Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Висновок експерта 3 страница




Єдиною причиною невиконання приписів про обов'язкове фіксування ходу і результатів процесуальних дій за допомогою технічних засобів можуть бути форс-мажорні обставини, поява яких має бути предметом дисциплінарного ре­агування, наприклад, механічна поломка технічного засобу, відсутність джерела живлення тощо.

2. Особа, яка проводить процесуальну дію, повинна особисто до початку проведення цієї дії повідомити її учасників про застосування технічних засобів фіксування (див. з цього приводу також- коментар до ст. 104 КПК). Щоправда, під час проведення допиту в ході досудового розслідування може виникнути си­туація, коли допитуваний відмовляється давати показання саме через застосуван­ня аудіо- або відеозапису. В такому разі, маючи на увазі, що підозрюваний може


взагалі обрати відмову від дачі показань як форму свого захисту, слідчий повинен переконати його в доцільності застосування аудіо- чи відеозапису, зокрема в ін­тересах захисту. Якщо ж підозрюваний все ж буде наполягати на своєму, слідчий має тактичний вибір: або провести допит без застосування технічних засобів, або цього разу відмовитись від його проведення.

3. Оригінальні примірники технічних носіїв інформації юридично знахо­
дяться в матеріалах кримінального провадження, а фактично (фізично) пере­
бувають в опечатаному вигляді з підписами на упаковці всіх учасників про­
цесуальної дії в сейфі слідчого чи іншої особи, яка здійснює провадження.
Оригінали технічних носіїв не повинні відтворюватись аж до початку судового
розгляду, коли в цьому може виникнути потреба за клопотанням сторін або за
ініціативою суду.

В ч. З цієї статті міститься цілком обґрунтований і необхідний припис щодо обоє язкового (про це свідчить безальтернативність побудови фрази припису) ви­готовлення резервних копій оригіналів технічних носіїв інформації, які повинні зберігатись в упакованому й опечатаному вигляді окремо. Ці копії можуть ви­користовуватись в разі необхідності в ході досудового розслідування під час про­ведення інших процесуальних дій або за клопотанням підозрюваного та його захисника, потерпілого та його представника. Кожний випадок відтворення ре­зервної копії відображається в протоколі процесуальної дії.

4. Вимога обов'язкового фіксування кримінального провадження в суді під
час судового провадження є конституційним приписом, і в ч. 4 ст. 107 КПК він ще
раз підкреслюється. Однак законодавець резонно визначає випадки недоцільності
повного фіксування кримінального провадження в суді і категорично приписує в
таких випадках не застосовувати технічні засоби фіксації. Мова йде про ситуації
неприбуття у судове засідання «всіх осіб, які беруть участь у судовому проваджен­
ні», а також коли «судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб».

Дійсно, немає потреби доводити, що неприбуття всіх учасників у судове засідання є абсолютною підставою для перенесення слухання справи судом і цілковитої недоцільності фіксування технічними засобами короткої процедури прийняття такої ухвали. Достатньо зробити відповідний запис у журналі судо­вого засідання. Аналогічним чином повинно вирішуватись це питання у разі не­прибуття не всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, а лише деяких з них, а саме: якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у ви­гляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання або якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор чи захисник у криміналь­ному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання (відповідно до ч. 1 ст. 323 та ч. 1 ст. 324 КПК). Очевидно, що в подібних випадках фіксування такого судового засідання повинно обмежуватись відповідним записом у журналі судового засідання.

Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, має право розглянути обвинувальний акт про вчинення кримінального проступку


 




без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (ч. 1 ст. 381 КПК). Зрозуміло, що фіксування за допомо­гою технічних засобів такого засідання не повинно здійснюватись. Є всі підстави вважати, що технічні засоби не повинні застосовуватись під час судового роз­гляду щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, не обтяженого суперечністю інтересів сторін і необхідністю судових дебатів (ч. 1 ст. 530 КПК). На нашу думку, можна віднести до числа випадків, коли відсутня процедурна необхідність у застосуванні технічних засобів фіксування відокрем­лених судових засідань з приводу розгляду клопотань про дозвіл на певні дії про­цесуального примусу, наприклад, постановления ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 163 КПК) або розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу (ч. 1 і 3 ст. 189 КПК).

У судах апеляційної та касаційної інстанцій може бути ухвалено судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявляють клопотання про здійснення провадження за їх відсутнос­ті і, отже, без фіксування такого провадження технічними засобами (ч. 1 ст. 406, ч. 1 ст. 435 КПК).

5. Кожний з учасників судового провадження, перелік яких дається в п. 26
ч. 1 ст. З КПК, має право отримати копію запису судового засідання, зробленого
за допомогою технічного засобу. Копіювання має здійснюватись у приміщенні
суду співробітником суду в присутності учасника судового провадження, що
звернувся за копією, і на представлений ним технічний носій. Ця технічна опера­
ція може проводитись лише з однієї з резервних копій і в жодному не з оригіналу
запису. Факт зняття копії запису та дані про її одержувача мають зазначатися в
спеціальному реєстрі, куди заносяться всі випадки відтворення запису судового
засідання з цієї резервної копії.

