Законодавства. 16 страница. у частині другій слова «дізнання, досудового слідства» замінити словами «досудового розслідування»;

у частині другій слова «дізнання, досудового слідства» замінити словами «досудового розслідування»;

11) в абзаці першому статті 386 слово «слідства» замінити словом «роз­слідування»;

12) у статті 387:

у назві слова «досудового слідства або дізнання» замінити словами «опе-ративно-розшукової діяльності, досудового розслідування»; абзац перший частини першої викласти в такій редакції: «1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка про­вадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяль­ності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані»; абзац перший частини другої викласти в такій редакції: «2. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оператив-но-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосеред­ню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність»;

1202-

13) абзац перший частини першої статті 426 викласти в такій редакції: «1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або нена-правлення військовою службовою особою до органу досудового розслідуван­ня повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду».

5. У пункті 2 частини другої статті 65 Кодексу адміністративного судо­чинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 p., №№ 35-37, ст. 446) слова «кримінальних справах» замінити словами «кримінальному прова­дженні».

6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 p., №№ 40-42, ст. 492):

1) у частині четвертій статті 110 слова «органу дізнання, досудового слід­ства, прокуратури або суду» замінити словами «органу, що здійснює оператив­но-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду»;

2) у частині другій статті 120 слова «органів дізнання, досудового слід­ства, прокуратури або суду» замінити словами «органів, що здійснюють опера­тивно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду».

7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., №№ 40-44, ст. 356):

1) частину другу статті 265 викласти в такій редакції:

«2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили су­довим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців»;

2) у частині п'ятій статті 306 слова «чи з'ясування істини під час роз­слідування кримінальної справи» замінити словами «чи під час кримінального провадження»;

3) пункт 2 частини другої статті 1167 викласти в такій редакції:

«2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засу­дження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незакон­ного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних ро­біт»;

4) статтю 1176 викласти в такій редакції:

«Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, Діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, Досудове розслідування, прокуратури або суду

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засуджен­ня, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного

застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного на­кладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудо-ве розслідування, прокуратури або суду.

2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслі­дування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

3. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амніс­тію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

4. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судово­го провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.

5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлен­ия судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на по­становления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої неза­конної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює опе­ративно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, ді­ями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється зако­ном».

8. У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., № 38-39, ст. 288):

1) у частині другій статті 308 слова «досудового слідства у зв'язку з роз­слідуванням кримінальних справ» замінити словами «досудового розслідуван­ня у зв'язку з кримінальним провадженням»;

2) частину другу статті 328 викласти в такій редакції:

«У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях пра­вопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді поперед­ження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження»;

3) у статті 352:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції: «тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних

1204,

засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використову­валися для переміщення товарів через митний кордон України»; абзац другий частини другої викласти в такій редакції: «тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціаяьно виготовленими сховищами (тайниками), що використову­валися для переміщення товарів через митний кордон України»;

4) у частині першій статті 364 слова «кримінальної справи» замінити сло­вами «кримінального провадження»;

5) пункт 4 частини першої статті 391 виключити.

9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., №21-22, ст. 135):

1) у частині четвертій статті 164 слова «злочину, він порушує криміналь­ну справу» замінити словами «кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передба­ченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування»;

2) у частині другій статті 228 слова «чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні» замінити словами «справою чи кримінальним провадженням».

10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 p., №№ 47-52, ст. 349):

1) у назві слова «орган дізнання» замінити словами «службова особа, упо­вноважена на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні»;

2) частину першу викласти в такій редакції:

«Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, капітан судна уповноваже­ний на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України та відповідною Інструкцією, яка за­тверджується Генеральним прокурором України за погодженням з централь­ним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства»;

3) у частині другій слова «матеріали дізнання» замінити словами «зібрані матеріали»;

4) у частині третій слова «кримінальним законодавством України» за­мінити словами «законом України про кримінальну відповідальність», а слова «кримінально-процесуальним» - словами «кримінальним процесуальним».

11. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верхо­вної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами):

1) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змісту: «3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалі­зація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цьо­го суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здій­снювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійсню­вати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано судцю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримі­нального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо непо­внолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення»;

2) статтю 21 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

«5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суд­дя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбачено­му процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропози­цією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропо­зиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здій­снення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судо­вих справ та має пріоритетне значення»;

3) частину першу статті 24 доповнити пунктом 81 такого змісту:

«81) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персо­нального складу слідчих суддів»;

4) частину першу статті 29 доповнити пунктом 81 такого змісту:

«81) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випад­ках, передбачених процесуальним законом»;

5) у статті 48:

у частині третій слова «Кримінальна справа щодо судді може бути пору­шена» замінити словами «Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення»;

у частині четвертій слова «вмотивованої постанови» замінити словами «вмотивованого клопотання»;

частину цЮсту викласти в такій редакції:

«6. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі, якщо згідно із загаль­ними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя)»;

6) статтю 57 викласти в такій редакції:

«Стаття 57. Статус народного засідателя, присяжного

1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у ви­падках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України без­посередню участь народу у здійсненні правосуддя.

