин з моменту отримання клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшуково'О дії зобов'язаний роз­глянути це клопотання за участі особи, яка подала це клопотання.

6. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії може постановити відповідну ухвалу, якщо ним будуть встановлені достатні підстави вважати, що вчинений злочин є від­повідної тяжкості та під час проведення негласної слідчої (розшуково'О дії мо­жуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встанов­лення осіб, які вчинили злочин.

7. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшу­ково'О дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передба­чених КПК України, а також містити відомості про: 1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням; 2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням яко­го постановляється ухвала; 3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно

провести негласну слідчу (розшукову) дію; 4) вид негласної слідчої (розшуко-вої) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, теле­комунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 5) строк ди ухвали.

8. Постановления слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу. У такому клопо­танні обов'язково повинні бути враховані підстави, за якими слідчим суддею було відмовлено в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшуко­вої) дії.

Стаття 249. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.

2. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановления ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3. Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для про­довження негласної слідчої (розшукової) дії.

4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному прова­дженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досу­дового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

5. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення по­дальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому від­пала необхідність.

1. Негласна слідча (розшукова) дія, щодо якої слідчим суддею винесена ухвала про дозвіл на її проведення, може поводитися лише в межах строку, ви­значеного в цій ухвалі, який не може перевищувати два місяці. При визначенні строку дії ухвали слідчий суддя повинен ураховувати строк досудового розслі­дування, що залишився у конкретному кримінальному провадженні.

2. У випадках, коли слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з проку­рором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановления такої ухвали згідно з вимогами ст. 248 КПК.

3. Закон не визначає, за який час до завершення строку дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії прокурор або слідчий, за погодженням з прокурором, повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про подовження дозволу на проведення цієї слідчої дії. Однак аналіз положень ст.ст. 246, 248, 249 КПК та режиму роботи апеляційних судів в Україні свідчить, що клопотання про подовження дозволу на проведення не­гласної слідчої (розшукової) дії необхідно подати слідчому судді не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення строку дії попередньої його ухвали.

У такому клопотанні, крім відомостей, зазначених у ст. 248 КПК, слід­чий, прокурор повинен, поряд із викладенням результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, навести відомості, які дають достатні підстави вважа­ти, що продовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії дозволить додатково зібрати інформацію, яка має значення для кримінального проваджен­ня.

4. Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246, ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбаче­ні ст. 219 КПК.

5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової") дії чітко за­значається строк її проведення. Винятком є негласна слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, котра перехову­ється від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголоше­ної у розшук. Для такої негласної слідчої (розшукової") дії у відповідній ухвалі (постанові) визначається конкретний строк початку її проведення, а строк за­вершення - до встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у роз­шук.

6. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшо­го проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необ­хідність. Таке рішення оформляється відповідною постановою прокурора про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Стаття 250. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до поста­новления ухвали слідчого судді

1. У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжко­го злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, ХНІ, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановления ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішен­ням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку

прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами стат­ті 248 цього Кодексу.

3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

1. Коментована стаття передбачає можливість у виняткових невідкладних випадках розпочати за рішенням слідчого або прокурора проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановления ухвали слідчого судді, коли наяв­ність такої ухвали передбачена КПК. Частина 1 ст. 250 КПК містить виключний перелік таких випадків, а саме: коли невідкладне проведення негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує врятування життя людей; для запобігання вчинен­ню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.

2. Слідчий за погодженням з прокурором або прокурор у своїй постано­ві, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає невідкладного проведення негласної слід­чої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Ці ж відомості повинні бути викладені прокурором у клопотанні до слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яке він зобов'язаний невідкладно після по­чатку цієї слідчої (розшукової) дії подати до слідчого судді. Слідчий суддя роз­глядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК.

3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація по­винна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК.