6. У ч. 6 коментованої статті робиться застереження, що незастосування
технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо
воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії
та отриманих внаслідок її вчинення результатів, зокрема, процесуальних дій, які
повинні обов'язково фіксуватись технічними засобами за клопотанням учасників
цієї дії (ч. 1 ст. 107 КПК), фіксування у передбачених випадках речових доказів
(ч. 2 і 6 ст. 100 КПК - див. п. 2 коментаря до ст. 104 КПК). Проте якщо сторони
кримінального провадження узгоджено вважають назване порушення неістот­
ним, вони можуть висловити свою згоду на визнання такої дії та результатів її
здійснення чинними. Цієї згоди, занесеної до протоколу процесуальної дії або
журналу судового засідання, достатньо для визнання фактичних даних, одержа­
них із зазначеним порушенням, допустимими в юридичному доказуванні.

Стаття 108. Журнал судового засідання

1. Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості:

1) найменування та склад суду (слідчий суддя);


2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його
учасників;

3) дата і час початку та закінчення судового засідання;

4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під
час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі,
докумені и, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;

5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої
кімнати;

6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем су­дового засідання.

1. Концепція Кримінального процесуального кодексу України 2012 p., яка
знайшла втілення практично в усіх інститутах правового регулювання кримі­
нального судочинства і конкретних процедурах судового розгляду кримінально­
го провадження, цілком природно вплинула на термінологію Кодексу в її пред­
метному й семантичному вимірі. Ця тенденція торкнулася і назви письмового
документа, який неодмінно ведеться під час судового засідання. Наступником
звичного «протоколу судового засідання» цілком виправдано став «журнал судо­
вого засідання», що і в першому, і в другому випадку резонно відображає мету
і зміст цих процесуальних документів: протокол (від грецького - перший ар­
куш манускрипту,
який виконувався з особливою ретельністю і без помилок) був
основним засобом фіксації факту, ходу, змісту і результатів судового розгляду з
дослівним від першої особи записом показань допитуваних осіб, запитань учас­
ників засідання, розпоряджень головуючого тощо (ст. 87 КПК 1960 p.), а журнал
(від французького - щоденник) за умови обов'язкового основного фіксування
кримінального провадження в суді під час судового провадження за допомогою
технічних засобів є процесуальним документом, в якому послідовно від третьої
особи лише зазначаються окремі формальні моменти судового розгляду органі­
заційно-інформативного характеру, а тому він ніякої доказової інформації по суті
справи не містить.

2. Журнал судового засідання ведеться у всіх випадках судового прова­
дження, яке здійснюється судом або слідчим суддею, зокрема, при розгляді слід­
чим суддею клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним
правом (ст. 151 КПК), про відсторонення від посади (ст. 156 КПК), про арешт
майна (ст. 172 КПК), про застосування запобіжного заходу (ст. 193 КПК), під
час судового розгляду в суді першої інстанції (§ 3 глави 28 КПК), спрощеного
провадження щодо кримінальних проступків (ст. 381 КПК), провадження в суді
присяжних (ст. 383 КПК), апеляційного розгляду (ст. 405 КПК), нового розгля­
ду судом першої інстанції після скасування судом апеляційної інстанції вироку
або відповідної ухвали суду першої інстанції (ст. 416 КПК), касаційного розгляду
(ст. 434 КПК), письмового апеляційного чи касаційного провадження (ст.ст. 406,
435 КПК), розгляду справи Верховним Судом України (ст. 453 КПК), перегляду

—------- ______________________________________________________ 295


судового рішення за нововиявленими обставинами (ст. 466 КПК), судового про­вадження на підставі угоди (ст. 474 КПК), судового розгляду щодо застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягай віку кримінальної відповідальності (ст. 500 КПК), судового розгляду щодо застосу­вання примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК), судового розгляду щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку (ст. 539 КПК).

3. Відомості, які повинні зазначатись у журналі судового засідання, досить чітко виписані в ч. 1 коментованої статті. Слід зауважити, що (а) в журналі зазна­чаються лише ті ухвали, які постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, оскільки ухвали, постановлені з виходом до нарадчої кімнати, є окремими доку­ментами, що долучаються до матеріалів справи; (б) реквізитами кримінального провадження є його предмет - судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного ха­рактеру, заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження тощо; режим - відкрите чи закрите засідання, за загальними правилами судового розгляду чи за спрощеною процедурою тощо; (в) дата і час початку та закінчення судового засідання визначається в днях, годинах і хвилинах; (г) іншими відомос­тями в журналі судового засідання можуть бути відомості про заявлені клопотан­ня, хто з належних учасників судового провадження виступив у дебатах і в якій послідовності, факт і час виходу суду до нарадчої кімнати та повергнення з неї і проголошення суддею рішення суду - вироку, ухвали тощо.

4. Журнал судового засідання веде секретар судового засідання. Відповід­ність записів у журналі змісту судового засідання, передбаченого ч. 1 ст. 108 КПК, засвідчує своїм підписом особисто секретар судового засідання. Ніхто інший з учасників судового провадження журнал підписувати не повинен.

Стаття 109. Реєстр матеріалів досудового розслідування

1. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим
або прокурором і надсилається до
суду разом з обвинувальним актом.

2. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

 

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час до­
судового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового
розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 346; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.