2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ ко­ристуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини четвертої статті 54 цього Закону»;

7) доповнити статтею 581 такого змісту: «Стаття 581. Список присяжних

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіаль­не управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і перегляда­ється в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України»;

8) у статті 59:

назву доповнити словом «присяжного»;

частину першу після слів «Народним засідателем» доповнити словом «присяжним»;

у частині другій:

абзац перший після слів «народних засідателів» доповнити словами «та списків присяжних»;

пункт 2 доповнити словом «присяжного»;

частину третю після слів «народних засідателів» доповните словами «або списку присяжних»;

9) у статті 60:

назву доповнити словом «присяжного»;

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного го­ловою відповідного суду»;

абзац перший частини другої та частину третю після слів «народного за­сідателя» доповнити словом «присяжного»;

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя, присяжно­го у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійсню­ється у порядку, встановленому процесуальним законом»;

10) у статті 61:

назву після слів «народних засідателів» доповнити словом «присяжних»;

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

«3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом».

У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;

частину четверту після слів «народного засідателя» доповнити словом «присяжного»;

частину п'яту після слів «народний засідатель» доповнити словом «при­сяжний»;

11) у статті 62:

назву доповнити словом «присяжних»;

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

«1. Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода»;

третє речення частини другої після слів «народного засідателя» доповни­ти словами «чи присяжного»;

частину третю викласти в такій редакції:

«3. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії неза­лежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обгрунтованим клопотанням народного засідателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків»;

12) статтю 63 виключити;

13) у пункті 1 частини першої статті 66 слова «в газетах «Голос України» або «Урядовий кур'єр» замінити словами «у визначених нею друкованих засо­бах масової інформації»;

14) у частині першій статті 71 слова «в газетах «Голос України» та «Уря­довий кур'єр» замінити словами «у визначених нею друкованих засобах масо­вої інформації»;

15) пункт 7 частини першої статті 91 викласти в такій редакції:

«7) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора Украї­ни приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягнен­ням до кримінальної відповідальності»;

16) статтю 115 доповнити частиною восьмою такого змісту:

«8. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів».

12. У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 22, ст. 303 із наступними змінами):

1) у статті 3 слова «та Кримінально-процесуальний» замінити словами «Кримінальний процесуальний та Митний»;

2) текст статті 4 викласти в такій редакції:

«Оперативно-розшукова діяльність грунтується на принципах верховен­ства права, законності, дотримання прав і свобод людини»;

3) у частині першій статті 5:

в абзаці восьмому слова «Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «Державної пенітенціарної служби України»;

доповнити абзацом десятим такого змісту:

«органів державної митної служби - оперативними підрозділами, які ве­дуть боротьбу з контрабандою»;

4) у статті 6:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

«1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, орга­нізацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близь­ких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправ­лення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними

— 1209

органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвід­увальної діяльності»;

частину другу викласти в такій редакції:

«Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у пись­мових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчо­го судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних орга­нізацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та органі­зацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках»;

5) у статті 7:

у частині першій:

у пункті 1 слова «виявлення, припинення і розкриття» замінити словами «виявлення і припинення»;

пункт 2 після слів «та ухвали» доповнити словами «слідчого судді»;

у пункті 5 слова «з метою швидкого і повного розкриття злочинів та ви­криття винних» замінити словами «з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів»;

доповнити частинами другою - четвертою такого змісту:

«У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом Укра­їни, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснен­ня досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним проце­суальним кодексом України.

У разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-роз-шукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу до­судового розслідування.

Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служ­би безпеки України, податкової міліції Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним

1210-.-

'ера-

кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукоц_ихч та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у ме_жах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання і тивним підрозділом»;

6) статтю 8 викласти в такій редакції:

«Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову _ді яльність

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшук_ОВої діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу

2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обіїу^ у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою вияв.іі_ен ня та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з поло­женнями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх сцр_ав України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби без­пеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генералы_юю прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведен­ня перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, органі­зацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та fjp_a-ти участь в їх проведенні;

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують дінль-ність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, щ_О виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшук_ОВу діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підпри­ємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, уста­нов та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кри­мінальним процесуальним кодексом України, - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочц_Ну, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та Опи­су вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

^ 5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, р₀₃. увально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або меш­канців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відо­мості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, жит­ла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності орга­нізованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кри­мінального процесуального кодексу України;

9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з тран­спортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згід­но з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;

10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;

11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також ау­діо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;

12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного за­собу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;

13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положення­ми статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;

15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за ви­нагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, тран­спортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Криміналь­ного процесуального кодексу України;

18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепаль­ну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України;

20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих ак­тів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, по­дання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до по­становления ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведен­ня оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обгрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його за­доволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. При­йняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потре­бують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.

Дата добавления: 2015-06-25