КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ухвали. 9 страница3. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання. 1. Суд касаційної інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 436 КПК має право змінити судові рішення суду першої або апеляційної інстанції. Оскільки законом для суду касаційної інстанції встановлені обмеження щодо можливості застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосування суворішого покарання (посилення покарання), суд касаційної інстанції, змінюючи рішення, вправі: пом'якшити покарання, виключити додаткове покарання, перекваліфікувати злочин на закон, що передбачає менш тяжке покарання, тощо. Отже, суд касаційної інстанції може самостійно усунути порушення закону шляхом зміни відповідного рішення суду першої або апеляційної інстанцій, але така зміна не повинна погіршувати правове становище засудженого. Якщо суд касаційної інстанції встановить неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, він разом з тим не має права збільшити розмір покарання, призначеного судом першої або/та апеляційної інстанції. 2. Суд касаційної інстанції, як загальне правило, не вправі скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку із необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосування суворішого покарання (посилення покарання), в інший спосіб погіршити становище засудженого, але обвинувальний вирок, ухвалений судом першої або апеляційної інстанцій, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції він може скасувати з названих підстав, якщо обгрунтовану касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник. Перелік осіб, які можуть подати касаційну скаргу з підстав необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосування суворішого покарання, с вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає. Це означає, що касаційні скарги інших учасників процесу, подані з підстав необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосування суворішого покарання, задоволенню в цій частині не підлягають за визначенням. Суд касаційної інстанції розглядає скаргу потерпілого або його представника лише в межах заявлених вимог, наприклад, якщо мова йде про неправильне визначення розміру заподіяної йому шкоди, але нічого не говориться в касаційній скарзі про необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення і застосування суворішого покарання, суд касаційної інстанції не вправі погіршити правове становище засудженого в сенсі міри покарання. 3. Перелік осіб, які можуть оскаржити виправдувальний вирок, включає в себе: прокурора, потерпілого та/або його представника, виправданого. Виправданий може оскаржувати виправдувальний вирок лише щодо мотивів його виправдання. Прокурор, потерпілий, представник потерпілого можуть оскаржувати виправдувальний вирок лише з підстав незаконності та/або необґрунтованості виправдання підсудного. Якщо в конкретному кримінальному провадженні було постановлено виправдувальний вирок щодо кількох підсудних, а касаційна скарга прокурора, потерпілого чи його представника з підстав незаконності та/або необґрунтованості виправдання подана лише щодо одного з таких підсудних, суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок щодо виправданих, стосовно яких касаційна скарга не подавалась. У випадку, якщо підсудного було засуджено за однією чи кількома статтями закону України про кримінальну відповідальність, а за іншими було виправдано, рішення суду першої та/або апеляційної інстанції не можуть бути скасовані судом касаційної інстанції в частині виправдання, якщо касаційна скарга подана лише щодо обвинувальної частини такого рішення. 4. Законом чітко визначено підстави для винесення виправдувального вироку (ч. 1 і 3 ст. 373 КПК). Оскільки суд касаційної інстанції має право змінювати оскаржувані в касаційному порядку рішення, він в інтересах виправданого може змінити підстави виправдувального вироку з огляду на фактичні обставини справи. При цьому така зміна рішення може бути: 1) на підставі касаційної скарги виправданого; 2) за власною ініціативою суду, з урахуванням права суду касаційної інстанції вийти за межі вимог касаційної скарги (ч. 2 ст. 433 КПК). Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції 1. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 2. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції мас керуватися статтями 412 — 414 цього Кодексу. 3. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише і мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. 1. Вичерпний перелік підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції наведено в ч. 1 ст. 438 ЮЖ. До таких підстав віднесено: а) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (див. ст. 412 КПК та коментар до неї); б) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (див. ст. 413 КПК та коментар до неї); в) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (див. ст. 414 КПК та коментар до неї). При касаційному провадженні не виключена можливість встановлення кількох підстав для скасування або зміни судових рішень, на які суд касаційної інстанції повинен зважити і вказати про це в ухвалі, постановленій за наслідками касаційного розгляду. 2. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (див. про права обвинуваченого ч. З ст. 42 КПК). На цьому наголошує в п. 17 і постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 р. Ця норма витончено логічна: якщо суд за наявності істотних порушень прав обвинуваченого постановив виправдувальний вирок, то тим більше він постановив би такий вирок, якби порушення прав обвинуваченого не було. Стаття 439. Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції 1. Після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. 2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді. 3. При новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення. 1. Після скасування вироку або ухвали суду з направленням матеріалів кримінального провадження до суду першої або апеляційної інстанцій на новий розгляд останні розглядають справу у звичайному порядку відповідно до вимог розділу IV, глави 31 розділу V КПК. При цьому обов'язковою умовою є розгляд справи в іншому складі суду. 2. Особливостями нового розгляду є: 1) обов'язкове виконання судами першої та/або апеляційної інстанцій вказівок суду касаційної інстанції; 2) обмеження щодо можливості застосування судами закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання; 3) вказівки суду касаційної інстанції не можуть стосуватися питань: необхідності застосування тієї чи іншої статті кримінального закону судами першої або апеляційної інстанцій; доведеності або недоведеності в кримінальному провадженні тих чи інших обставин; переконливості тих чи інших доказів або обов'язковості для судів першої або апеляційної інстанцій при винесенні судового рішення посилатися на ті чи інші докази; визначення покарання, яке слід застосувати за результатами нового розгляду судом першої або апеляційної інстанцій. 3. Оскільки вказівки суду касаційної інстанції, крім названих, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій при новому розгляді, суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення із направленням справи на новий розгляд, повинен вказати в ухвалі, які порушення норм матеріального та/або процесуального права призвели до скасування судового рішення, які обставини мають бути обов'язково з'ясовані при новому судовому розгляді, які процесуальні дії мають бути вчинені при новому розгляді. Невиконання вказівок суду касаційної інстанції при новому розгляді справи судами першої або апеляційної інстанції допускається у випадках, коли такі вказівки неможливо виконати з об'єктивних причин. 4. Обмеження щодо можливості застосування судами закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання в порівнянні з загальним порядком судового розгляду полягає в наступному: - суд першої або апеляційної інстанцій при новому розгляді може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилити покарання, якщо рішення суду першої або апеляційної інстанцій було скасовано у -.. 905 зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за касаційною скаргою прокурора, потерпілого та/або його представника, поданих із зазначених мотивів; - якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення або якщо збільшився обсяг обвинувачення, суд може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Водночас, якщо касаційна скарга прокурора, потерпілого та/або його представника були подані у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а суд касаційної інстанції скасував судові рішення із направленням матеріалів кримінального провадження на новий розгляд з інших підстав, а при новому розгляді не було встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, не збільшився обсяг обвинувачення, суд при новому розгляді не може посилити покарання або застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення. 5. Судові рішення, прийняті за результатами нового розгляду в судах першої або апеляційної інстанцій, можуть бути переглянуті на загальних підставах відповідно до розділу V КПК. Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції 1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. 1. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 436 КПК до повноважень суду касаційної інстанції віднесена можливість за наявності обставин, передбачених ст. 284 КПК, скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. Про скасування судового рішення і закриття провадження з підстав, передбачених ст. 284 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу. 2. Щодо обставин, на підставі яких кримінальне провадження підлягає закриттю судом, див. ст. 284 КПК та коментар до неї. С т а т т я 441. Судові рішення суду касаційної інстанції 1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє 2. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу. 1. Законом встановлено, що з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали. Ухвала касаційного суду повинна бути законною, обгрунтованою та вмотивованою, відповідати формі, встановленій для такого процесуального рішення нормами КПК. 2. Про порядок ухвалення, проголошення, видачі, роз'яснення або надсилання судових рішень учасникам судового провадження див. ст.ст. 368-380 КПК та коментар до них. Стаття 442. Зміст ухвали суду касаційної інстанції 1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановления; найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа; імен (найменувань) учасників судового провадження; 2) мотивувальної частини із зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин; мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 3) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги; розподілу процесуальних витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. 