С т а т т я 25 1. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведен­ня негласних слідчих (розшукових) дій

1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини стат­ті) Кримінального кодексу України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметь­ся негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (роз-шукову) дію;

6) обгрунтування прийнятої постанови, у тому числі обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчини­ла, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (роз­шукової) дії - це процесуальний документ про ухвалення ними відповідного процесуального рішення під час досудового розслідування злочину. Слідчий є самостійним в обранні негласної слідчої (розшукової) дії, яку він вважає за необхідне провести за наявності достатніх підстав для її проведення, наведених у відповідних статтях глави 21 КПК. Таке рішення у вигляді постанови слід­чого, згідно із ч. 1 ст. 250 КПК повинно бути письмово узгоджене ним з про­курором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Прокурор може за наявності передбачених главою 21 КПК підстав самостійно винести постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, виконан­ня якої доручити слідчому, органу досудового розслідування, оперативному підрозділу, виходячи із положень п.п. 4, 5 ст. 36, ст. 41 КПК та особливостей порядку і тактики проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії.

Слідчий, прокурор, які прийняли рішення про проведення негласної слід­чої (розшукової) дії, несуть повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Уповноважені посадові особи оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додер­жанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які за дорученням слідчого або прокурора проводять негласну слідчу (розшукову) дію, також несуть відповідальність за законність та своєчасність її проведення.

2. Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слід­чої (розшукової) дії в кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 6 ст. ПО КПК, виготовляється на офіційному бланку та засвідчується під­писом особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та, згідно зі ст. 251 КПК, повинна містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомос­ті про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) об­грунтування прийнятої постанови, у тому числі обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

3. У випадках, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК, слідчий за узгодженням з прокурором або прокурор у своїй постанові, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає не­відкладного проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), ЇХ, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.

Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії має бути мотивованою, тобто із наведенням доводів, що об­ґрунтовують ухвалення цього рішення, містити точні відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, та про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію.

Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшу­кових) дій

1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального про­вадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення не­гласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необ­хідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіден­ційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту при­пинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються про­курору.

4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій здій­снюється складанням протоколу відповідної негласної слідчої (розшукової) дії та фіксуванням на технічні носії (аудіо-, відеокасети, CD-, DVD-диски, карти пам'яті тощо) інформації про хід, результати цієї негласної слідчої (розшукової) дії, складанням планів, схем, фототаблиць, стенограм тощо. Виконання фіксації негласних слідчих (розшукових) дії повинно відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, які встановлені у ст.ст. 103-107 КПК, положенням ст.ст. 252, 273 КПК, а під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зняття інформації з електронних інформаційних систем - положенням ст. 265 КПК. Відомчими нормативно-пра-

вовими актами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійсню­ють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби Укра­їни, органів Державної митної служби України, що регламентують порядок та тактику проведення окремих негласних (слідчих) розшукових дій, може бути передбачене складання інших документів та особливості фіксації ходу і резуль­татів окремих негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Протоколювання є основною формою фіксації ходу та результатів прове­дення негласної слідчої (розшукової) дії- Загальні вимоги до структури та змісту протоколу негласної слідчої (розшукової) дії містяться у ч. З ст. 104 КПК, відпо­відно до яких він повинен складатися зі вступної частини, яка має містити відо­мості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати наро­дження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які за­стосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використан­ня; описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій; отри­мані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауважен­ня і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

3. У вступній частині протоколу негласної слідчої (розшукової) дії додатково повинно бути зазначене відповідне рішення про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Особливості умов та порядку проведення окремих негласних слід­чих (розшукових) дій можуть вимагати забезпечення конфіденційності даних про осіб, які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її про­ведення. Порядок застосування таких заходів забезпечення конфіденційності щодо названих осіб визначається відповідними нормативно-правовими актами України.

4. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені ко­пії, зразки об'єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути на­лежним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

5. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з до­датками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Перевірка та оцінка протоколу негласної слідчої (розшукової) дії включає: вивчення відомостей, які містяться у проколі, цілісності пакування додатків до протоколу; перевірку самого носія інформації на предмет наявності в протоколі підчищень, вставок, поправок, чи зроблені застереження щодо таких вставок, поправок, чи підписаний протокол особами, які брали участь у такій негласній слідчій (розшуковій) дії тощо); порівняння відомостей, що містяться в протоко­лі негласної слідчої (розшукової) дії та відповідних додатках до нього, з іншими доказами, що були зібрані під час кримінального провадження.

Дата добавления: 2015-06-25