2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи. 3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення. 1. Ухвала суду касаційної інстанції структурно поділена на наступні частини: вступна, мотивувальна, резолютивна. У вступній частині ухвали вказуються дата і місце її постановления, найменування суду касаційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання, найменування (номер) кримінального провадження, прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання, закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа, імена (найменування) учасників судового провадження з вказівкою на -.-907 їх процесуальний статус (засуджений, виправданий, його представник, захисник, прокурор, потерпілий, його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники); у мотивувальній частині викладаються короткий зміст вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень, узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції при по-становленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у резолютивній частині ухвали викладаються рішення суду касаційної інстанції з огляду на ст. 436 КПК, які повинні бути взаємопов'язані із висновками суду, наданими в мотивувальній частині ухвали. 2. Викладення короткого змісту вимог касаційної скарги є відображенням тієї частини касаційної скарги, в якій викладаються конкретні прохання з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, встановлені ст. 436 КПК. Короткий зміст оскаржених судових рішень може включати в себе лише їх резолютивні частини. Узагальнені доводи особи - це виклад тих порушень норм процесуального та матеріального права, неправильної правової оцінки обставин справи, якими особа обґрунтовує незаконність оскаржуваних рішень. Доцільно вказувати, на які конкретні норми матеріального та/або процесуального права посилається особа, котра подала касаційну скаргу, які, на її думку, були неправильно або з порушенням застосовані. Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження має включати в себе як позиції, викладені в запереченнях на касаційну скаргу (ст. 431 КПК), так і доводи, які були проголошені учасниками протягом касаційного розгляду (ст. 434 КПК). Якщо на касаційну скаргу не були подані заперечення або інші учасники процесу не висловлювали своїх доводів щодо касаційної скарги, вказівка на відсутність позиції інших учасників судового провадження щодо касаційної скарги в ухвалі суду касаційної інстанції не відображається. 3. Для встановлення правильності застосування судами першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильності правової оцінки обставин суд касаційної інстанції в ухвалі зобов'язаний детально описати обставини, встановлені судом першої або апеляційної інстанцій. В цьому випадку суд касаційної інстанції на власний розсуд може викласти обставини, які перевіряються в межах касаційної скарги, або вийти за межі вимог касаційної скарги з відповідним викладенням обставин, встановлених судом першої або апеляційної інстанції. Кожний з доводів касаційної скарги має бути перевірений судом, і на кожний з доводів в ухвалі суду касаційної інстанції повинна бути надана відповідь (оцінка). 3. Мотивуючи своє рішення, суд касаційної інстанції повинен посилатися на відповідний матеріальний та/або процесуальний закон. При залишенні касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій - без змін, суд касаційної інстанції має чітко вказати, які норми мате- ріального закону підлягають застосуванню в цьому конкретному випадку, порівняти їх з нормами матеріального закону, які застосовані в рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, надати оцінку правильності застування цими судами норм процесуального права, а у випадку порушення таких норм - обгрунтувати неістотність таких порушень, що не впливає на законність рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій. В ухвалі суду повинен міститися висновок про те, якими нормами права спростовуються доводи касаційної скарги. 4. При зміні рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій в ухвалі чітко вказуються порушення норм закону та які зміни в оскаржені рішення треба внести у зв'язку з виявленими порушеннями. При скасуванні рішень суду першої та/або апеляційної інстанції та призначенні справи до нового судового розгляду одночасно з аналізом мотивів скасування рішень, посилань на статті закону, який порушено та в чому саме полягають ці порушення, суд касаційної інстанції повинен вказати, які обставини підлягають з'ясуванню та зазначаються дії, які необхідно вчинити при новому судовому розгляді. В цьому випадку суд касаційної інстанції має вирішити питання про запобіжний захід щодо особи, рішення суду стосовно якої скасовано. При скасуванні рішень судів першої та апеляційної інстанції із закриттям кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 284 КПК, суд касаційної інстанції зобов'язаний чітко зазначити мотиви і підстави такого закриття і в своїй ухвалі вказати на негайне припинення дії запобіжного заходу (ст. 203 КПК). 5. При розподілі судових витрат суд касаційної інстанції повинен керуватися вимогами глави 8 КПК. 6. Ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК набирає законної сили з моменту її проголошення, про що зазначається в ухвалі. Оскільки ухвала суду касаційної інстанції може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбаченому главою 33 КПК, про можливість перегляду ухвали суду касаційної інстанції Верховним Судом України має бути зазначено в ухвалі суду касаційної інстанції із зазначенням строку оскарження та повідомленням про те, що заяви про перегляд до Верховного Суду України подаються через суд касаційної інстанції. Стаття 443. Повернення матеріалів кримінального провадження 1. Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає з судового рішення суду касаційної інстанції. 1. Законодавець передбачив, що після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, а судове рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду , 909 першої інстанції із суду касаційної інстанції (ч. 1 ст. 535 КПК). Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження (див. ст.ст. 376, 441 КПК). Таким чином, строк, встановлений ч. 1 цієї статті, може відраховуватися від дати складення повного тексту ухвали судом касаційної інстанції. 2. У випадку скасування судового рішення із направленням справи на новий судовий розгляд суд касаційної інстанції направляє матеріали кримінального провадження до відповідного суду (першої або апеляційної інстанцій), а суд, до якого направлено такі матеріали, зобов'язаний призначити справу до розгляду тау встановлений строк розглянути її в іншому складі суду. 3. У випадку скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій із одночасним закриттям провадження, суд першої інстанції виконує лише ухвалу суду касаційної інстанції. 4. Відповідно до ст. 203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК. Статтею 534 КПК встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. Таким чином, якщо засуджений був доставлений у судове засідання й щодо нього наявне рішення суду касаційної інстанції, яке дає підстави для звільнення його з-під варти, така особа звільняється з-під варти негайно в залі судового засідання. Якщо засуджений не був доставлений у судове засідання, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо нього скасовано, суд касаційної інстанції направляє копію ухвали суду касаційної інстанції до місця попереднього ув'язнення, в якому він тримається. Порядок звільнення з-під варти в такому випадку визначається ст. 202 КПК. Глава 33. Провадження у Верховному Суді України Стаття 444. Перегляд судових рішень Верховним Судом України 1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. 1. Верховний Суд України очолює цілісну систему судів загальної юрисдикції. Положеннями ст. 38 Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» визначено компетенцію Верховного Суду України як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, який: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституцій-ності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. 2. Судові повноваження Верховний Суд України реалізує шляхом здійснення правосуддя виключно з підстав та у порядку, визначеному процесуальними законами, а у кримінальному судочинстві - визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно з положеннями останнього провадження у Верховному Суді України є одним із видів судового провадження з перегляду судових рішень. Зокрема, до компетенції Верховного Суду України належить: 1) перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень; 2) перегляд справ у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах лише з наведених підстав та у порядку, визначеному главою 33 КПК. Зокрема, підстави для перегляду Верховним Судом України судових рішень у кримінальних справах, що набрали законної сили, особи, які мають право подати заяву до Верховного Суду України про перегляд судових рішень у кримінальних .-. 911 справах, вимоги до самої заяви та строки її подання визначені у ст.ст. 444-447 КПК. Порядок допуску цих заяв до провадження Верховного Суду України встановлено в ст.ст. 450, 451 КПК, а порядок самого провадження у Верховному Суді України передбачено ст.ст. 452^58 КПК. 3. Слід мати на увазі, що відповідно до п. 11 Перехідних положень КПК Верховний Суд України переглядатиме справи у порядку, передбаченому КПК. якщо вони надійшли до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності після набрання чинності КПК. В інших випадках Верховний Суд України розглядатиме справи у порядку, який діяв до набрання чинності коментованим КПК, тобто у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 р. Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України 1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є: 1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. 2. Перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається. 1. Статтею 445 КПК передбачено дві підстави перегляду судових рішень, що набрали законної сили, Верховним Судом України: перша підстава - неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки) щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;
Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 454; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |